Периферія»

В статті розглянуто методи аналізу концентрування населення. Наголошується, що параметри суспільно-географічних процесів можуть стати основою для делімітації території на центр та периферію. На основі встановлених параметрів концентрації населення проаналізовано просторові особливості концентрування. Проведено розмежування Херсонської області з виділенням на південному заході області центру і периферії на сході і півночі.

Пшшпенко Игорь. Общественно географический процесе концентрирования и его параметрьі как ередство делимитации территории за признаками «центр - периферия». В статье расемотреньї методи анализа концентрирования населення. Подчеркивается, что параметри общественно-теографических процессов могут стать основанием для делимитации территории на центр и периферию. На основе установленньїх параметров концентрации население проанализировано пространственньїе особенности концентрирования. Проведено разграничение Херсонской области с внделением на юго-западе области центра и периферии на востоке и севере

Pilipenko Igor. Social geographical process and its parameters as facility delimitation territory for sign "centre - a periphery". Methods of the analysis of concentrations population are considered in article. It is emphasized that parameters public-geographical processes can become the base an delimitation territory on the centre and periphery. On base installed parameter to concentrations population is analysed spatial particularities concentrations. Delimitation of Khersons regions is organized with separation on south-west of the area of the centre and peripheries in the east and north.

Постановка проблеми. Серед актуальних проблем сьогодення є нарощування просторової диференціації в умовах життя та якості життя регіонів України, що простежується як на національному, так і регіональних і локальних. Акцентуємо, що в умовах динамічної багатовекторної суспільної перебудови, активізації усіх соціально-економічних процесів, посилення численних та різнорівневих інтеграційних рухів, питання встановлення місця і ролі тієї чи іншої території у просторовій організації суспільства є одним з найпріоритетніших. Об'єктивне існування географічних контрастів типу «центр -периферія» простежується на всіх географічних рівнях.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Методологічну основу роботи склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, фахівців у галузі територіального розвитку, просторового аналізу, засновників концепції «центр-периферія» [1, 2, 3, 8, 9, 10]

Метою дослідження стало визначення коефіцієнтів, що характеризують процес концентрування населення Херсонської області та поділ території на «центр» та периферію.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Вважаємо [5], що суспільно-географічний центр є частиною регіону, який має функціональні зв'язки зі своєю базою розвитку (перш за все, периферією) і, на відміну від інших частин регіону, виділяється суспільною атрактивністю, високою концентрацією суспільних процесів і явищ, які постійно ускладнюються.

Під суспільно-географічною периферією ми розуміємо частину суспільного простору, в межах якого швидкість суспільно-географічних процесів мінімальна або їх вектор не співпадає з вектором розвитку ядер суспільного життя (до яких відносяться перш за все великі та середні міста) [4].

Таким чином, головними відмінами суспільно-географічних центрів та периферії є відміни у кількісних характеристиках суспільно-географічних процесів, одним з яких є процес концентрування.

За К. Мезенцевим [3, с.93] територіальне концентрування - це процес випереджуючого збільшення інтенсивності певного виду людської діяльності чи їх сукупності, а також супутніх соціально-економічних явищ на одній ділянці території порівняно з іншими, результатом якого є формування ядра концентрації та периферії.

Важливим аспектом цього процесу є наступне: розвиваючись в межах загальнодержавних (та частково світових) економічних процесів всі (окрім Цюрупинського району) адміністративні одиниці області відчувають скорочення чисельності населення. Але

виходячи з визначення концентрування, підкреслюємо важливу тезу: «... на одній ділянці території порівняно з іншими».

Ми вважаємо, що концентрування та його параметри є важливою ознакою делімітації території за віссю «центр - периферія».

Для характеристики розміщення населення в межах області використовують індекс концентрації населення регіону (ІКН):

ПЯ-2М, де

2

ІКН - індекс концентрації населення,

Хі - частка населення АТО в усьому населенні обласного регіону (в %);

Yi - частка АТО в загальній площі території обласного району (%) [6].

ІКН може коливатися від 0 до 100%, від абсолютно рівномірного, коли на 1% площі мешкає 1% населення, до абсолютно нерівномірного. При коефіцієнті до 20% - розміщення населення рівномірне, від 20 до 40% - розміщення населення нерівномірне, 40% і більше -розміщення населення різко нерівномірне.

Для Херсонської області індекси концентрації населення демонструють таку динаміку. Для періоди з 1989 по 2001 роки відбувався процес деконцентрації, які стали наслідком скорочення обсягів промислового та аграрного виробництва, різкого погіршення якості життя населення. Диференціація якості життя (як по вісі «місто - село», та і «центр-периферія») стала зменшуватися не за рахунок рурбанізації, а за рахунок маргіналізації міського населення, і перш за рахунок представників масових робітничих професій. Результатом цього процесу стало зменшення коефіцієнту концентрації населення з 37,69% у 1989 році до 37,08% на 2001 рік.

За період 2001-2008 pp. індекс концентрації населення не тільки наздогнав результат 1989 року, але й став більшим за нього (38,17%), стрімко наближаючи Херсонську область до регіонів із різко нерівномірним розміщенням населення.

Застосування такого підходу дозволяє чітко виявити загальнообласну тенденцію та навіть швидкість процесу концентрування (деконцентрування) населення, втім за межами процедури залишаються важливі питання географічної сутності, і перш за все: просторова диференціація цього процесу, яка, безумовно, повинна мати сильні кількісні ознаки.

Визначення індивідуальних показників нерівномірності розселення в низових адміністративних одиницях пропонується проводити за суттєво спрощеною формулою індексу концентрації населення, залишивши в якості результату тільки ризницю між часткою населення адміністративної одиниці в населенні обласного регіону та відповідною часткою площадних показників операційної одиниці.

Отримані результати коефіцієнтів нерівномірності розселення в Херсонській області (таблиця 1) демонструють наступні просторові та часові особливості розселення населення області:

1. Розмежовують адміністративні одиниці області на дві групи: перша група з вищою за середню обласну густоту (концентрацію) населення (значення коефіцієнту вищі за 0); друга група з, відповідно, меншими;

2. Дозволяє проаналізувати часові зміни нерівномірності розселення в обласному регіоні та його складових, виявляти регіони з різновекторними процесами та різною інтенсивністю;

3. визначати демографічне значення адміністративних одиниць для обласної системи розселення.

Таблиця 1 Динаміка коефіцієнтів нерівномірності розселення населення в межах Херсонської