Області (1989-2008 рр)*

Адміністративні одиниці (райони та міськради)	1989 р.	2001р.	2008 р.	Зміни 2008 до 1989 р.
Бериславський	-1,06	-1,27	-1,43	-037

I

Білозерський	0,16	0,44	0,72	0,56
Великолепетиський	-1,72	-1,74	-1,87	-0,15
Великоолександрів ський	-2,64	-2,74	-2,89	-0,25
Верхньорогачицький	-1,92	-2,00	-2,04	-0,12
Високопільський	-0,92	-0,93	-1,02	-0,10
Генічеський	-4,99	-4,92	-4,94	0,05
Голопристанський	-6,81	-6,47	-637	0,45
Горностаївський	-1,80	-1,70	-1,73	0,07
Іванівський	-232	-2,40	-2,54	-0,22
Каланчацький	-1,05	-1,01	-1,16	-0,11
Каховський (разом із Каховською міськрадою)	1,64	1,50	1,56	-0,08
Нижньосірогозький	-2,51	-2,56	-2,68	-0,08
Нововоронцовський	-1,44	-139	-1,49	-0,05
Новотроїцький	-4,33	-4,40	-4,59	-0,26
Скадовський	-1,14	-036	-0,71	0,43
Цюрупинський	-0,42	-0,02	0,42	0,84
Чаплинський	-2,70	-2,61	-2,71	-0,01
Нова Каховка (міськрада)	5,66	5,65	5,62	-0,04
Херсон (міськрада)	30,29	29,41	29,85	-0,44
Індекс концентрації населення	37,69	37,08	38,17	0,48

* - складено автором за даними Херсонського обласного управління статистики

Аналіз таблиці 1 дозволяє зробити висновок про суттєву просторову різновекторність процесу концентрування населення в межах Херсонської області за досліджуваний період, б з 20 адміністративних одиниць збільшили своє демографічне значення за рахунок меншого скорочення населення (а Цюрупинський район - навіть збільшення чисельності). Взагалі, регіони з позитивним трендом нерівномірності населення формують три нерівні за площею та демографічним потенціалом ареали (рис. 1). Перший широкою підковою охоплює з заходу, півдня і сходу Херсонську міськраду і виходить широким фронтом до чорноморського узбережжя області, підкреслюючи високу атрактивність приміських та приморських регіонів. Включає в себе територію спільно розміщених Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського та Скадовського районів. Причому найбільш позитивні зміни коефіцієнту нерівномірності демонструють Білозерський та Цюрупинський райони як такі що мають безпосередньо сусідське із Херсоном положення.

Другий і третій ареали позитивного зростання коефіцієнтів неоднорідності включають в себе приморський Генічеський район та внутрішній Горностаївський райони. Ці регіони лише демонструють позитивні зрушення, залишаючись із від'ємними показниками коефіцієнту нерівномірності.

В той же час, обласний центр демонструє найбільше скорочення коефіцієнту нерівномірності, що пов'язано перш за все із скороченням промислового виробництва.

Аналіз процесу концентрування населення та його параметрів дозволяє виділити на території області «центр» із чітким локалітетом в ш'вденно-західному секторі області (відокремлена ізолінією «0» на рис. 1), який виник в результаті спільної дії вище наведених суспільно-географічних та природних чинників та значної по площі та населенню «периферії», яка займає східну та північну частину області. Периферія демонструє значне скорочення чисельності населення та, відповідно, коефіцієнтів нерівномірності розселення. Особливе питання виникає при дослідженні різкої зміни коефіцієнтів м. Херсона. Хотілось би виділити декілька особливостей:

1. По-перше, з 2001 року для цієї адміністративної одиниці спостерігається зростання параметрів концентрування.

2. По-друге, аналіз зіпфовської залежності для міст Херсонської області демонструє найбільше відхилення теоретичного і фактичного рівня саме для обласного центру. На нашу думку, це пов'язано з тим фактом, що реальні розміри міста (чисельність населення) значно перевищують можливості та потреби регіону, оскільки господарство Херсону в значній мірі притаманні риси міста, зорієнтованого у структурі виробництва (і, як наслідок, структурі і чисельності зайнятості) на потреби великої вже неіснуючої країни [7].

3. По-третє, висока житлова рента обласного центру є суттєвою перешкодою на шляху збільшення чисельності його населення, що призводять до «накопичення» мігрантів в приміській зоні, що підтверджується найбільшими темпами приросту коефіцієнта нерівномірності населення саме в Білозерському та Цюрупинському районах.

Рис. Трендова поверхня зміни коефіцієнтів нерівномірності розселення населення Херсонської області, 2008 рік до 1989 року (у %)

Висновки. Населення є найважливішим об'єктом дослідження суспільної географії. Крім того, воно часто є індикатором інших явищ, оскільки реакцією населення на погіршення економічних, соціальних або екологічних умов географічного середовища стає від'ємне сальдо міграцій, а у випадку позитивних (навіть відносних) зрушень - збільшення атрактивності території та позитивні міграційні рухи.

Аналіз процесу концентрування населення та його параметрів дозволяє виділити на території області «центр» із чітким локалітетом в південно-західному секторі області (відокремлена ізолінією «0» на рис. 1), який виник в результаті спільної дії вище наведених суспільно-географічних та природних чинників та значної по площі та населенню «периферії», яка займає східну та північну частину області.

Порівняльний аналіз процесу концентрування населення в межах області підтверджує такі властивості центру і периферії: 1. Переважання відцентрових тенденцій впливу для центра та доцентрових для периферії.

I

2. Домінування для центру диверсифікації суспільної структури, ускладнення соціально-економічних функцій та компонент, для периферії - симпліфікація, спрощення взаємозв'язків та взаємовідносин, як правило, за рахунок спрощення самої структури.

3. Висока суспільна атракція центру і, як наслідок, концентрація суспільних об'єктів, процесів та явищ. Натомість для периферії характерна деконцентрація суспільної діяльності.

4. В межах центру переважають процеси інтеграції, посилення взаємозв'язків між географічними утвореннями та соціальними групами, а для периферії більше притаманні дезінтегративні процеси, які призводять до послаблення зв'язків і, в деяких випадках, до повної самоізоляції утворень.