Дослідження туристичних потоків: методика і аналіз

 

Туризм – багатогранне явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має практично невичерпний потенціал для постійного розвитку, тісно поєднується з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце у соціально-економічному житті країн і народів.Сьогодні туризм є найбільш розвинутою та однією з найдинамічніших галузей світової економіки. У ній зайнято близько 10% світових трудових ресурсів, виробляється близько 10% світового валового продукту. За прогнозами експертів, протягом наступних п’яти років рівень щорічного зростання цієї галузі становитиме 5% [1].

Туризм як одна з пріоритетних галузей української економіки та, імовірно, одна з наймолодших, потребує не лише інвестиційних вливань, поліпшення туристичної інфраструктури та рівня обслуговування, покрашення іміджу України як туристичної країни, розвитку законодавства та державного регулювання питань туризму та рекреації, але й розробки теоретичних та методологічних засад, які б дозволили більш чітко визначити пріоритетні напрямки розвитку туризму в Україні, формулювали правила роботи галузі та встановили категорії, які б могли дати більш детальну та професійну оцінку роботи галузі.

Однією з найважливіших категорій є туристичний потік. Вивчення та аналіз туристичних потоків дає змогу цілісно уявити картину основних туристичних центрів та регіонів перспективних для розвитку; виявити найбільш привабливі напрямки для туристів (які країни є постачальниками туристичних ресурсів, а які споживачами).

Всесвітня туристична організація визначає туриста як особу, що здійснює подорож до країни, яка не є місцем її постійного проживання, тривалістю від однієї ночівлі до одного року (в Україні – до 6 місяців) та основною метою якої не є заняття оплачуваною діяльністю в межах країни відвідування. Туристи формують туристичний потік, який можна розглядати з різних аспектів: за напрямком (внутрішній, виїзний, в’їзний), за мотивацією (службові поїздки, організований туризм, приватні поїздки з туристичною метою), за метою (дозвілля, рекреація і відпочинок, відвідання друзів та родичів, ділова та професійна, лікування, релігійна (паломництво)) за часом (у піки сезонів, у міжсезоння).

Ці аспекти впливають на вагу потоку, його направленість та інтенсивність. Вивчення та аналіз туристичних потоків є дуже важливим, адже дозволяє цілісно охарактеризувати той чи інший регіон з точки зору привабливості для туристів. Для дослідження потоків можна застосовувати багато методів, які притаманні суспільній та економічній географії, але найбільш наглядними є наступні:

Метод графів, який дозволяє дослідити на лише основні напрямки потоків, але й їх вагу. Множину туристичних об’єктів (готелі, туристичні регіони, країни) зображують точками (вершини графів), а відношення між ними – туристичні потоки – лініями (ребра чи дуги графа). За теорією графів можливо розрахувати всі параметри графів. За допомогою методу графів можливо розрахувати та дослідити не лише вагу туристичних потоків, але й найбільш раціональне використання транспортної мережі для найбільш швидкої доставки туристів, схему екскурсійних маршрутів, яка б могла найбільш доцільно охопити всі цікавинки туристичного регіону, тощо.

Картографічний метод, який дозволяє наочно зобразити стан та виявити існуючі закономірності, що визначають обсяг, напрям, структуру та динаміку туристичних потоків. Цей метод дозволяє різноманітними способами зобразити туристичний потік: картодіаграмами, картограмами, лініями руху. На підставі даних, взятих з офіційного сайту Державної служби туризму і курортів України [2], ми розробили карту (рис.1), що відображує в’їзний потік туристів до України. Де зображено, що найбільш привабливими для туристів є Одеська область та АР Крим, м. Київ та м. Севастополь.

Методи розрахунку статистичних показників. Наприклад, за даними офіційного сайту Державної служби туризму та курортів України [2], маємо характериcтику в’їзного туризму з іноземних країн світу, що мають найбільшу частку у ньому (табл. 1). За допомогою нескладних розрахунків можемо визначити відсоток цих країн у туристичній сфері України.

 

Рис. 1. Потік в’їзних туристів до України

 

За допомогою цієї таблиці розглянемо це один метод: графічне уявлення інформації, тобто побудова графіків, діаграм, виявлення за допомогою них певних тенденцій щодо туристичних потоків.

Побудований графік дозволив виявити, що Росія має найбільший потік туристів до України, далі йдуть Польща, Молдова, Угорщина, Білорусь. Тобто український туризм розвивається у напрямку обслуговування країн-сусідів, які надають перевагу більш дешевим та ближчим курортам, а також країн, в яких мешкають емігранти з України.

Таблиця 1. Рейтинг 10 головних

країн в’їзного туризму до України

 

 

Рис. 2. В’їзний туристичний потік

до України

 

Характер туристичних потоків можна аналізувати не лише за прямими статистичними даними, щодо кількості туристів, але й за непрямою інформацією. Наприклад за даними сайту Державного комітету статистики [3], маємо кількість оздоровчих закладів, з якої можна зробити висновки щодо динаміки туристичних потоків, що прямо віддзеркалюється у кількості цих закладів (табл. 2, рис. 3).

Таблиця 2.  Кількість оздоровчих закладів в Україні

На графіках чітко видно не лише зменшення потоку туристів, починаючи з 1990 р, що пов’язано із зменшенням економічної активності, але й і те, що деякі форми оздоровчих закладів, таких як санаторії-профілакторії, відживають себе, замінюючись іншими формами. Починаючи з 1998 р. помітна тенденція до збільшення туристичних установ, а отже – і збільшення туристичного потоку як внутрішнього, так і зовнішнього.

 

 А)

Б)

 

Рис. 3. Динаміка кількості за 1990–2005 рр. в Україні:  А) баз та інших закладів відпочинку; Б) оздоровчих закладів

 

Туристичні потоки є цікавою та корисною галуззю дослідження. Подальша розробка цього питання можлива з точки зору розгляду динаміки туристичних потоків за сезонами року, що може допомогти у більш раціональному застосуванні рекреаційних ресурсів та перспектив розвитку регіонів, а також можливій розробці туристичних турів у міжсезоння.

Інформаційні джерела:

1.     Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії. – Чернівці: Книги–ХХІ, 2003. – 595 с.

2.     www.tourism.gov.ua

3.     www.ukrstat.gov.ua

 

Білоруський державний університет