- •71. Розкрийте сутність понять «індукція» та «дедукція». Дайте їм порівняльну характеристику.
- •72. «Буття», «небуття», «суще» сутність та характер взаємодії.
- •73. Як співвідносяться між собою поняття діалектика і синергетика?
- •74. Рух та розвиток, особливість взаємодії.
- •75. Розкрийте суть поняття парадигми і наукової революції.
- •76. Як співвідносяться поняття «розвиток», «прогрес» і «регрес».
- •77. Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток, з якими поняттями він співвідноситься?
- •78. Як співвідносяться між собою поняття «підсвідоме», «надсвідоме» та «сублімація»?
- •79. Дайте порівняльну характеристику свідомого і несвідомого.
- •80. Розкрийте сутність поняття «верифікація» та «фальсифікація».
80. Розкрийте сутність поняття «верифікація» та «фальсифікація».
Верифіка́ція — логіко-методологічна процедура встановлення істинності наукової гіпотези (так само як і поодинокого, конкретно-наукового твердження) на підставі їхньої відповідності емпіричним даним (пряма або безпосередня верифікація) або теоретичним положенням, що відповідають емпіричним даним (непряма верифікація). У рамках логічного позитивізму принцип верифікованості розуміється критеріально вичерпним способом апробації наукових тверджень, які розуміються у якості «протокольних припущень» як фіксацій даних безпосереднього досвіду: твердження, котрі виходять за рамки «протокольних пропозицій» трактуються як такі, що неверифікуються, у випадку чого в дію вступає принцип фальсифікації.
К. Поппер доповнює принцип «верифікації» ще одним принципом, який назвав «фальсифікацією». На думку вченого, факти не можуть підтверджувати жодного теоретичного положення, але можуть їх спростовувати (фальсифікувати), бо кожне твердження негайно руйнується, якщо з’являється хоч би один факт, що йому суперечить.
Принцип фальсифікації — це не спосіб емпіричної перевірки теорії, а певна настанова науки на критичний аналіз змісту наукового знання, на постійну необхідність критичного перегляду всіх його досягнень.
Фальсифікація – це принципове спростування будь-якого твердження, що стосується науки. У своїй концепції Карл Поппер формулює три вимоги до зростання знання:
- нова теорія повинна виходити з простої, нової, плідної, узагальнюючої ідеї;
- вона повинна мати можливість незалежної перевірки і призводити до явищ, які до цього не спостерігались;
- хороша теорія повинна витримувати нові ретельні перевірки.