15 Визначення температури застигання та відсоткового вмісту етиленгліколю в охолоджувальних рідинах (гост159-82)

Температура застигання охолоджувальних рідин залежить від процентного вмісту в них етиленгліколю та води. Під час роботи двигуна, що заправлений охолоджувальною рідиною, процентний вміст компонентів, що входять у склад, може змінюватись, а значить, змінюється і температура застигання охолоджувальної рідини.

Є декілька способів визначення складу та температури застигання низькозамерзаючих рідин: методом перегонки, за густиною, за коефіцієнтом заломлення та за допомогою гідрометра.

Гідрометр - це денсиметр, у якого шкала густини замінена на дві шкали : 1^а шкала „Гліколь у об’ємних %” – показує процентний вміст етиленгліколю у охолоджувальній рідині в інтервалі від 20 до 100%; 2^а шкала „Температура застигання в °С” - температуру замерзання рідини від мінус 8° до мінус 67°С. Гідрометр має термометр.

Проведення досліду.

1. В мірний циліндр ємністю 250 мл наливають досліджувану рідину з таким розрахунком, щоб гідрометр при зануренні у рідину плавав, а рідина не переливалась через край.

Чистий сухий гідрометр обережно занурюють у рідину, витримують гідрометр на протязі 3-5 хвилин, для того щоб він прийняв температуру рідини. Відлік ведуть по верхньому меніску рідини. За однією шкалою визначають процентний склад, за другою – температуру замерзання охолоджувальної низькозамерзаючої рідини. За термометром гідрометра визначають температуру рідини. Гідрометр градуйований при температурі 20°С. Якщо визначення проводилось при іншій температурі, то в показання гідрометра вносять поправку.

2. Температуру замерзання та вміст етиленгліколю в охолоджувальній низькозамерзаючій рідині можна визначити і за густиною.

Густина охолоджувальної рідини визначається за допомогою денсиметра так само, як і густина нафтопродуктів.

Для визначення густини рідини підбирають денсиметр, що має шкалу від 1,0 до 1,2 з поділками не більше 0,001.

Рекомендовано густину визначати при температурі плюс 20°С. Якщо густина визначена при іншій температурі, то знайдена густина приводиться до температури плюс 20°С за формулою:

ρ= ρ+ K (t – 20),

де ρ- густина охолоджувальної рідини при плюс 20°С, ;

ρ- густина охолоджувальної рідини при температурі визначення, ;

К - коефіцієнт об’ємного розширення рідини, рівний 0,000525, що вказує на зміну густини рідини при зміні температури на 1°С;

t - температура рідини при визначенні, °С.

Визначивши густину рідини, знаходять температуру замерзання та вміст гліколю у об’ємних процентах, користуючись таблицею 15.

Таблиця 15 – Залежність між густиною, температурою замерзання та вмістом гліколю у охолоджувальній рідині

Густина, кг/л	Вміст гліколю, %	Температура замерзання, оС	Густина, кг/л	Вміст гліколю, %	Температура замерзання, оС
1,115	100	-12	1,093	75	-58
1,113	99	-15	1,086	67	-75
1,112	98	-17	1,079	60	-55
1,111	96	-20	1,073	55	-42
1,110	95	-22	1,068	50	-34
1,109	92	-27	1,057	40	-24
1,106	90	-29	1,043	30	-15
1,099	80	-48	1,029	20	- 8

Температуру замерзання та вміст гліколю в рідині за її густиною можна визначити, користуючись діаграмою. (Рис.1)

Знаючи густину, проводять горизонтальну лінію від осі ординат, де приведені значення густини, до пересічення її з кривою площини, опускають перпендикуляр на вісь абсцис та отримують значення вмісту гліколю.

Продовжуючи опускати перпендикуляр вниз до пересічення з кривою температур замерзання та провівши горизонтальну лінію вліво до осі ординат, отримують значення температури замерзання даної рідини.

Вміст етиленгліколю

Рис.1. Діаграма для визначення температури замерзання та вмісту етиленгліколю в охолоджувальній рідині за її густиною.