9.Поняття й знаки туристичного попиту, а також його детермінанти.

Туристичний попит можна визначити як сукупність туристичних благ, послуг і товарів, які туристи схильні придбати за визначеного рівня цін. Туристичний попит залежить від:

— економічних чинників, таких, як: рівець доходів споживачів, ціни на туристичний продукт, курси обміну валют. Важливою ознакою туристичного попиту є те, що туристи не завжди хочуть задовольнити потреби якнайдешевше. Раціональне складання калькуляції не відіграє важливої ролі, наприклад, у випадку неповторюваного або особливо атракційного продукту. Окрім того, під час подорожі туристи, не роздумуючи, витрачають гроші на різні розваги, на які у місці постійного проживання не мають зазвичай часу;

— демографічних чинників, таких, як: стать, вік, освіта, розмір майнового володіння;

— географічних чинників: місця проживання, кліматичних умов, рівня забрудненості та індустріалізації тощо;

— суспільно-культурних чинників: поглядів, суспільної позиції, релігії, сімейних традицій тощо;

— особистої мотивації та зацікавлень туристів;

— регуляторних прикордонних правил, політично-законодавчої ситуації місця призначення;

— засобів масової інформації.

Туристичний попит залежний від змін рівня доходів населення. У світовому масштабі витрати на туризм зростають швидше, ніж національний дохід, а темп зростання витрат на закордонний туризм є більшим, ніж на державний. Це означає, що витрати на туризм зростають швидше від видатків загалом. Маркетингові дослідження засвідчують, що туристичний попит реагує па зростання доходу споживача зі суттєвим прискоренням, а зменшується під впливом його бідності. Характеризуючи туристичний попит, необхідно звернути увагу, що закономірності, які стосуються цієї економічної категорії, мають інший характер, ніж закономірності, які стосуються попиту на матеріальні блага. Це засвідчують такі чинники:

— предметом обміну є туристичні послуги;

— оцінка послуг споживачем має часто суб'єктивний характер, тому на обсяг попиту чи його структуру іноді вирішальний вплив мають невимірні чинники;

— туризм не пов'язаний зі задоволенням основних потреб людини і, щоб справа дійшла до туристичного споживання, мають бути виконані певні умови.

10.Туристичний мультиплікатор.

При оцінці значення мультиплікатора важливо вибирати не тільки методику, але й визначати вид мультиплікатора, кожний з яких виконує свої специфічні функції. Мультиплікатор виробництва вимірює обсяг додаткового виробництва за рахунок збільшення витрат туристів. Мультиплікатор продажу вимірює додаткові обороти бізнесу в результаті збільшення витрат туристів. Мультиплікатор доходів вимірює додаткові доходи у вигляді заробітної плати, орендної плати, відсотків від позичок і прибутку. Мультиплікатор зайнятості характеризує кількість робочих місць, створених за рахунок додаткових витрат туристів. Економіка туризму безпосередньо пов'язана з багатьма секторами економіки різних галузей господарювання і тому для розрахунку мультиплікатора потрібна чимала база даних.

11.Туристичні кластери і їх функції.

Кластерна модель організації виробництва та просування на ринку товарів і послуг сприяє вирішенню ряду економічних проблем регіону, диверсифікації виробництва продукції та послуг, підвищенню їх конкурентоспроможності.  Важливою складовою економічної системи регіону є успішне функціонування територіально-рекреаційної системи (ТРС) та формування на її основі рекреаційно-туристичного кластеру, що дає змогу ефективно використовувати природні та антропогенні рекреаційні ресурси, історичну та культурну спадщину і значно посилити вплив сфери рекреації і туризму на економічний розвиток регіону. Туристичний кластер - це об'єднання туристичних ресурсів, в якому всі його учасники одержують вигоду від сумісних зусиль у вигляді більш широкого кола можливостей і кінцевих загальних доходів. Слід зазначити, що ознаками кластера туризму є наявність стійких економічних зв'язків між галузями, орієнтованими на задоволення суспільних потреб в рекреації. В туристичному кластері його учасники можуть більш злагоджено взаємодіяти між собою і владними структурами, а також з партнерами в Україні і за кордоном, створюються більш вигідні умови для виробництва нових туристичних продуктів і послуг, завдяки чому створюється інноваційне і ділове конкурентне середовище. Кластер туризму утворюється навколо так званого "стрижневого" бізнесу, яким займаються туристичні фірми, що створюють туристичний продукт. Але при цьому вони перекуповують послуги інших видів бізнесу: готельного і ресторанного, перевезень, торгівлі, розважального та інших. Підприємства всіх цих видів бізнесу утворюють кластер туризму. На нашу думку, галузевий кластер туризму повинен включати низку господарюючих суб'єктів галузей промисловості, сільського господарства, торгівлі, сфери послуг, діяльність яких окрім цілей виробництва товарів і послуг для населення, направлена ще на виробництво товарів та послуг для цілей туризму.