Список літератури

1. Богадьорова Л.М. Особливості територіальної організації особистих господарств населення регіону. Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. 11.00.02. / Одеський національний університет ім. II. Мечникова. Одеса, 2006. -19 с.

2. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. -Чернівці: Рута, 2003. - 392 с.

3. Лабабіді Р. Вплив природи і виробництва на розселення сільського населення ( на прикладі Південного економіко-географічного району) // Економическая география, Межведомственньїй научньїй сборник. Вьш. 42. -Киев: Изд-во при Киевском государственном университете, 1990. - С. 65-68.

1. Мальчикова Д.С. Географічні основи кадастру сільськогосподарських земель Півдня України (на матеріалах Херсонської області): Монографія. -Херсон: ПП ВишемирськийВ.С., 2005. - 198 с

2. Пилипенко І. О. Просторовий аналіз формування чисельності населення Херсонської області // Географія і сучасність. 36. наук, праць Націон. пед. ун­ту ім. М.П.Драгоманова. - К.: Вид-во Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова, - Вип. 16. - С. 237-246

3. Україна у цифрах у 2007 році / за ред. О.Г. Осауленка. - К: Вид-во «Консультант», 2008. - 260 с.

4. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібник. - Одеса: Астропринт, 2005. - 632 с.

5. Шаблій О. І. Математичні методи в економічній географії. - Львів: Вища школа, 1984.-135 с.

6. Яв Орська В. В. Гео демографічні процеси і гео демографічні ситуація в регіоні Українського Причорноморя: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. -Одеса, 2003. - 20 с.

Summary In article spatial features of change of number of agricultural population of the Kherson's region are analysed. The revealed factors which influence territorial differentiation of changes of the population. Lead delimitation of territories of area with allocation of "Center" and "Periphery" on the basis of parameters of change of a population.

Keywords: the center, periphery, agricultural population, dynamics of the population

УДК 911.3 (477)

І. О. Пилипенко

к.геогр.н., доцент,

зав. кафедри

Херсонського державного університету

Поляризація демографічного простору України в контексті змін геополітичного положення прикордонних регіонів

Кафедра соціально-економічної географії

Пилипенко Ігор. Поляризація демографічного простору України в контексті змін геополітичного положення прикордонних регіонів

В статті розкриваються наслідки «перебудови» демографічного простору України з 1989 по 2008 роки. Виявлено зростання демографічного значення Західного регіону, незначні позитивні зміни Південного та дуже значне скорочення Східного регіону як результат трансформації геополітичного вектору України.

Пилипенко Игорь. Поляризация демографического пространства Украиньї в контексте изменений геополитического положения приграничньїх регионов

В статье раскрьіваются следствия «перестройки» демографического пространства Украиньї с 1989 по 2008 год. Вьіявлен рост демографического значення Западного региона, незначительньїе положительньїе изменения Южного и очень сильное сокращение Восточного региона как результат трансформации геополитического вектора Украиньї.

Pilipenko Igor. Polarization demographic space of Ukraine in context of the change the geopolitical position border region

In article the effects "realignments" demographic space of the Ukraine with 1989 on 2008 is open. The growing of demographic importance of the West region, small positive change South and very strong reduction of the East region as result to transformations geopolitical vector of the Ukraine was revealed.

Keywords: polarization, demographic space, geopolitical position, border regions

Постановка проблеми. Становлення суверенної України нерозривно пов'язане з трансформаціями її геополітичного положення, оскільки воно відображає всю сукупність геополітичних процесів та відношень, векторів розвитку, що формуються у геополітичному просторі. Відзначимо, що поляризація геопростору є безумовним атрибутом геопросторового розвитку будь-якої країни. Традиційним є виділення Центру (на загальнодержавному рівні це, як правило столичний регіон) та Периферії (куди потрапляють, як правило прикордонні території). Але зважаючи на позиціонування України в європейському просторі та її унікальне фізико-географічне положення такі периферійні прикордонні регіони стають своєрідними фокусами (центрами) інтенсивних трансграничних суспільних процесів і, відповідно, формують фасадні зони по відношенню до країн-сусідів. Безперечно, зміни геополітичного положення у зв'язку із отриманням України незалежності, урізноманітнила геополітичні вектори розвитку регіонів. Дослідження таких трансформацій є на наш погляд актуальним, особливо в контексті знаходження країни в нестабільній точці геополітичної біфуркації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Методологічну основу роботи склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, фахівців у галузі регіонального розвитку, геополітики, просторового аналізу, засновників концепції «центр-периферія» [1, 2, 3, 8, 9, 10]

Метою дослідження стало виявлення змін демографічного поля в Україні внаслідок здобуття незалежності та геополітичної переорієнтації. Для досягнення поставленої мети в роботі послідовно розв'язуються завдання:

1. Сформувати уявлення про поляризацію українського прикордоння за основними векторами геополітичної та геоекономічної орієнтації;

2. Проаналізувати сучасний досвід суспільно-географічного аналізу демографічного простору країни та її регіонів;

3. Виявити головні тенденції перебудови демографічного простору України за період 1989-2008 pp.

Виклад основного матеріалу дослідження. Після здобуття незалежності Україна опинилась в унікальному геополітичному просторі, вигідність положення в якому визначається її розташуванням у місці перетину трьох великих геополітичних масивів — Євроатлантичного, Євроазійського та Ісламського, які є визначальними для долі України. Регіональне геополітичне положення України характеризується її розташуванням у просторовому євроазійському оптимумі, впливом тих чинників, що перетинали її територію у різні історичні епохи. На цій основі виникли чіткі геополітичні вектори взаємодії України з її близькими та далекими сусідами [ ]: східний, західний, північний і південний.

Безперечно, така зміна геополітичного положення зумовлює коадапційні процеси між новими умовами регіонального розвитку в євроазійському просторі і суспільними підсистемами України. Зауважимо, що найбільш швидко відбувається пристосування до геополітичних трансформацій демографічної підсистеми суспільного розвитку. Це пояснюється високою міграційною активністю населення, рушієм якої виступає неоднорідність суспільно-географічного простору, зокрема показників якості життя [ ].

Найбільш яскраво результати поляризації демографічного простору проявляються у прикордонних регіонах. Як відзначено у роботі Лажника В.И. []: «... прикордонні регіони, займаючи периферійне положення серед регіонів країни, через особливості інфраструктурного навантаження в системі міжнародних економічних зв'язків та реалізації бар'єрних, контрольних, контактних і розподільних функцій державних кордонів виконують особливу роль у розвитку інтеграційних процесів, адже саме на їх територіях найчіткіше проявляються процеси мікроінтеграції і взаємодії з сусідніми зарубіжними територіями. Вони в більшості випадків мають низький рівень соціально-економічного розвитку, що є наслідком минулих етапів господарювання, відзначаються периферійністю положення в системі внутрідержавних господарських зв'язків, неоднорідністю господарського освоєння внаслідок дії природних і соціально-економічних чинників та вибіркової "проникності" державного кордону для різних сфер діяльності... Так, західні сектори державного кордону України мають сприятливі умови для формування транскордонних регіонів і транснаціональних господарських структур внаслідок посилення контактної функції державних кордонів. Особливу роль у їх формуванні повинні відіграти особливості інтегрального СГП регіону, зокрема такі його риси, як прикордонність, периферійність, сусідство, віддаленість, транзитність, комплементарність і компенсаційність.»

Саме ці риси суспільно-географічного положення створюють передумови для якісної перебудови економічної основи регіональних систем розселення та геодемографічних показників їх формування [ ]. Безумовно, сама по собі прикордонність не може, безпосередньо, бути фактором - стимулятором формування чисельності населення (та впливати на її складові), але в той же час, наявність «м'якого» кордону з більш розвинутими країнами є позитивним моментом покращення добробуту населення (якості життя).

Геополітична поляризація України за векторами впливу дозволяє виділити, на нашу думку, такі прикордонні макрорегіони України, які мають виражені геополітичні та геоекономічні пріоритети транскордонного співробітництва :

1) Західний прикордонний макрорегіон (виділяється за []) у складі Волинської, Рівненської, Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької області.

2) Південний (Причорноморський) макрорегіон у складі Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим;

3) Східний макрорегіон України у складі Донецької, Луганської, Харківської, Сумської, Чернігівської областей.

Необхідно відзначити, що представлене групування не має на свій меті районування території України за ознаками прикордонності, ми лише виділяємо регіони по відношенню до геополітичних фокусів світу.

Безумовно, не тільки зазначені області, що формують виділені макрорегіони, мають прикордонне положення. Житомирська, Запорізька і Вінницька області, маючи де-юре аналогічне положення, фактично знаходяться осторонь інтенсивних трансграничних процесів. Київська область, маючи на своїй території столичний регіон (міськрада Києва), більше відчуває вплив столичного концентрування адміністративних, політичних, соціально-економічних функцій, ніж прикордонних переваг.

В якості індикаторів поляризації демографічного простору України в процесі змін її геополітичного положення обрано відносні зміни демографічного значення регіонів або динаміку коефіцієнтів локалізації населення (КЛН) за період 1989 -2008 роки. Власне коефіцієнти визначалися за добре відомою формулою [ ] як співвідношення частки населення України, що проживає в даній адміністративної одиниці до частки площі України, що займає дана одиниця.

Аналіз інтервалів, кількості адміністративних одиниць дозволив виділити такі групи регіонів за параметрами зміни КЛН (див. таблицю 1). Загальною тенденцією є зростання демографічного значення Західного регіону за рахунок надзвичайно швидкого скорочення чисельності населення інших регіонів України, і перш за все, Східного регіону.

Таблиця 1

Групування регіонів України за параметрами зміни коефіцієнтів локалізації населення *

№	Група	Параметри змін КЛН	Склад, адміністративні одиниці
1	Значного зростання	0,078-0,12	Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька
2	Зростання	0,031 - 0,077	АР Крим***, Волинська, Львівська, Рівненська, Тернопільська
3	Незначних змін	-0,016-0,030	Запорізька, Київська**, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Хмельницька
4	Скорочення	-0,063--0,017	Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернігівська
5	Значного скорочення	-0,11 --0,064	Донецька, Луганська

* - таблиці 1 та 2 складено автором за джерелами [ ]

** - місто Київ, із здобуттям реальних столичних функцій, збільшило КЛН на 5,48. Введення такої ознаки в розрахунок амплітуди та розмірів інтервалів привів би до необхідності фупування всіх інших адміністративних одиниць у одну групу, тому, не враховуємо її у своїй типології.

** - разом з Севастопольською міськрадою.

Взагалі, цей вектор перебудови демографічного потенціалу України та її регіонів розпочався ще в радянський період і зараз ми спостерігаємо картину сильного зростання демографічного значення Західного регіону, не значного -Південного та дуже сильне скорочення - Східного (див. таблицю 2).

Таблиця 2 Демографічний потенціал прикордонних макрорегіонів України та його