Постаті:

Василь Каразін (1773–1842) – вчений, засновник Харківського університету.

Григорій Квітка-Основяненко (1778–1843) – письменник.

Петро Гулак-Артемовський (1790–1865) – поет.

Аполлон Скальковський (1808–1899) – історик, краєзнавець.

Михайло Остроградський (1801–1862) – математик, громадський діяч.

Олександр Духнович (1803–1865) – письменник, публіцист, педагог, громадський і культурний діяч, греко-католицький священик.

Михайло Максимович (1804–1873) – природознавець, історик, фольклорист, письменник, перший ректор Київського університету.

Микола Гоголь (1809–1852) – письменник.

Микола Пирогов (1810–1881) – лікар, вчений, педагог, державний і громадський діяч, ініціатор заснування університету в Одесі.

Маркіян Шашкевич (1811–1843) – письменник, громадський діяч.

Євген Гребінка (1812–1848) – письменник.

Семен Гулак-Артемовський (1813–1873) – співак, композитор, драматург.

Тарас Шевченко (1814–1861) – поет, художник.

Яків Головацький (1814–1888) – письменник, етнолог, громадський діяч.

Михайло Вербицький (1815–1870) – композитор.

Микола Костомаров (1817–1885) – історик, етнограф, письменник.

Олександр Афанасьєв-Чужбинський (1818–1875) –письменник, історик, етнограф, мовознавець.

Пантелеймон Куліш (1819–1897) – письменник, історик, етнограф.

Григорій Галаган (1819–1888) – культурний діяч, меценат.

Микола Гуляк (1822–1899) – вчений, педагог, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства.

Костянтин Ушинський (1824–1871) – педагог, основоположник вітчизняної наукової педагогіки і народної школи.

Василь Білозерський (1825–1899) – громадський діяч, один з організаторів Кирило-Мефодіївського братства, засновника, редактора та видавця журналу «Основа».

Олександр Поль (1832–1890) – краєзнавець, колекціонер і засновник краєзнавчого музею у Катеринославі.

Омелян Бачинський (1833–1907) – актор, режисер, засновник українського театру в Галичині.

Володимир Антонович (1834–1908) – історик, археолог, етнограф, археограф.

Степан Руданський (1834–1873) – поет, перекладач, фольклорист.

Олександр Потебня (1835–1891) – вчений-філолог, етнограф.

Павло Чубинський (1839–1884) – етнограф, фольклорист.

Марко Кропивницький (1840–1910) – драматург, актор, режисер, композитор, основоположник національного театру.

Тадей Рильський (1841–1902) – культурно-освітній і громадський діяч, етнограф.

Михайло Драгоманов (1841–1895) – політолог, фольклорист, літературознавець, публіцист, економіст.

Микола Лисенко (1842–1912) – композитор, піаніст, хоровий диригент.

Іван Карпенко-Карий (Тобілевич, 1845–1907) – драматург, актор, режисер.

Іван Пулюй (1845–1918) – винахідник, вчений-фізик, перекладач, автор першого перекладу Біблії українською мовою.

Панас Мирний (Рудченко, 1849–1920) – письменник.

Марія Заньковецька (1854–1934) – актриса.

Дмитро Яворницький (1855–1940) – історик, археолог, етнограф, етнолог, письменник.

Іван Франко (1856–1916) – письменник, критик, публіцист.

Панас Саксаганський (1589–1940) – актор, режисер.

Михайло Грушевський (1866–1934) – історик, автор майже двох тисяч надрукованих праць.

Леся Українка (Лариса Косач-Квітка, 1871–1913) – поетеса.

Соломія Крушельницька (1872–1952) – співачка, педагог.

Марко Черемшина (Семанюк, 1874–1927) – письменник.

Левко Мацієвич (1877–1910) – перший український пілот.

Георгій Нарбут (1886–1920) – художник, графік.

Лесь Курбас (1887–1937) – актор, режисер, педагог.

Семінарське заняття 6. Українська культура у ХХ ст.