Розділ 10 Оптимізація системи оподаткування підприємства

Основним джерелом для характеристики стану і структури нарахованих податків є розділ ІІІ «Інформація про сплачені податки» Пояснювальної записки до фінансового звіту Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство».

Структуру і динаміку нарахованих і сплачених підприємством податків за 3 роки ми проаналізуємо у вигляді таблиць.

Розглянемо структуру нарахованих підприємством податків за 2006-2008 роки господарювання (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Структура нарахованих підприємством податків за 2008 - 2010 роки

№	Назва податку	Значення показників
		2 008р.		2 009р.		2 010р.
		Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
1	Податок на додану вартість	305	23,42	802,6	44,69	626	35,13
2	Податок на прибуток	181	13,90	122,2	6,80	158	8,87
3	Податок з власників транспортних засобів	20	1,54	21,7	1,21	24	1,35
4	Плата за землю	14	1,07	15,2	0,85	14	0,79
5	Комунальний податок	1	0,08	1,1	0,06	1	0,06
6	Збір за забруднення навколишнього середовища	2,5	0,19	5,5	0,31	2	0,11
7	Плата за воду	3	0,23	4,1	0,23	0,5	0,03
8	Збір за спеціальне викорис-тання лісових ресурсів	358	27,49	347,6	19,36	543	30,47
9	Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	1	0,08	1	0,06	0,1	0,01
10	Інші податки	19	1,46	51	2,84	1,5	0,08
11	Прибутковий податок з громадян	398	30,56	423,9	23,60	412	23,12
Разом		1302,5	100	1795,9	100	1782,1	100

Згідно таблиці 10.1, підприємство ДП «Ківерцівське лісове господарство» нараховує не лише податки, але й обов’язкові платежі. Найбільшу питому вагу становлять такі податки як: податок на додану вартість, збір за спеціальне використання лісових ресурсів та прибутковий податок з громадян, яка становить в середньому близько 30 %.

Підприємство ДП «Ківерцівське лісове господарство» не завжди сплачує податки, збори та обов’язкові платежі у сумі, що їх нарахувало, адже є чисельність факторів, які впливають на своєчасність сплати податків та зборів, серед яких збитковість та нестача коштів для сплати зобов’язань перед бюджетом. Структуру податків, які сплатило підприємство ми можемо розглянути в табл. 10.2.

Таблиця 10.2

Структура сплачених підприємством податків за 2008 - 2010 роки

№	Назва податку	Значення показників
		2 008р.		2 009р.		2 010р.
		Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
1	Податок на додану вартість	300	23,03	1043,8	58,12	355	19,92
2	Податок на прибуток	160	12,28	189	10,52	160	8,98
3	Податок з власників транспортних засобів	18	1,38	22,5	1,25	18	1,01
4	Плата за землю	12	0,92	14	0,78	13	0,73
5	Комунальний податок	1	0,08	3,1	0,17	1	0,06
6	Збір за забруднення навколишнього середовища	2,5	0,19	5,2	0,29	2	0,11
7	Плата за воду	3	0,23	4,6	0,26	0,5	0,03
8	Збір за спеціальне використання лісових ресурсів	350	26,87	490,7	27,32	543	30,47
9	Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	1	0,08	0,9	0,05	0,1	0,01
10	Інші податки	19	1,46	51	2,84	1,5	0,08
11	Прибутковий податок з громадян	398	30,56	428,8	23,88	75	4,21
Разом		1264,5	97,083	2253,6	100	1169,1	100

Згідно таблиці 10.2 ми помічаємо відмінність між структурою нарахування та структурою сплати податків, обов’язкових платежів та зборів підприємства ДП «Ківерцівське лісове господарство». За даними цієї таблиці найбільша частка питомої ваги припадає на ПДВ, що становить в межах від 19,9 до 58,12% за досліджуваний період.

За результатами нарахованих сум податків проаналізуємо їх динаміку за період 2008-2010 рр. (табл. 10.3).

Таблиця 10.3

Динаміка нарахованих підприємством податків за 2008 - 2010 роки

№	Назва податку	Значення показників			Абсолютне відхилення, грн.
		2008	2009	2010	2009/ 2008	2010/ 2009	2010/ 2008
1	Податок на додану вартість	305	802,6	626	497,6	-176,6	321
2	Податок на прибуток	181	122,2	158	-58,8	35,8	-23
3	Податок з власників транспортних засобів	20	21,7	24	1,7	2,3	4
4	Плата за землю	14	15,2	14	1,2	-1,2	0
5	Комунальний податок	1	1,1	1	0,1	-0,1	0
6	Збір за забруднення навколишнього середовища	2,5	5,5	2	3	-3,5	-0,5
7	Плата за воду	3	4,1	0,5	1,1	-3,6	-2,5
8	Збір за спеціальне використання лісових ресурсів	358	347,6	543	-10,4	195,4	185
9	Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	1	1	0,1	0	-0,9	-0,9
10	Інші податки	19	51	1,5	32	-49,5	-17,5
11	Прибутковий податок з громадян	398	423,9	412	25,9	-11,9	14
Разом		1302,5	1795,9	1782,1	493,4	-13,8	479,6

Згідно таблиці 10.3 ми можемо побачити відхилення у нарахуванні підприємством податків на протязі 2008 – 2010 років. Такі зміни зумовлені нестачею у підприємства коштів для сплати своїх зобов’язань, несвоєчасністю їх сплати, а також випадки, пов’язані із завищенням суми податкового зобов’язання та не донарахуванням суми податкового зобов’язання, внаслідок чого виникає недоїмка та обов’язкова сплата штрафів, пені підприємством ДП «Ківерцівське лісове господарство».

Здійснивши порівняння динаміки нарахування податків та динаміки сплати підприємством податків, ми можемо зробити висновок, що вище зазначені чинники впливають на спроможність підприємства вчасно погашати свої зобов’язання перед бюджетом.

Динаміка нарахованих підприємством податків за 2008-2010 роки проаналізована в таблиці 10.4

Таблиця 10.4

Динаміка нарахованих підприємством податків за 2006 - 2008 роки

№	Назва податку	Значення показників			Абсолютне відхилення, грн.
		2006	2007	2008	2007/ 2006	2008/ 2007	2008/ 2006
1	Податок на додану вартість	300	1043,8	355	743,8	-688,8	55
2	Податок на прибуток	160	189	160	29	-29	0
3	Податок з власників транспортних засобів	18	22,5	18	4,5	-4,5	0
4	Плата за землю	12	14	13	2	-1	1
5	Комунальний податок	1	3,1	1	2,1	-2,1	0
6	Збір за забруднення навколишнього середовища	2,5	5,2	2	2,7	-3,2	-0,5
7	Плата за воду	3	4,6	0,5	1,6	-4,1	-2,5
8	Збір за спеціальне використання лісових ресурсів	350	490,7	543	140,7	52,3	193
9	Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	1	0,9	0,1	-0,1	-0,8	-0,9
10	Інші податки	19	51	1,5	32	-49,5	-17,5
11	Прибутковий податок з громадян	398	428,8	75	30,8	-353,8	-323
Разом		1264,5	2253,6	1169,1	989,1	-1084,5	-95,4

За даними таблиці 10.4 найбільш помітне підвищення несплати даним підприємством зобов’язань перед бюджетом становить у період 2009-2010 років.

Формування сучасної системи оподаткування, яка забезпечує фінансовими ресурсами виконання функцій держави, є важливою складовою побудови ринкової економіки України. Щоб бути ефективною, податкова система має спиратися на виважене податкове навантаження на суб’єктів господарювання.

На сьогоднішній день існує багато недоліків при оподаткуванні підприємницької діяльності в Україні. Серед них: складність, внутрішні суперечності, неузгодженість та переважно фіскальна спрямованість чинної податкової системи; адміністрування податків та зборів, яке ставить у нерівні умови платників податків і контролюючі органи та ін. Це призводить до відтоку підприємств у тіньову сферу, тобто до ведення нелегальної діяльності і повному ухилянню від сплати податків, порушення податкового законодавства і зменшення суми податків, яку необхідно перерахувати до бюджету.

Головними чинниками, які підштовхують платників уникати сплати податків, є: кількість податків та рівень податкових ставок; складність у розрахунках податкових сум; високий рівень нестабільності; ефективність роботи податкової служби; рівень суспільної свідомості щодо необхідності сплачувати податки; рівень довіри платників до владних структур; рівень корупції у державі.

Однак варто зазначити, що існують підприємства, які справно сплачують податки і при цьому неухильно дотримуються податкового законодавства. Причиною їхнього успіху є податкова оптимізація.

Оптимізацію оподаткування слід розглядати як систему заходів, здійснених у межах чинного законодавства, спрямованих на зменшення податкових платежів, до яких належать - розробка і реалізація схем спрямування фінансових потоків, господарських операцій, обрання виду діяльності, використання пільг, законодавчих прогалин, правильне формування облікової політики підприємства тощо.

Оптимізація оподаткування реалізується шляхом: перенесення термінів виникнення податкових зобов'язань на інші періоди; передання податкових зобов'язань іншим особам; зменшення податкових зобов'язань (шляхом переносу бази оподаткування, зменшення бази оподаткування).

Поточна податкова оптимізація допускає застосування деякої сукупності методів, що дозволяють знижувати податковий тягар для платника податків у кожнім конкретному випадку. Перспективна податкова оптимізація ґрунтується на застосуванні таких методів і способів, що зменшують податковий тягар платника податків у процесі його діяльності, маючи довгостроковий характер і з огляду на можливі зміни як зовнішніх так і внутрішніх, що впливають на рівень оподатковування, факторів.

Але лише оптимізації для сучасних підприємств може бути не достатньо. Важкість діючої системи оподаткування суттєво дестимулює підприємців займатися господарською діяльністю у рамках законодавства. Тому одним із шляхів вирішення цієї проблеми можуть стати зміни у веденні обліку. Щоб дрібний бізнес не напружувати необхідністю вести бухгалтерський та документальний облік витрат, можна зберегти нинішній єдиний податок із деякими змінами та доповненнями. Також для спрощення податкової системи слід прибрати дублювання податків і зборів. Наприклад, якщо скасувати податок на транспорт, і навзамін трохи збільшити акцизи на паливо-мастильні матеріали, то при незмінних бюджетних доходах зменшаться документообіг і витрата робочого часу на сплату податку. Аналогічно, можна ліквідувати збір на виноградарство і хмелярство (за рахунок акцизів на алкогольні напої).

Можливо ввести тимчасовий порядок, коли податковий облік ведеться безпосередньо працівниками податкової інспекції на підставі наданих підприємцем первинних документів. Обчислений державою податок при цьому можна оскаржувати до його сплати, але щоб після сплати будь-які претензії до підприємця були б неможливі.

Узгодження дій державного керівництва та підприємницького сектору може вирішити проблему тіньової економіки. Слід наголосити, що також зменшення податкового тягаря на підприємства може сприяти виходу бізнесу з «тіні», за рахунок чого можуть збільшитися доходи до бюджетів, коли підприємцям стане нарешті вигідніше сплачувати податки, а не шукати обхідних шляхів, в тому числі через хабарі.

Податкове законодавство по суті своїй покликане бути стимулюючим чинником для економічних процесів. Прикро констатувати, але чинна система оподаткування в лісовому господарстві є недосконалою. Державні лісові під­приємства після сплати традиційних податків вносять у бюджет плату за спе­ціальне використання лісових ресурсів (так звана "попнева плата") та сплачу­ють дивіденди. На практиці після внесення у бюджет зазначених обов'язкових платежів у розпорядженні лісових підприємств залишається близько 15 % прибутку. Зрозуміло, що така система оподаткування швидше пригноблює ніж стимулює фінансово-господарську діяльність лісогосподарських під­приємств. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів також є галь­мом у розвитку економічної діяльності лісогосподарських підприємств.

Ще одним чинником, який гальмує розвиток лісового господарства, є недосконалість структури лісогосподарських підприємств. Існуюча їх струк­тура є громіздкою, затратною та неефективною. Аналогічні лісогосподарські підприємства, наприклад, у Австрії, мають чисельність у декілька раз меншу. Задля забезпечення належного рівня соціального захисту працівників, які ви­вільняються зі штатів державних лісогосподарських підприємств внаслідок оптимізації їх структури, необхідно забезпечити сприятливий клімат для створення підприємницьких структур, які будуть працювати на ринку послуг лісовому господарству, зародковий стан якого стримує сталий розвиток лісо­вого господарства регіону.

Зношеність основних фондів у лісовому господарстві сягає критичних меж і становить більше 60 %. Відсутність вільних коштів для оновлення ос­новних фондів разом із зростанням цін на енергоносії істотно погіршують фі­нансовий стан підприємств лісового господарства області.

Незаконні рубання лісу є негативним явищем, яке, окрім погіршення екологічної ситуації, спричиняє негативний вплив на економіку лісогоспо­дарських підприємств внаслідок існування тіньового ринку деревини. Основ­ними причинами незаконних рубань є:

• низький соціально-економічний рівень розвитку лісових (насамперед, гірських) районів, через що спостерігається масове безробіття;

• низький рівень правової культури і неефективність правових механізмів відповідальності за лісопорушення;

• існування великої кількості незареєстрованих лісопильних підприємств, які є споживачами краденої деревини;

• неналежне виконання посадових обов'язків працівниками лісової охорони.

Знання природи незаконних рубань деревини дає змогу розробити дієві заходи щодо боротьби з ними.

Підсумовуючи викладене, констатуємо, що подальше зростання ролі і місця лісового господарства в регіональній еколого-соціально-економічній системі можливе при обранні моделі розвитку лісового господарства на еко-лого-економічних та інноваційних засадах.

Головними елементами цієї моделі повинні стати:

• удосконалення механізму державного управління лісовим господарством;

• перехід на стимулюючу систему оподаткування;

• підтримки з боку держави лісогосподарських підприємств шляхом стиму­лювання інноваційної діяльності та діяльності, пов'язаної із реалізацією значимих для регіону, але збиткових, проектів (наприклад, будівництва лі­сових доріг або створення нових лісів на еродованих землях);

• перехід від плати за спеціальне використання лісових ресурсів (попневої плати) до оплати лісового податку з умовного лісового гектара (рентної плати);

• створення фінансового лісового фонду для забезпечення фінансування ви­датків на лісове господарство;

• стимулювання створення підприємницьких структур з метою формування конкурентного середовища на ринку лісогосподарських робіт (послуг) та створення робочих місць для персоналу, який вивільняється в процесі оп-тимізації структури лісогосподарських підприємств;

• оптимізація функцій, структури і чисельності лісової охорони, істотне збільшення її грошового і технічного забезпечення;

• проведення інвентаризації лісів, базового лісовпорядкування;

• оптимізація віку рубання для лісотвірних порід залежно від функціональ­ного призначення лісів;

• перехід з переважно суцільно-лісосічних способів рубань лісу на опти­мальне поєднання вибіркових, поступових та суцільних способів рубань;

• запровадження біржових торгів деревиною з метою формування прозоро­го ринку деревини;

• створення при відповідних державних органах лісового господарства гро­мадських рад з формування і реалізації лісової політики держави за учас­тю авторитетних вчених, екологів, громадсько-політичних діячів;

• запровадження випуску щорічного Лісового бюлетеня, в якому публікува­ти дані про стан лісів, обсяги лісокористування і лісовідновлення, фінан­сування лісового господарства, реалізації ключових положень лісової по­літики, функціонування ринку деревини.

Підводячи підсумок, можна сказати, що на сьогоднішній день існує багато проблем в сфері оподаткування підприємств. Шляхами подолання цих проблем є: застосування методів податкової оптимізації на самих підприємствах, а також удосконалення діючої системи оподаткування з боку держави через спрощення ведення обліку для підприємств, уникнення дублювання податків і зборів у податковій системі.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду