17.Організація санаторно-курортної справи.

Санаторно-курортне лікування є важливою складовою системи охорони здоров’я і відіграє провідну роль у побудові та збереженні здоров’я нації. Роль і значення санаторно-курортної системи в соціально-економічному розвитку України полягає як у величезних її можливостях у справі підтримання, зміцнення та відновлення здоров’я нації, так і у визнанні особливого значення України у світовому рекреаційному процесі, культурно-історичному становленні та розвитку світового суспільства. Розвиток санаторно-курортної справи в Україні, у структурі туристично-рекреаційної галузі, має бути спрямований на реалізацію положень Конституції України, закону України «Про курорти», та законів України щодо забезпечення доступної та кваліфікованої медичної допомоги громадянам України.

Санаторно-курортне лікування – медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою, з застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості, в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні традиційна невід’ємна частина державної політики і важливим розділом національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань санаторно-курортне і відновлювальне лікування хворих.

Головними завданнями санаторно-курортного лікування є:

• ліквідація або зменшення проявів патологічногопроцесу;

• стимуляция регенерації та реституції;

• відновлення або покращення порушених функцій;

• підвищення загальної реактивності;

• тренування адаптаційних механізмів;

• консолідація результатів лікування, які були досягнуті на попередньому (стаціонарному або амбулаторно-поліклінічному) етапі;

попередження інвалідизації, сприяння соціальній реабілітації

Санаторій – провідний лікувально-профілактичний заклад на курорті. Санаторії можуть бути однопрофільними (монопрофільними) і багатопрофільними. Медичний профіль санаторію встановлюється в залежності від природних лікувальних факторів курорту і затверджених для нього медичних показань. Лікування хворих в санаторії здійснюється переважно природними чинниками (клімат, мінеральні води, лікувальні грязі тощо) у поєднанні з фізіотерапією, лікувальною фізкультурою, масажем, дієтичним харчуванням і психотерапією, за умови додержання призначеного режиму, що в комплексі забезпечує повноцінне санаторно-курортне лікування та відпочинок хворого.

18.Основні типи мінеральних вод і їх географія.

 Всім відомі і любимі мінеральні води. В них містяться практично всі хімічні елементи Землі. Попадаючи в шлунково-кишковий тракт, мінеральні води стимулюють виділення слюни, змінюють секрецію шлунка, покращують сечогінну та жовчогінну функцію нирок та печінки, активізують обмін жирів і вуглеводів у печінці і кишечнику. Та деякі мінеральні води можна вживати тільки після консультації з лікарем. 

    Тому мінеральна вода розрізняєтся за складом:

- Столові мінеральні води;  - Лікувально-столові води;  - Лікувальні води;  - Крім природніх мінеральних вод існують і штучно мінералізовані води. 

    Столові мінеральні води - це води з загальною мінералізацією (сума солей) менше за 1г/дм3. Їх застосовують як освіжаючі столові напої. 

    Лікувально-столові води - води з мінералізацією від 1 до 10 г/дм3. Їх використовують як в лікувальних цілях, так і в якості столових напоїв (звідси пішла і їх назва). 

    Лікувальні води - це води з високою ступінню мінералізації, 10 г/ дм3 і вище, або води з підвищеним вмістом активних мікроелементів, наприклад, миш'яку або бору. Застосовуються вони виключно як лікувальні і строго за призначенням лікаря.

    Штучно мінералізовані води - застосовують при мінеральній недостатності (нехватка в організмі яких-небудь елементів). Для їх отримання хімічний склад очищеної питтєвої води змінюють шляхом добавлення тих чи інших мінеральних солей та мікроелементів.

Україна надзвичайно багата різноманітними лікувальними ресурсами. На її території більш як 500 джерел мінеральних вод, на базі яких функціонує 50 курортів, понад 20 лікувальних закладів, близько 40 заводів по розливу мінеральних вод. Серед виявлених 104 родовищ лікувальних грязей 57 відносяться до перспективних. Загальна довжина всіх природних пляжів Азово-Чорноморського узбережжя становить 1160 км, а їх нормативна разова місткість — 4,2 млн чоловік. Значний лікувальний потенціал акумулювали в собі такі річки, як Дніпро, Дністер, Сейм, Сіверський Донець, озера Волині, Поділля, Карпат тощо. Природні лікувальні ресурси разом з цінними кліматичними факторами сприяють ефективному лікуванню і відпочинку, відкривають великі можливості для будівництва нових курортів і баз відпочинку. Значних збитків природним лікувальним ресурсам завдає виробнича діяльність, що призводить до забруднення родовищ промисловими відходами. Постійно зменшуються можливості для використання водних ресурсів з метою рекреації в промислових районах Донбасу, Придніпров'я, деяких інших регіонах України, оскільки на них впливають такі несприятливі явища як ерозія грунтів, забруднення відходами промислового і сільськогосподарського виробництва. В результаті господарської діяльності завдається шкода морським ресурсам, забруднюються береги і прибережні води, галька і пісок пляжів вибираються для будівельної індустрії, що призводить до деградації пляжної смуги і в цілому приморських ландшафтів. Важливе значення для зменшення негативного впливу на природні ресурси господарської діяльності людини має резервування території для зон лікування, відпочинку і туризму з обмеженням тут будівництва підприємств, що забруднюють навколишнє середовище. Таке резервування застосовують не тільки для збереження і охорони цілющих лікувальних ресурсів, але й для їх відновлення. В Україні з цією метою резервовано 266 курортно-оздоровчих зон загальною площею 1,3 млн. га.

Багата мінеральними водами Україна. Далеко за її межами відомі такі води, як «Миргородська», «Свалява», «Поляна квасова», «Лужанська», «Нафтуся» та багато інших. На базі мінеральних джерел діє понад 40 курортів. Наша держава має дуже великі перспективи розвитку рекреаційного господарства на основі раціонального використання унікальних мінеральних вод. Для України така перспектива особливо приваблива, враховуючи високий рівень грсподарського освоєння території та необхідність швидкого вирішення екологічних проблем. Є джерела мінеральних вод і на Харківщині. В восьми районах області вони виведені на поверхню. Найбільш відомі мінеральні води харківсько-верхньокиївського горизонту. їх бальнеологічна цінність пов'язана зі сприятливим поєднанням і співвідношенням основних компонентів: кремнієвої кислоти, вуглекислоти, кальцію, натрію, магнію з невеликим вмістом заліза і значним вмістом органічних речовин.