6. Аналіз показників ліквідності та платоспр. Ліквідність балансу

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань – короткострокової кредиторської заборгованості.

При оцінці ліквідності розраховують:

Негайну платоспроможність підприємства характеризує коефіцієнт абсолютної ліквідності, що показує, яку частину поточної заборгованості може покрити п-во за рахунок наявних грошових коштів. Поточні зобов’язання складаються:

короткотермінових кредитів банків, кредиторської заборгованості, інших поточних зобов’язань.

Показник розраховують за формулою:

К а. л. = Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції (рядки 220 і 230, розділу II балансу)

/ Поточні зобов’язання (рядки 500, 530, 540-600, 610 розділу IV балансу ) Нормативне значення К_а.л. > 0,2,

Платоспроможність підприємства з урахуванням майбутніх надходжень від дебіторів характеризує коефіцієнт (поточної) ліквідності. Він показує, яку частину поточної заборгованості підприємства може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості:

К л. = Грошові кошти, поточні фінансові інвестиції і дебіторська заборгованість (рядки 230, 220, 170-210 розділу II балансу) / Поточні зобов’язання (рядки 500, 530, 540-600, 610 розділу IV балансу ) Нормативне значення > 1.

Миттєвий коефіцієнт ліквідності, або коефіцієнт критичної оцінки, визначають вирахуванням значення товарно-матеріальних запасів від величини оборотного капіталу (поточних активів) і діленням одержаного результату на суму короткотермінових зобов'язань:

Миттєвий коефіцієнт ліквідності = величина оборотного капіталу (поточні активи) – товарно-матеріальні запаси / короткострокові боргові зобов’язання (поточні пасиви)

Прогнозовані платежі можливості підприємства за умови погашення дебіторської заборгованості і реалізації наявних запасів відображає коефіцієнт покриття:

К п. = Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції (рядки 230 і 240, розділу II балансу) + дебіторська заборгованість (рядки 170-210 розділу II балансу) + запаси (рядки 100-140 розділу II балансу) / Поточні зобов’язання (рядки 500, 530, 540-600, 610 розділу IV балансу )

Якщо підприємство працює рентабельно, коефіцієнт маневрування > 0,4, коефі­цієнт покриття короткострокових зобов’язань > 1,5 і коефіцієнт покриття всіх борго­вих зобов’язань > 1, то воно здатне в процесі господарської діяльності своєчасно сплатити боргові зобов’язання і є платоспроможним. Платоспроможними можуть вважатися і підприємства з дещо нижчим коефіцієнтом маневрування при умові наро­щування (а не зниження) обсягів діяльності і прибутку.

Частка об. засобів в активах = Об. Засоби / Валюта балансу. Показує їх питому вагу в майні п-ва

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);

коефіцієнта фінансування;

коефіцієнта фінансового лівериджу;

коефіцієнта покриття процентів;

коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.

Коефіцієнт фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт покриття процентів - відношення чистого прибутку до виплати процентів і податків до процентних виплат.Характеризує ступінь захищеності кредиторів від несплати процентів за наданий кредит і демонструє, в скільки разів зароблені підприємством протягом звітного періоду кошти перевищують суму процентів позики.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного (робочого) капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Робочий капітал - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, тобто він складається з частини оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величині короткострокових боргових зобов'язань.

Основне завдання аналізу ліквідності балансу — перевірити синхронність надходження і витрачання фінансових ресурсів, тобто здатність підприємства розраховуватися за зобов'язаннями власним майном у визначені періоду часу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у кошти відповідає терміну погашення зобов'язань. Що швидше той чи інший вид активу може набрати грошової форми, то вища його ліквідність. Абсолютну ліквідність мають грошові кошти. Для аналізу ліквідності балансу статті вихідного балансу розподіляють і порівнюють за групами;

А1-найбільш ліквідні активи (гроші)

А2-активи, що швидко реалізуються(ДЗ)

А3-активи, що повільно реалізуються(запаси)

А4-активи, що важко реалізуються(необоротні активи)

П1-найбільш строкові зобов’язання (КЗ)

П2-короткострокові пасиви( короткострок. кредити банків)

П3-довгострокові пасиви(довгострокові кредити банків)

П4-постійні пасиви (власний капітал)

Баланс ліквідний коли виконуються такі нерівності:

А1>П1 А2>П2 А3>П3 А4<П4