Фінансовий контроль, його сутність, види, форми і методи

1. Сутність фінансового контролю

Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів. Вона визначає призначення і зміст фінансового контролю. Разом з тим зміст контролю, його спрямованість змінюються залежно від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин в суспільстві. Так, розширення господарських прав підприємства, їх самостійності в здійсненні фінансової діяльності, поява різних організаційно-правових форм підприємництва значно збагачує зміст фінансового контролю.

Фінансовий контроль – це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб’єктів господарювання і управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації.

До складу органів, що здійснюють фінансовий контроль в Україні входять:

• Рахункова палата Верховної Ради України;

• Контрольно-ревізійна служба;

• Державне казначейство;

• Державна податкова служба;

• Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку;

• Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

• Аудиторська палата і аудиторські фірми ;

• Державний митний комітет;

• Інші.

Вид і форми фінансового контролю

Залежно від суб’єктів, що здійснюють фінансовий контроль, розрізняють такі види фінансового контролю: загальнодержавний, муніципальний, відомчий, внутрішньогосподарський, громадський і аудиторський.

Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюють державні органи законодавчої і виконавчої влади і спеціальні державні органи контролю. Він направлений на об’єкти, що підлягають контролю незалежно від їх відомчої підлеглості. Суб’єктами загальнодержавного фінансового контролю є: ВРУ, КМУ, НБУ, Рахункова палата, МФУ, Державний департамент фінансового моніторингу, Державна податкова служба, Державна КРС, Державне казначейство України, Державна митна служба, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Фонд державного майна України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, а також дирекції державних цільових фондів тощо.

Затвердження правових основ місцевого самоврядування і розширення сфери відповідальності територіальних громад за вирішення місцевих справ дають підстави для виділення такого виду фінансового контролю як муніципальний. Це контроль органів місцевого самоврядування, який здійснюють органи представницької і виконавчої влади місцевих рад через відповідні комісії і місцеві фінансові органи.

Об’єктом муніципального контролю є місцеві бюджети, позабюджетні фонди, господарсько-фінансова діяльність підприємств і організацій комунальної власності.

Відомчий фінансовий контроль здійснюють контрольно-ревізійні служби галузевих міністерств, відомств, концернів і інших органів управління. Його об’єктом є виробнича і фінансова діяльність підвідомчих підприємств, установ. Функціями відомчого фінансового контролю є: перевірка законності господарських і фінансових операцій; контроль використання матеріальних і фінансових ресурсів; перевірка збереження грошових коштів і матеріальних цінностей; правильність постановки бухгалтерського обліку, а також достовірність бухгалтерської звітності; проведення перевірок на підвідомчих підприємствах і в організаціях.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється економічними службами підприємств, організацій і установ (бухгалтерії, фінансові відділи, служба фінансового менеджера), а на приватних підприємствах їх власниками. Об’єктом тут виступає виробнича і фінансова діяльність самого підприємства, а також його структурних підрозділів (цехів, відділів, філій). У акціонерних підприємствах внутрішньогосподарський контроль здійснюють контрольно-ревізійні комісії.

Громадський фінансовий контроль здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації). Він може проводитися групами фахівців, які створюються при комітетах Верховної Ради, комісіях рад народних депутатів, а також безпосередньо на підприємствах. Він полягає у виявленні і попередженні різних порушень у фінансовій діяльності підприємств, організацій та установ з ініціативи окремих груп громадян.

Незалежний(аудиторський) фінансовий контроль здійснюють аудиторські фірми і служби. Аудит – це незалежний фінансовий контроль, який здійснюється на комерційних основах. У 1993 р. в Україні був прийнятий закон «Про аудиторську діяльність», який визначає правові основи здійснення аудиторської діяльності і направлений на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника. Закон визначає аудит як перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів і іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам.

Аудиторська перевірка здійснюється незалежними особами- аудиторами або аудиторськими фірмами. Сертифікацію і ліцензування аудиторської діяльності в Україні здійснює Аудиторська палата. Аудит може бути обов’язковим і ініціативним.

По сферах фінансової діяльності фінансовий контроль можна умовно розділити на: бюджетний, податковий, валютний, кредитовий, страховий, інвестиційний, контроль за грошовою масою.

По формах проведення фінансовий контроль залежно від часу його здійснення поділяється на:

• попередній;

• поточний;

• наступний.

Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження фінансових планів підприємств, кошторисів доходів і витрат установ і організацій, проектів бюджетів, текстів договірних угод, засновницьких документів. Таким чином, він сприяє запобіганню неправильному, нераціональному витрачанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а також негативних фінансових результатів в цілому. Ця форма фінансового контролю дозволяє попередити порушення законів і нормативних актів.

Поточний фінансовий контроль проводиться в процесі виконання фінансових планів, в ході здійснення господарсько-фінансових операцій, коли перевіряється дотримання норм і нормативів витрачання товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів. Ця форма фінансового контролю полягає в системному факторному аналізі діяльності підприємств і організацій. Велике значення поточний фінансовий контроль має в знаходженні внутрішньогосподарчих резервів зростання накопичень. Він проводиться повсякденно фінансовими службами для виключення порушень фінансової дисципліни.

Наступний фінансовий контроль здійснюється шляхом аналізу і ревізії бухгалтерської фінансової звітності після закінчення звітного періоду. Призначений він для оцінки результатів господарської діяльності і ефективності здійснення фінансової стратегії. Подальший фінансовий контроль взаємопов’язаний з попереднім контролем, що базується на ньому.