2. Орієнтація проти людей: ворожий тип. Орієнтація проти людей – це

такий стиль поведінки, для якого характерно домінування, ворожість і експлуатація. Людина, що відноситься до ворожого типу, діє, виходячи з ілюзорного переконання: "У мене є влада, ніхто мене не зачепить".

Вороже тип дотримується думки, що всі інші люди агресивні і що життя - це боротьба проти всіх. Тому будь-яку ситуацію або відносини він розглядає з позиції: "Що я буду від цього мати?", Незалежно від того, про що йдеться - гроші, престиж, контактах або ідеях. Хорні зазначала, що ворожий тип здатний діяти тактовно і дружньо, але його поведінка в результаті завжди націлене на набуття контролю і влади над іншими. Усе спрямовано на підвищення власного престижу, статусу або задоволення особистих амбіцій. Таким чином, в даній стратегії виражається потреба експлуатувати інших, отримувати суспільне визнання і захоплення.

71.К. Хорні виявила три стратегії соціальної поведінки:

• потяг до людей;

• намагання віддалитися від людей, або потяг до незалежності;

• намагання діяти проти людей (агресія)

Названі типи стратегії є і передумовою «споконвічного конфлікту», і захисними механізмами. Захисні механізми виникають як реакція на страх і виявляються у вигляді втечі, наркотизації, придушення або раціоналізації. Ці засоби психологічного захисту породжують чотири «великих неврози» нашого часу:

• невроз прив´язаності - пошуки любові та схвалення за будь-яку ціну;

• невроз влади - гонитва за владою, престижем і володарюванням;

• невроз покори - конформізм;

• невроз ізоляції - втеча від суспільства.

•  Теорію неврозу Хорні формулює так: основа закладається базальною тривогою в дитинстві і, прагнучи впоратися із загрозою, яка витікає від ворожого їй світу, людина виробляє одну з трьох захисних стратегій. Важлива відмінність підходів Хорні і Фройда спостерігається в самій практиці психоаналізу: метод Хорні має справу швидше з дефектами в міжособистих взаєминах людини. У теорії Хорні - всеохоплююче почуття самотності та ізоляції у ворожому світі