Література

1. Алаее З.Б. Социально-жономическая география: Понятийно-терминологический словарь. -М.:Мисль, 1983. - 350 с.

2. Грицай О.В., Трейеиш А.И. Центр и периферия: стадиальная концепция регионального развития // Известия РАН. Серия географическая. — 1990. - №4. - С.55-65.

3. Мезенцев К.В. Суспільно-географічне прогнозування регіонального розвитку: Монографія. - К: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. - 253 с.

4. Пилипенко І.О. Суспільно-географічна периферія Запорізького та Херсонського пограниччя // Розвиток географічної думки на Півдні України: проблеми і пошуки. Мелітополь: „ВидавництвоМелітополь",. — С. 126-129

5. Пилипенко І.О. Історичні аспекти становлення та розвитку концепції «центр -периферія» // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту імені М. Коцюбинського. Серія : Географія. -Вінниця, 2008-Bun. 1.-C.103-108.

6. Пилипенко І.О., Мальчикоеа Д.С. Методики суспільно-географічних досліджень (на матеріалах Херсонської області). - Херсон: ПП Вишемирський B.C., 2007. -112 с.

7. Пилипенко І.О., Мальчикоеа Д.С, Пилипенко В.Д. Правило Зіпфа-Медведкова на прикладі міст Запорізької та Херсонської областей // Розвиток географічної думки на Півдні України: проблеми і пошуки. Мелітополь: „ВидавництвоМелітополь ",. - СІ 12-116

8. Пістун М.Д., Мезенцев К.В., Тьорло В.О. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект: Монографія. - К: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. - 130 с.

9. Топчієв ОТ. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібник. - Одеса: Астропринт, 2005. - 632 с.

10. Friedmann J. Regional development policy. - Boston: Mass. Inst. Techn., 1966.

УДК 911.3

Геопросторова неоднорідність динаміки сільського населення херсонської області як індикатор відношень у системі «центр - периферія»

Пилипенко І. О.

Херсонський державний університет, 7300, м.Херсон, вул. 40 р.Жовтня, 27

В статті проаналізовано просторові особливості зміни чисельності сільського населення Херсонської області. Виявлені фактори, що впливають на територіальну диференціацію змін населення. Проведена делімітація території області з виділенням «центру» та «периферії» на основі показників зміни чисельності населення.

Ключові слова: центр, периферія, сільське населення, динаміка населення

Постановка проблеми. Відтворення населення та його розселення являє собою багатоаспектний й складний процес, який можна характеризувати з різних боків й точок зору. Комплексне вивчення відтворення населення та його розвитку передбачає збирання, систематизацію, узагальнення та аналіз великого обсягу різнобічної інформації за допомогою різних методів. Лише такий підхід дозволяє скласти об'єктивну оцінку відтворення населення та окремих демографічних процесів у контексті суспільного та економічного розвитку країни. Зауважимо, що в сучасний період сільське населення стало найбільш мінливою складовою суспільства, якій притаманний динамізм, швидка зміна економічних, соціальних, особистих пріоритетів. Крім того, доводиться констатувати той факт, що практично у всіх без винятку сільських регіонах України спостерігається значне скорочення чисельності населення та, відповідно, зниження густоти сільського населення у зв'язку із природним скороченням, посиленою міграцією в міста та за рубіж.

Разом з тим зауважимо, що в межах окремого регіону можуть спостерігатися значна просторова диференціація у змінах чисельності сільського населення, що потребує більш детального суспільно-географічного аналізу [9].

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. Аналіз і оцінка внеску в розробку проблем, пов'язаних з дослідженням чисельності населення, дозволяє відзначити, що в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників основні зусилля були спрямовані на виявлення специфіки геодемографічної ситуації в її статичному стані (аналіз населення та розселення як фіксованих явищ).

На сучасному етапі маємо потужний доробок в сфері теорії та методології геодемографічних досліджень сільської місцевості в їх регіональному, просторовому аспекті, який аналізуємо за працями О.І. Алексєєва, М.О. Барановського, А.Г. Гольцова, CO. Ковальова, О.Г. Топчієва, О.І. ІПаблія тощо. Серед сучасних українських науковців проблемами динаміки чисельності населення, розселення населення, національної структури населення займались В. Джаман, А. Доценко, В. Загородній, І. Прибиткова, М. Тимчук, М. Фащевський, О. Хомра та інші. Значний вклад в дослідження проблем народонаселення було зроблено російськими вченими-географами С. Ковальовим, Б. Урланісом, Б. Хоревим, Г. Лаппо [2, 7].

Зазначимо, що з точки зору географії населення, територія Херсонської області вивчена недостатньо. В окремих працях наш регіон зустрічається як частина території дослідження [9]. В той же час, демографічна ситуація змінюється, та з огляду на вище сказане існує необхідність в постійному суспільно-географічному моніторингу за змінами чисельності населення.

Постановка мети та завдань дослідження. Метою роботи є виявити просторові особливості та чинники змін чисельності сільського населення херсонської області в період з 2003 по 2007 pp..

Досягнення мети потребувало вирішення наступних наукових завдань:

1. Узагальнити сучасний досвід щодо просторового аналізу змін чисельності населення.

2. Виявити зміни чисельності сільського населення та їх просторову диференціацію.

3. Охарактеризувати фактори геопросторової неоднорідності динаміки сільського населення регіону.

Виклад основного матеріалу. Людські ресурси - специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості.

Досліджуючи населення як сукупність людей, що проживають на визначеній території, суспільні географи обов'язково акцентують специфіку людських ресурсів порівняно з іншими складовими системи «природа -населення - господарство»:

• по-перше, люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності,

• по-друге, багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості;

• по-третє, науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.

Зміни чисельності населення - найважливіший показник, який характеризує реакцію суспільства на соціально-економічні та екологічні умови існування [9]. Скорочення населення, притаманне більшості адміністративних одиниць Херсонської області, має певні територіальні особливості. На рисунку 1 показані середньорічні зміни чисельності СН

Херсонської області (у %). Ізолінія «0%», із центром у Цюрупинському районі займає незначну площу на південному заході області та включає в себе частково території Скадовського, Каланчацького районів та міськради Нової Каховки.

Ізолінія «-5,21%» характеризує поділ області на дві нерівні частини, відповідно з кращими та гіршими за середньо обласний рівень результатами. Картосхема 1 наочно демонструє просторову неоднорідність процесу формування населення та демонструє загальну для області тенденцію до погіршення умов життя у напрямку «захід - схід».

Рисі Зміни чисельності сільського населення Херсонської області

(у %), 2007 рік до 2003

Середньообласний показник (для обраного періоду дослідження - -5,21%), на нашу думку є тією динамічною межею, лінією делімітації між суспільно-географічним «Центром» та відповідною «Периферією».

Для виявлення просторових чинників впливу на зміни чисельності населення нами застосовано регресійний аналіз. В якості незалежних ознак

використано наступні: Хі-бонітет грунтів, х₂ - лісистість території (у %), Хз-розораність, х₄-водні ресурси в структурі ПРП території, Хз-відносне транспортно-географічне положення, хе - частка сільського населення (у %), х₇ - частка сільського населення, що мешкає у великих селах (у %), х₈ -композитне суспільно-географічне положення (у балах), Хд - частка населення, що працює за межами села (у %), хю - середній розмір села (осіб), х_и - частка зрошуваних земель (у %), хи - частка нових будинків (1991 року побудови та молодші), х_[3 - сальдо міграцій, х₁₄ - середня заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств за 2002-2006 pp. (нормована), x_is - введення житла (нормоване на 1 особу), Хи - демографічне навантаження на сільськогосподарські угіддя (осіб на км²), Хп - густота сільського населення (осіб на км²), Хі8-х₂і - показники що визначають спеціалізацію рослинництва (коефіцієнти локалізації зернових, технічних, овоче-баштанних та кормових культур відповідно).

В попередніх роботах встановлено, що провідну роль у сучасному процесі формування населення відіграє міграції [5], тому ми свідомо не використовували для аналізу складові природного приросту. Використання двох, взагалі тотожних показників (хі« - демографічне навантаження на сільськогосподарські угіддя (осіб на км²), хп - густота сільського населення (осіб на км²)) пояснюється наявністю суттєвих відмін між ними. Так, наприклад, Голопристанський район має 11 позицію в рейтингу районів та міськрад Херсонської області за густотою сільського населення (майже 14 осіб на км² при загальнообласному 17 осіб на км²) та 5 позицію за демографічним навантаження на сільськогосподарські угіддя (36 осіб на км² при 22 особах середньообласного навантаження). Таким чином, різниця названими показниками для району складає 2,5 рази (14 та 36 осіб на одиницю площі).

Регресійний аналіз дозволив встановити таку просторову залежність між змінами чисельності населення адміністративних одиниць та показниками і умовами розвитку сільської місцевості Херсонської області:

у=3,05х₂о-1,84х₁^-2,40х2і+0,26х₁і-0,36х₄-0,12х₃+9,78хі₄-12ДЗ; (1),

де: х₂₀ - коефіцієнт територіальної локалізації овоче-баштанних культур; х_[5 - введення житла (нормоване на 1 особу); х₂і - коефіцієнт територіальної локалізації кормових культур; X] і - частка зрошуваних земель (у %); Х4 - водні ресурси в структурі ПРП території; х₃ - розораність, у %;

х₁₄ - середня заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств за 2002-2006 pp. (нормована).

Як бачимо, виведена залежність демонструє наявність суттєвого зв'язку між змінами чисельності сільського населення та умовами CM. Причому для області характерним є домінування соціально-економічних чинників, які у складають 6 з 7 встановлених чинників впливу.

Встановлена залежність демонструє високий рівень

репрезентативності, оскільки різниця між фактичним та теоретичним рівнями складають від -1,51 до 3,62%.

Аналіз дієвих, «працюючих» факторів дозволяє згрупувати їх в дві умовні групи, які доволі тісно пов'язані одна з одною. В першу групу слід включити фактори, які тісно пов'язані із якостями географічного середовища, вони за своєю сутністю створюють ресурсну базу розвитку сільської місцевості: Хц - частка зрошуваних земель (у %); х₄ - водні ресурси в структурі ПРП території; х₃ - розораність, %.

Друга група включає в себе виробничі та економічні фактори, а саме: х₂о - коефіцієнт територіальної локалізації овоче-баштанних культур; Xis -введення житла (нормоване на 1 особу); х₂₁ - коефіцієнт територіальної локалізації кормових культур; хм - середня заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств за 2002-2006 pp. (нормована).

Безумовно, ці дві групи факторів між собою сильно пов'язані, про що наголошувалося в роботах Лабабіді Р. (Вплив природи і виробництва на

розселення сільського населення ( на прикладі Південного економіко-географічного району) [3], Мальчикової Д.С., Богадьорової Л.М. Так, в роботі [4] встановлено зв'язок із змінами чисельності населення та темпами введення зрошувальних систем (Північнокримської, Краснознам'янської, Каховської, Інгулецької тощо) на території Херсонської області (R=0,86).

В роботі Богадьорової Л.М. [1] встановлено високу інтенсивність зв'язку між спеціалізацією особистих господарств населення та суспільно-географічними та фізико-географічними чинниками. Так, для пари ознак «густота сільського населення - овочева спеціалізація» коефіцієнт кореляції склав R=0,94, для пари «розораність - зернова спеціалізація» відповідно R=0,82.

Для аналізу геопросторових особливостей побудуємо трендову поверхню залишків регресії, яка дозволить виділити регіони області із позитивними та негативними відхиленнями [8].

На отриманій картосхемі чітко виділено два ареали з «недобором» населення (від'ємна статистична поверхня). Перший із центром у Новокаховській міськраді, який формує «улоговину» у південному напрямку. Друга статистична «депресія» формується із центром у Іванівському районі простирається на південний захід, охоплюючи практично всю територію Новотроїцького району.

Позитивні перевищення, як і очікувалося, притаманні більшості придніпровських районів та один цікавий «хребет», сформований скоріш за все меліоративним виливом Каховського магістрального каналу. Ця позитивні форма «статистичного» рельєфу простирається в напрямку «північ-південь» від міста Каховка, широкою смугою до затоки Сиваш, відокремлюючи дві вище згадані депресії.

Взагалі, виявлені спотворення статистичних поверхонь потребують окремого подальшого дослідження із встановленням нових, раніше неврахованих факторів.

Подальший аналіз просторових особливостей формування населення потребує, на нашу думку, крупно масштабного огляду низових адміністративних одиниць в аспекті динаміки чисельності населення (сільських, селищних та міських рад). Результат такого аналізу наведено на рис. 3. «Зростання чисельності населення в низових адміністративних одиницях Херсонської області, 2003-2007 pp.»

Рис. 2 Статистична поверхня залишків регресії

І Адміністративні одиниці низового рівня, в яких І збільшилась чисельність сільського населення

^УІ

Рис. З Зростання чисельності населення в низових адміністративних одиницях Херсонської області, 2003-2007 pp.

На картосхемі 3 можна виявити декілька ареалів зростання. По-перше, це зона навколо Херсонської міськради, яка завжди відзначалася підвищеною міграційною атрактивністю. По-друге, це адміністративні одиниці Голопристанського, Цюрупинського, частково Каховського районів та Новокаховської міськради, які розміщуються на міжаренних просторах Олешківських (Нижньодніпровських) пісків із відносно не глибоким заляганням високоякісних прісних вод. На Херсонщині - це головний ареал вирощування овочевих (і що особливо важливо - ранніх овочевих) культур. По-третє, це приморська причорноморська берегова смуга (Каланчацький, Скадовський та Голопристанський райони), розвитку якій сприяє наявність зрошення (Краснознам'янська зрошувальна система). Вчетверте, зростання населення вдовж Каховської магістральної системи, яка здійснює вплив на розвиток Каховського району, присиваських районів (для Чаплинського району головний чинник збільшення населення окремих сільрад - стрімке

зростання чисельності турків-месхетинців) області та на східні райони. Таким чином, значною мірою «центри зростання» прив'язані до меліоративних об'єктів і систем, а у випадку поєднання багатьох факторів (особливо суспільно-географічних) це призводить до суттєвого росту населення.

Висновки. Просторовий аналіз низових адміністративних одиниць із зростаючим населенням підкреслює висновок про надзвичайні територіальні відміни у формуванні сільського населення області, які ставлять багато питань, що потребують поглиблених досліджень. Зокрема, на лівобережжі області практично немає сільрад, територія яких розміщується вище горизонталі 50 м, так званого Мелітопольсько-Асканійського геоморфологічного уступу. На величезній території півночі та північно-східної частини області, які знаходяться під впливом високо розвинутих Дніпропетровської та Запорізької областей відсутні «центри зростання». В Периферії області знаходиться лише 13 з 50 «зростаючих» низових адміністративних одиниць. Така ситуація зумовлює продовження досліджень у подальшому з метою конкретизації умов і факторів формування центро-периферійних відношень.