50. Значення особистості вчителя, його оцінок на поч.Етапі...

Позитивне ставлення до навчальної діяльності для будь-якого учня створює найбільш сприятливі умови як для корекції його пізнавальної діяльності, так і для особистості в цілому.

Позитивне ставлення до навчальної діяльності може на­бути позитивного або негативного характеру, певної стійкості, вибірковості та активності, певної усвідомленості та цілеспря­мованості, а також спонукатись різними мотивами. За певних проявів кожного з цих показників ставлення до навчальної дія­льності буде мати різний характер і рівень ... [Позитивний] рівень ставлення може бути сформований лише шляхом тривалої, цілеспрямованої, спеціально організова­ної, систематичної роботи, що повинна починатись з перших днів перебування дитини в школі ...

У процесі формування позитивного ставлення до навчаль­ної діяльності в учнів коригуються пізнавальні інтереси, попов­нюються знання, формуються навички тощо. Все це сприяє, з одного боку, розвитку розуміння необхідності шкільних знань, інтересу до шкільних дисциплін, а з другого боку - підвищен­ню успішності, що, в свою чергу, стимулює учня до ще кращого ставлення до школи.

51.Психологічні ознаки праці як діяльності. Мотиви трудової діяльності

Діяльність — це форма активного ставлення людини до дійсності, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, які пов’язані зі створенням суспільно значущих цінностей та засвоєнням суспільного досвіду.

Головними формами діяльності є пізнання, праця, спілкування.

Трудова діяльність зумовлюється певними мотивами і спрямована на досягнення певної мети.

Мотив — це те, що спонукає людину до праці, а мета — те, чого вона намагається досягти в результаті праці.

Справжньою основою мотиву є потреба, тобто об’єктивна необхідність людини в чомусь.

Особливістю праці як діяльності є те, що зміст її не визначається повністю потребою, яка її викликала. Якщо потреба як мотив спонукає людину до діяльності, стимулює її, то самі форми і зміст діяльності визначаються суспільними умовами, поділом праці.

Праця — це свідома, доцільна діяльність людини, спрямована на виробництво матеріальних і духовних благ, надання різноманітних послуг.

Метою трудової діяльності можуть бути речі, які споживаються людьми, та речі, які необхідні для виробництва товарів споживання.

52. Проблеми вибору професій, формування життєвих планів та проф.Намірів.

Проблема професійного вибору старшокласників полягає у тому, що вони мають зробити відповідальний і самостійний вибір стосовно свого майбутнього. Здійснення зазначеного вибору вимагає цілеспрямованого процесу метою якого є виявлення свого майбутнього призначення. Оскільки усвідомлення свого призначення, смислу життя та професіональний вибір спрямовують процес розвитку учнів старших класів і визначають їх майбутнє, рівень самовизначення визначається через складний комплекс їх відчуттів, особливостей сприйняття дійсності, образ "я формований на даному етапі розвитку, індивідуальне сприйняття світу та ставлення, що формуються в індивідуальному досвіді старшокласників і мають суттєвий вплив на їх стосунки, рішення і вчинки. Крім того, цей віковий період є періодом прийняття відповідальних рішень, а саме: вибору професії та свого місця в житті, вибору сенсу життя.Процеси самовизначення в юнацькому віці визначаються потребою у самореалізації. Крім того, відбувається активізація процесів самопізнання та формування свого “я“, визначення власної життєвої позиції та світогляду. Тому, потреба старшокласників у професійному самовизначенні стає основною умовою їх подальшого розвитку.Професійне самовизначення старшокласників розглядається як невід'ємна частина цілісного процесу у зв'язку з процесами самовизначення у світогляді, особистісного і соціального самовизначення. Крім того, професійне самовизначення старшокласників пов'язане із вибором ними соціального середовища, "приєднання" до професії як до певної сфери соціальної активності. Обрання сфери професійної діяльності, складання індивідуального професійного плану та визначення шляхів його реалізації, вимагає від випускника прийняття певних рішень та здійснення певного вибору. Тому, вибір є основою самовизначення старшокласників, їх професійного самовизначення. Проблема вибору і труднощі, які її супроводжують є основними на вирішальних етапах професійного самовизначення, а саме: вибір навчального закладу та напрямку професійної спеціалізації.