6. Чому саме а. Сміта вважають засновником економічної науки?

А Сміт є голової класичної школи економ. теорії. Досить серйозний аналіз попередніх економ концепцій був їм проведений в його творі «Дослідження про природу й причини багатства народів» (1776). на сторінках книги дискутує з представниками ранніх концепцій – меркантилістами та фізіократами; саме в цій роботі були синтезовані ідеї людей, що цікавилися економ. проблематикою раніше й сформулював задачі, що потребували вирішення.

7.Що нового вніс маржиналізм в економічну науку?

Маржиналізм відомий під назвою теорій граничної корисності та граничної продуктивності, перетво­рився на самостійну течію буржуазної політекономії в другій поло­вині ХІХ ст. Виникнення маржиналізму зумовлювалось передусім об'єктивними чинниками: поглибленням поділу праці, розширенням капіталістичного ринку, зростанням взаємозалежності та конкурент­ної боротьби між економічними суб'єктами. Головна функція під­приємця була пов'язана з вибором правильного рішення щодо роз­міру ресурсів і продаж, рівня ринкових цін. Теорії маржиналізму ста­ли формою відображення первинних економічних потреб і прагнень приватних підприємців. Маржиналісти досліджували не середні , а граничні величини на відміну від попередніх шкіл, приділяли головну увагу аналізу споживання і попиту (а не виробництва). Вони заново відкрили два закони Госсена:

Гранична корисність блага зменшується по мірі зростання кількості спожитих благ;

Максимальне задоволення споживачеві дає такий набір благ, за умовою якого граничні корисності цих благ дорівнюють між собою.

8.Охарактеризуйте економічні погляди м.І.Тугана-Барановського.

М. Туган-Барановський є найбільш відомим слов’янським вченим 19-20 ст., є одним з лідерів так званого легального марксизму.М. Туган-Барановський стверджував, що теорія граничної корис­ності лише суб'єктивна, а трудова теорія лише об'єктивна, він робив висновок про їх взаємодоповнюваність. Пізніше він обґрунтував за­кон, згідно з яким граничні корисності вільно відтворюваних госпо­дарських благ пропорційні їх трудовим вартостям.

В основі господарства (у тому числі й соціалістичного), на думку М. Туган-Барановського, лежать потреби та інтереси людини. Обґрун­тування необхідності переходу до соціалізму вчений здійснив у двох аспектах: етично-правовому й матеріалістичному. Ідея верховної цін­ності людської особистості та права на свободу поєднується в нього з думкою про необхідність встановлення "господарської системи найви­щої продуктивності" — соціалістичної. Мета соціалістичного суспіль­ства також сформульована вченим двоїсто: "З одного боку, воно повин­но прагнути до найбільш повного задоволення всіх суспільних потреб; з іншого боку, воно повинно найбільш повно забезпечувати свободу кожного" . Великий вплив на сучасну політекономію справила теорія економіч­них циклів і криз М. Туган-Барановського, яка стала панівною на по­чатку XX ст. в Росії. Він звернув увагу на тісний зв'язок між зміною цін на засоби виробництва та рухом процесу нагромадження грошового капіталу, який іде або на збільшення інвестицій, або на утворення фонду за­ощаджень. Не погоджуючись із популярною теорією недоспоживання, М. Туган-Барановський вихо­див з того, що недостатній споживчий попит може компенсуватися розширенням інвестиційного (виробничого) попиту. Інвестиційні мо­жливості зменшуються внаслідок обмеженості банківських ресурсів, установлення невигідних умов застосування позичкового капіталу, а головне — диспропорційності розподілу вільних коштів між сферами економіки. Останнє є вирішальним чинником циклічних коливань і появи економічних криз.