50. Цивільне, адм., крим.Зак-во на у. В період з 1900 до лютого 1917р.

Цив.пр.: після поразки революції було прийнято цілий ряд законів, які охороняли феодальну та буржуазну вл-сть, спрямоване на поліпшення життя поміщиків. В результаті Столипінської аграрної реформи зак-во змінило стан сел.земел.влас-сті. (деференціація селян: одні — розорювалися, ін.- ставали буржуазами). Від 9 листопада 1906р. “Про доповнення деяких постанов чинного закону”, яким скасовувалось селянське земельне володіння та користування. 10 червня 1910р. “Про зміни та доповнення деяких постанов про сел.землеволодіння”. Ці 2 закони спрямовувались на те, щоб більшість земель перейшла куркулям (сел.буржуазія)

За 9 років право власності на землю отримало 2,5 млн селян.

Столипінська реформа: позитив — розвиток капіталізму на селі; негатив — збанкрутіння великої к-сті селян.

Адм.пр.: заборонялось проводити збори профспілок.

Крим.пр.: нові акти крим.х-ру — спрям. На посилення каральної політики царизму й підвищ.кр.відповідальності за антиурядові виступи (наприклад,страйки). Надано чинність главам Кримінального уложення “Про держ. злочини” 1903р., передбач. Більш сувору крим.відповідальність. Угорським указом від 2 грудня 1905р. Передбачалось крим. Відповідальність у вигляді ув”язнення за участь у страйках на підприємствах, залізницях.

61. Україна і утв. Срср...

На початку 20-х рр. Країна юридично була незалежною державою. Вона мала цілий ряд умов з радянською Росією. Після завершення громадянської війни встановлення економічних відносин з Росією.

Але її державний суверенітет був надзвичайно низьким. Важливі атрибути було втрачено ще під чпс громадянськох війни.

Процес входження України до ССРС пройшов ряд етапів:

1. Законодавчий – червень 1919р. – військово-політичний союз;

2. Входження України до складу союзу 21-22 рр., вході якого складалась договірна федерація між радянською Україною і Росією.

3. Входження радянської України до складу союзу ССР.

1-ша модель: Сталінська – всі республіки повинні були входити до складу Росії, тобто вони не були суверенними.

2-га модель: Раковський, Фрунзе – Україна, як незалежна республіка мала самостійнв органи. Тільки воєнні питання повинні були вирішуватися разом.

3-тя модель: Ленін – кожна республіка мала входити в союз на рівних правах.

Вищим органом союзу визнавався Всесоюзний з їзд рад.

30 грудня 1922 р – з їзд затвердив декларацію «Про утворення союзу ССРС» і підписав союзний договір. Згідно з цим документом до складу союзу ввійшли 4 республіки: ССР, УССР, Білоруська республіка, Кавказька федерація.

Договір визначав структуру загальносоюзних органів влади.

Завершення створення союзу розпочалось прийняттям конституції січень 1924 р.

Народний комісаріат вирішував зовнішню політику.

Формально кожна союзна республіка мала право вільно входдити і виходити з складу союзу.

Утворення СССР диктували необхідні умови перебудови союзу УСРР.

Всеукраїнський з їзд рад, як вищий орган законодавчої влади в Україні розглядав зовнішню і внутрішню політику в країні.

В період між з їздами вищим органом законодавчої влади є ВУ ЦВК, який засідав секційно.

Раз у 2 місяці проходили сесії, але було прийнято не більше 3 сесій на рік.

Прийнято Положення «Про ВУ ЦВК» 1924 р.

В Україні створювався з-й законодавчий орган – Президія ВУЦВК.

З утворенням СССР виникла необхідність внесення змін до центральних органів. Наркомати стали поділятись на загальносоюзні або спільні для всього радянського союзу. Були Наркомати республіканські (тобто у кожній республіці).

Об єднаними були Наркомати фінансів СССР і фінансів України, продовольства, робітничо-селянської інспекції, Вища рада народного господарства. Існували Наркомати земельних справ, охорони здоров я, внутрішніх справ, юстиції, вони були республіканськими.