Постаті:

Інокентій Гізель (близько 1600–1683) – освітній та церковний діяч, історик, філософ, письменник.

Микола Дилецький (близько 1650–1723) – композитор, музичний теоретик, хоровий диригент і педагог.

Данило Туптало (Димитрій Ростовський, 1651–1709) – церковно-освітній діяч і письменник, автор зібрання оповідей «Чети-Мінеї» або «Житія святих».

Стефан Яворський (1658–1722) – церковно-політичний діяч, філософ, письменник, оратор, викладач Києво-Могилянської академії, президент Синоду та протектор Слов’яно-греко-латинської академії в Москві.

Самійло Величко (1670–1728) – козацький літописець.

Феофан Прокопович (1681–1736) – вчений-енциклопедист, церковний і політичний діяч.

Степан Ковнір (1695–1786) – архітектор, автор дзвіниць на Дальніх та Ближніх печерах у Києво-Печерській лаврі.

Варфоломей Растреллі (1700–1771) – російський архітектор, автор проектів Андріївської церкви і Маріїнського палацу в Києві.

Іван Григорович-Барський (1713–1785) – будівничий, спорудами якого є церква Миколи Набережного в Києві на Подолі, будинок бурси Київської академії, водогін в Києві на Подолі з павільйоном-фонтаном «Феліціан».

Георгій Кониський (1717–1795) – письменник, драматург, церковний і культурний діяч, архієпископ, один з вірогідних авторів «Історія Русів».

Григорій Сковорода (1722–1794) – філософ і просвітитель-гуманіст, поет і філолог.

Рафаїл Заборовський (?–1747) – церковний діяч, київський митрополит, просвітитель і меценат.

Максим Березовський (1745–1777) – композитор, диригент, автор духовної музики.

Кирило Розумовський – гетьман, меценат.

Дмитро Бортнянський (1751–1825) – композитор, диригент.

Ілля Безбородько (1756–1815) – державний діяч, засновник Ніжинської гімназії вищих наук гуманітарного профілю.

Василь Капніст (1758–1823) – поет, автор «Один на рабство», в якій різко виступив проти закріпачення українських селян.

Артем Ведель (1767(1770)–1808) – композитор, хоровий диригент, співак.

Іван Котляревський (1769–1838) – поет, автор «Енеїди», зачинатель нової української літератури.

Семінарське заняття 5. Українська культура XIХ – початку ХХ ст.

Основні дати:

1805 р. – відкриття Харківського університету.

1809 р. – в Одесі відкрито оперний театр.

1814 р. – у Харкові створено першу професійну театральну групу.

1816 р. – у Харкові вийшов журнал «Украинский вестник».

1816 р. – почав виходити журнал «Харьковский Демокрит».

1816 р. – І. Могильницьким і М. Левицьким засновано «Товариство греко-католицьких священників для поширення письма, просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії».

1817 р. – царським указом ліквідовано Києво-Могилянську академію.

1817 р. – у Львові засновано Оссоленіум (львівський інститут Оссолінських).

1817 р. – в Одесі відкрито Рішельєвський ліцей.

1818 р. – заснування полтавської ложи масонів «Любов до істини».

1818 р. – заснування київської ложи масонів «Ложа об’єднаних слов’ян».

1819 р. – відбувся перший спектакль «Наталка Полтавка».

1819 р. – на базі Києво-Могилянської академії відкрито вищий богословський навчальний заклад.

1827 р. – вийшов друком збірник М. Максимовича «Малороссийские песни».

1829 р. – вихід у світ «Відомості о руськом язиці».

1830 р. – в Одесі відкрито публічну бібліотеку.

1830–1837 рр. – діяльність у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця».

1834 р. – відкриття університету в Києві.

1835 р. – у Полтаві відкрито губернську публічну бібліотеку.

1837 р. – побачив світ альманах «Русалка Дністрова».

1838 р. – у Житомирі почалося видання першої газети «Волынские губернские ведомости».

1840 р. – вперше вийшов друком «Кобзар».

1846 р. – Т. Шевченко написав «Заповіт».

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

1848–1857 рр. – у Львові виходила перша українська газета «Зоря Галицька».

1848 р. – створено товариство «Галицько-руська матиця».

1848 р. – у Львівському університеті відкрито кафедру української мови.

1849 р. – у Катеринославі засновано історичний музей (музей Поля).

1852 р. – при Київському університеті засновано Київський центральний архів давніх актів.

1857 р. – відкрито телеграфну лінію «Варшава–Житомир».

1859 р. – почала виходити газета «Киевский телеграф», яку царський уряд заборонив 1876 р.

1859 р. – у Києві відкрито першу в Російській імперії недільну школу.

1859 р. – у Києві засновано осередок української інтелігенції «Громада».

1861–1862 рр. – видання у Петербурзі журналу «Основа».

1862 р. – у Львові почали виходити «Вечорниці».

1862 р. – П. Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна».

1863 р. – вийшов таємний указ російського міністра Валуєва.

1864 р. – у Львові почала діяльність перша професійна театральна трупа.

1865 р. – відкриття в Одесі Новоросійського університету.

1866 р. – засновано Київську публічну бібліотеку (нині Національна парламентська бібліотека України).

1866 р. – у Житомирі відкрито публічну бібліотеку.

1867 р. – прийнято в експлуатацію Одеський маяк, перший електричний маяк в Російській імперії.

1867 р. – у Києві створено стаціонарний оперний театр.

1868 р. – заснування у Львові культурно-освітнього товариства «Просвіта».

1868 р. – у Києві відкрито першу світську музичну школу.

1869 р. – засновано Харківське товариство грамотності.

1871 р. – в Одесі на професійній сцені дебютував М. Кропивницький.

1873 р. – заснування в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

1873 р. – заснування у Львові літературного товариства імені Т. Шевченка.

1873 р. – засноване Товариство Нестора-літописця.

1874 р. – у Глухові засновано перший педагогічний (учительський) інститут.

1875 р. – заснування університету в Чернівцях.

1876 р. – підписання царем Олександром ІІ Емського указу.

1880 р. – відкрито Феодосійську картину галерею.

1882 р. – в Одесі встановлено перший телефонний зв’язок в Україні.

1882 р. – в Єлісаветграді засновано Товариство українських акторів.

1882–1906 рр. – видання історичного часопису «Киевская старина».

1887 р. – вдруге відкрито Одеський оперний театр.

1888 р. – у Києві відкрито пам’ятник Б. Хмельницькому.

1892 р. – літературне товариство імені Т. Шевченка перетворено на Наукове товариство імені Т. Шевченка.

1893 р. – між Одесою та Миколаєвом встановлено першу міжміську телефону лінію в Україні.

1897 р. – у Житомирі відбувся перший сеанс кінематографа.

1897–1908 рр. – існування Київського товариства старовини і мистецтв.

1898 р. – відкриття Київського політехнічного університету.

1899 р. – заснування історичного музею в Києві.

1899 р. – розпочався рух електричного трамваю в Житомирі.

1900 р. – відкрито оперний театр у Львові.

1903 р. – у Полтаві відкрито пам’ятник І. Котляревському.

1903 р. – у Відні побачило світ перше повне видання Святого Письма («Біблії») українською мовою.

1906 р. – у Києві почала виходити перша українська щоденна газета «Громадська думка».

1907 р. – у Києві розпочало діяльність Українське наукове товариство.

1910 р. – у Станіславі Г. Хоткевич заснував Гуцульський театр.

1913 р. – збірна Одеса стали чемпіоном Російської імперії з футболу.

1913 р. – на базі Київського музичного училища засновано Національну музичну академію.

1914 р. – налагоджено телефонний зв’язок Києва з Житомиром.

1916 р. – у Києві засновано «Молодий театр».