32.Творчість п.Цвілик.

Павлина Цвілик. Досконало володіючи традиційними прийомами декорування гравіруванням по побіленому черепку,розписом ангобами та під поливними барвниками,вона не тільки утвердила існуючий але й збагатила багаж виражальних засобів розписного декору новими квітковими мотивами і прийомами компонування. Форми її керамічних виробів,а це тикви,кухлі,миски,дзбанки,баклаги,декоративні тарілки та скульптурки,відзначаються ніжними плавними силуетами. Разом з декором вони досконалі,виразні і художньо довершені. В оздоблювальних малюнках Павлини Цвілик знову оживають побутові сцени – декоративно подані людські фігури,птахи та тварини. На об’ємних виробах вона компонує їх в основному у вигляді двох ярусів. При цьому широкий основний ярус розміщений у найбільш опуклому місці виробу і вузький на шийці або його плічках. Композиції майстрині створені на злагодженому співвідношенні великих і дрібних елементів. Вони наївні,поетичні, насичені почуттями,позначені щирістю і великим людським теплом.

37. Способи формування та декорування трипільської кераміки. Типологія виробів. Найхарактерніша ознака господарського розвитку і культурного розквіту. У розвитку керамічного ремесла приготування добротних мас, формувалися різні вироби декоровані контррельєфними візерунками та багатими поліхромними мальованими композиціями. Трипільська культура V-III тисячоліття до н.е., що охоплює лісостепову територію України від Дніпра до Карпат дуже багата на гончарні вироби ручної роботи без застосування гончарного круга. Гончарні вироби трипільців були витворами мистецтва. Кераміка тут орнаментована з проявом філософії спостереження навколишнього середовища, природних стихій (можливо містики). Трипільці розмальовували поверхні, але і робили рельєфний рисунок. При розписі вживали білий колір по сірому, чорний, червоний та коричневий. Археологам вдалося виділити 3 етапи розвитку цієї культури: ранній, середній, пізній. На ранньому етапі за особливостями форми і декоруванням поділяються на 3 групи тарний, столовий антропоморфний. На початку середнього етапу траплявся посуд з 4 рельєфними виступами, які зображують жіночі груди, уособлює богиню неба і води. На пізній стадії 3 етапу посуд з високою розхиленою шийкою, плічками, великі вузькогорлі амфори

34.Формування керамічних виробів рідким способом (литтям). Способи декорування ангобами. Шлікер перед заливанням у форми добре розмішують і проціджують через густе сито. Набирають його у емалеву або пластмасову посудину. Заливають форму шлікером повністю в тому числі і литок до самих його країв. Добре висушена гіпсова форма по всій площині всмоктує воду з шлікеру, а на її стінках відкладається сірий черепок,тобто стінки виробу. По мірі всмоктування формою води і відкладання черепка,рівень шлікеру у формі постійно знижується і його потрібно підтримувати, доливаючи до попереднього рівня. Товщину набраного черепка контролюють на стінках литка,зробивши незначний поперечний надріз стеком. Якщо шлікер нормальної в’язкості і форми добре висушені,то здебільшого через 15-20 хв. відформовується виріб з нормальною товщиною стінок. Набравши потрібну товщину черепка залишок шлікеру виливають з форми у посудину чи ванну,де він зберігається. Ангоб – кольорова рідка глина. Змішуючи кольорові ангоби між собою,а також з білим ,отримують безліч тонів і відтінків. Конкретні композиції можна розписувати пензликом - перекривати кожний колір 4-5 разів. Можна розписувати ріжками або грушами – це робиться одним разом. Фляндрування – грушами проводимо кілька кольорових ліній,а потім загостреним предметом змішують кольори між собою. Відводка – на турнетці відцентровуємо виріб,приставляємо грушу з кольором і за рахунок обертання виробу проводимо кругові лінії. Мармуризація – на сирий виріб насичено наносимо різнокольоровий ангоб. Потім за рахунок встряхування ці плями змішуються між собою,утворюючи ефект мармуру.