125. Порядок укладання договорів страхування тварин, що належать громадянам, визначення та сплати страхових платежів.

Ст. тварин - вид май-го стр-я, який забезпечує стр-й захист власникам на випадок загибелі тварин. Нині цей вид ст.не набув належного розвитку на вітчизняному ст. р-ку. Договори добровільного стр-я тварин укладаються з фізичними особами, які є власниками тварин. Вимоги до укладання договорів:

1.Визначається об’єкт стр-я ( це можуть бути здорові тварини з певним віковим обмеженням): велика рогата худоба, коні - віком від 1 місяця; свині - від 6 місяців; мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки - від 1 року; хутрові звірі: нутрії, кролі - з 45-денного віку; собаки - від 6 місяців до 10-12 років.

2.Такі тварини, як собаки, приймаються на стр., якщо вони зареєстровані у спілці собаководів-аматорів, Українському тов-і мисливців та рибалок або в Тов-і сприяння обороні Укр.; а бджолосім’ї - після перевірки ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

3.Власники тварин зобов’язані суворо додержуватись установлених у даній місцевості рекомендацій щодо догляду за тваринами, їх годівлі й утримання, а також вжити всіх заходів, або попредити їх захворювання та загибель. Ризики пов’язані зі стр-ям тварин можна поділити на 4 групи:

1.Стр-я на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб чи стихійного лиха; нещасних випадків (замерзання, дії електричного струму і т.д.);

2.Стр-я на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок і це унеможливлює подальше її використання.

3.Стр-я на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку. У даному разі йдеться про непрямі збитки у вигляді додаткових витрат на утримання тварин.

4.Стр-я на випадок викрадення або навмисних дій 3-х осіб.

Договір стр-я укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника, як правило строком на 1 рік, з обов’язковим оглядом тварин, за умови стр-я всіх наявних у господарстві тварин даного виду.

Стр. захист тварин обмеж-ся тнритор-ю, обумовл., як місце стр., тобто за адресою, визнач-ю у стр. свідотцтві. Якщо тварини не перебув. за місцем стр., стр. захит припин.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, при чому їх максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова сума має бути однаковою.

Використовуються різні тарифні ставки, розмір яких може становити 1 - 10% від стр-ї суми. Водноча стр-я великої рогатої худоби здійснюється за граничними розмірами стр-х тарифів - від 2 до 5% від стр-ї суми; зі стр-я коней - відповідно від 3 до 7%.

Страховий платіж страхувальник може сплатити готівкою, представникові страховика одночасно з укладанням договору або безготівково через бухгалтерію під-ва, де він працює, на рахунок страховика в установі банку. Коли стр-й платіж становить значну суму, страхувальникові надається право внести стр-й платіж в 2 або 3 строки.

126. Організація роботи страховика по визначенню суми збитку і страхового відшкодування по страхуванню тварин, що належать громадянам. Порядок виплати страхового відшкодування.

Ст. тварин - вид май-го стр-я, який забезпечує стр-й захист власникам на випадок загибелі тварин. Нині цей вид ст.не набув належного розвитку на вітчизняному ст. р-ку.

Особливість стр-я тварин повязана зі строками від-ті страховика. Від-ть страховика з виплати стр. відшкод-я при загибелі тварини від хвороби настає через кілька днів з моменту початку дії дог-у, тобто після сплати стр. платежу. Таке відстроч-я дає змогу уникнути виплат за тварин, які при укладанні дог-у були хворі і не повинні були прийматися на ст-я. Проте це обмеження стосується лише нових та додат-х дог-ів. Якщо діючий дог-р поновлено на черговий строк, страховик без б.я. переваги несе ст-у від-ть.

Для постійних страхувальників страхові компанії пропонують різні пільги: знижки сум стр-х платежів, додатковий місячний термін для поновлення договору. Сума збитку визначається:

- у разі загибелі або викрадення тварини - у розмірі ринкової вар-ті тварини (стр-а оцінка), що склалася в даному регіоні;

- при вимушеному забої:

а) щодо великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз - у розмірі різниці між ринковою вар-тю тварини та вар-тю придатного до вживання в їжй м’яса;

б) пушних звірів - у розмірі різниці між ринковою вар-тю та вар-тю шкурки і придатного до вживання в їжу м’яса. В обох випадках вар-ть цього м’яса встановл. на підставі документа орг-ї, котрій продано м’ясо. Якщо спеціалістом ветер-ї служби м’ясо визнане повністю непридатним до їжі, сума збитку визнач. так, як за загиблу тварину;

- у разі лікування тварини від хвороби або травми - у розмірі вар-ті лікування, що зазначена в довідці спеціаліста ветеринарної служби.

Крім того, для розрахунку розміру збитку нербхідно знати, скільки тварин (особливо свиней, овець, кіз, папуг) було у страхувальника при укладанні договору та в разі настання стр-го випадку. Виплата відшкодування за договором страх.тварин може здійснюватися за пропорційною системою страхового забезпечення або за системою першого ризику. Крім того, для розрахунку суми страх.відшкодування необхідно знати, скільки тварин було у страхувальника під час укладання договору та в разі настання страхового випадку. Якщо в день загибелі тварини в госп. страхувальника кількість тварин цього виду та віку перевищувала кількість застрахованих, то страхова сума встановлена за договором, ділиться на фактичну кількість тварин на день страхового випадку.