20. До режиму різання при свердлінні відносять швидкість різанняV , подачу s і глибину різанняt .П*d*n/1000 d-diametr n-chastota obertannya

21. Зенкерува́ння (англ. hole-enlarging) — 1. Обробка поверхонь попередньо просвердлених, одержаних штампуванням або литвом; англ. hole truering — проміжна операція після свердління до розгортання. 2. англ. spot-tacing, squaring центрування, торцювання. Зінковки застосовуються для виготовлення внутрішніх фасок. Зінковки мають кут 30°,45°,60°,75° градусів.

Геометрические параметры зенкера включают ряд углов: передний угол γ рассматривается в плоскости N — N, перпендикулярной к главному (рис. 311, б) режущему лезвию; для легких материалов γ берется 25 — 30º. Задний угол α рассматривается в той же плоскости N — N (рис. 311, б); α берется порядка 8º на периферийной точке.

Угол при вершине φ показывает наклон главных режущих лезвий; применяют также лезвия ломаной формы (углы φ и φ1) что повышает их стойкость; угол φ примерно равен 60°. Угол наклона винтовой канавки ω достигает до 30º; при обработке чугуна ω берут равным 0º. Угол наклона режущего лезвия λ для стали, чугуна и бронзы равен 0º; для усиления режущего лезвия на зенкерах с пластинками из твердых сплавов положительный (рис. 311, в) угол + λ доводят до 10 ÷15º и даже до 20º.

25. Особенности торцового фрезерования

Для обеспечения высокого качества, производительности и низкой себестоимости

металлообработки при фрезеровании торцевыми фрезами, необходимо обратить

внимание на некоторые практические и теоретические аспекты.

Для начала необходимо определиться с типом обработки: будет это черновое

фрезерование, при котором точность размера и качество поверхности не так важны,

или чистовое фрезерование. Ведь, в первую очередь, от этого будет зависеть выбор

инструмента и режимов резания.

В этой статье рассматривается ряд факторов, которые необходимо принимать

во внимание для обеспечения эффективности процесса торцевого фрезерования.

26.Елементи теорії різання фрезерування

Фрезерування є одним з найбільш поширених тависокопродуктивних способів механічної обробки різанням. Обробкапроводиться многолезвійним інструментом - фрезою.

При фрезеруванні головний рух різання Dr - обертання інструменту,рух подачі DS - переміщення заготівлі (Мал. 1.), на карусельно --фрезерних і барабанно-фрезерних верстатах рух подачі можездійснюватися обертанням заготовки навколо осі обертового барабана абостолу, в окремих випадках рух подачі може здійснюватисяпереміщенням інструмента (копіювальне фрезерування).

фрезеруdанням обробляються горизонтальні, вертикальні, похиліплощині, фасонні поверхні, уступи і пази різного профілю.

27. Абрази́ви, абразивні матеріали (лат. abrasio — зіскоблювання) (англ. abrasive materials, нім. Schleifmittel m, Schleifstoffe m) — дрібнозернисті або порошкоподібні речовини високої міцності, призначені для обробки поверхень металів, мінералів, скла, дорогоцінних каменів, дерева, шкіри, гуми, мармуру, пластмас та ін. матеріалів, а також для буріння гірських порід.

Абразиви - речовини високої твердості та щільності, які застосовують у вигляді порошків, паст, суспензій або інструментів для механічної обробки (шліфування, краяння, полірування тощо) гірських порід, мінералів та ін., для гідропіскоструминної перфорації.Зміст

Види абразивів

А. бувають природні і штучні; до природних належать: алмаз, корунд, наждак, граніт, кварц, кремінь, пемза, польовий шпат та ін. Найбільшого поширення у промисловості набули штучні А.: електрокорунд, карборунд, карбід бору.

Основний природний абразив — алмаз, велике значення мають корунд, наждак, ґранат, кремениста галька, пемза, трепел; використовуються також кварцовий пісок, червоний пісковик.

Застосування

А. звичайно застосовують у вигляді абразивного інструмента (шліфувальні круги, сегменти, головки, бруски, коронки, олівці тощо). Розрізняють природний і штучний абразив. інструмент. Перший виготовляють із кусків гірських порід, другий — із зерен природних або штучних А., зцементованих якою-небудь в'яжучою речовиною. Абразив. інструмент бував об'ємним — мав вигляд тіл різної форми, і площинним — являє собою тонкий шар абразив. зерен, наклеєних на папір або тканину (т. з. шкурка). Застосовують його при обдиранні (видалення великої кількості матеріалу) і для утворення дуже точних і тонко оброблених поверхень, а також для одержання точного профілю при зубошліфувальних, різьбошліфувальних, профільношліфувальних роботах. Важливою властивістю абразив. Інструмента в його вдатність до часткового або повного самозагострювання.

Найбільше практичне застосування А.м. мають у бурінні, де ними армують породоруйнуючий виконавчий орган. Використовують А.м. також у робочих органах добувних та прохідницьких машин, для виготовлення жорсткого (шліфувальні круги, бруски) та м’якого (шліфувальний папір, порошки, полірувальні пасти тощо) абразивного інструменту.

28. Шліфування - процес різання металів за допомогою абразивного інструменту, ріжучим елементом якого є зерна. Зерна, що володіють високою твердістю, теплостійкістю і гострими кромками, сполучені спеціальними зв'язуючими речовинами в шліфувальні круги, сегменти, головки, бруски і шкірки; застосовують зерна і у вигляді паст і порошкі

Мал. 1. Схема роботи абразивни зерен

Виступаючі зерна (мал. 1) абразивного матеріалу, міцно закріплені в шліфувальному крузі зв'язуючою (цементуючою) речовиною, при обертанні круга з великою швидкістю (до 80 м/с) зрізають (дряпають) шар металу із заготівки у вигляді дуже дрібної стружки. Велике число стружок (до сотні мільйонів в хвилину) і їх мала товщина (декілька мікронів) обумовлюються малим розміром самих ріжучих зерен-різців і великою кількістю зерен, що одночасно беруть участь в різанні (царапанні). Унаслідок малого перетину зрізу і великої швидкості різання шліфування забезпечує високу точність (2- 1-й клас) і малу шорсткість обробленої поверхні (7-12-го класу), а тому цей процес частіше є остаточною (обробною) операцією. Проте шліфування успішно застосовують і для зняття великих об'ємів металу, замінюючи обробку заготовки різцем або фрезою