1) Помещение товара под одну из таможенных процедур:

а) выпуск товара в свободное обращение (придание иностранному товару статуса товаров ЕС);

б) транзит товара (ввоз иностранных товаров на территорию ЕС с целью их транспортировки до места таможенного оформления внутри таможенной территории либо для последующего вывоза с территории);

в) помещение товара на таможенный склад (обеспечение хранения товаров, не подлежащих свободному перемещению на территории);

г) переработка товара внутри таможенной территории (процедура переработки иностранных товаров на таможенной территории ЕС без взимания таможенных пошлин и применения других мер торговой политики, если продукты переработки этих товаров подлежат обратному вывозу за пределы ЕС);

д) переработка под таможенным контролем (изменение природы или состояния иностранного товара на таможенной территории ЕС, но без уплаты импортных пошлин и без применения других мер торговой политики);

е) временный ввоз (ввоз в ЕС иностранных товаров, подлежащих реэкспорту без изменения своего состояния, с полным или частичным освобождением от уплаты таможенных пошлин);

ж) переработка товара за пределами таможенной территории (временный вывоз товаров ЕС для переработки за пределами таможенной территории ЕС);

з) экспорт товара (товары ЕС покидают таможенную территорию ЕС и лишаются своего таможенного статуса);

2) помещение товаров в свободную зону или на свободный склад;

3) реэкспорт товаров из таможенной территории Сообщества;

4) уничтожение товаров;

5) отказ от товаров.

Таможенные процедуры классифицируют следующим образом:

а) отлагательные процедуры : внешний транзит, таможенный склад, внутренняя переработка по отлагательной системе, переработка под таможенным контролем, временный ввоз; данные процедуры предполагают возможность «отложить» уплату таможенных пошлин до соблюдения определенных условий;

б) экономические процедуры : три процедуры переработки, временный ввоз, таможенный склад; их реализация затрагивает экономические интересы ЕС и, помимо волеизъявления декларанта, требует разрешения таможенных органов.

Конкурентне право як наука та навчальна дисципліна

ПЛАН

Вступ

1. Поняття конкурентного права

2. Роль і місце конкурентного права України

серед європейського права і міжнародних стандартів

3. Шляхи удосконалення конкурентного права в Україні

Висновки

Використана література

Вступ

Вступ до СОТ, а у перспективі — і до ЄС є найважливішими стратегічними завданнями для України, визначеними у відповідних документах. По-перше, це Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами 1994 р., Указ Президента України від 11 червня 1998 р. № 615/98, яким було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу, та інші, про які йтиметься нижче. По-друге, це рішення № 5 Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України від 2 грудня 2003 р. «Про державну програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки», Державну програму інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки; Державну програму інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки. Державною програмою інформування громадськості з питань європейської інтеграції України передбачено, зокрема, ряд заходів щодо проведення досліджень, а також висвітлення у ЗМІ матеріалів з актуальних питань європейської інтеграції.

Головною метою створення Європейського Співтовариства було встановлення Спільного ринку членів-держав ЄС. Досягнення цієї мети передбачало наступні завдання: створення внутрішнього ринку, що характеризується скасуванням між державами — членами ЄС будь-яких перешкод вільному пересуванню товарів, осіб, послуг та капіталу; забезпечення системи справедливої конкуренції між державами-членами ЄС; проведення спільної комерційної політики.

Серед засобів вирішення цих завдань центральне місце належить законодавству Співтовариства про конкуренцію — конкурентному праву ЄС.