102. Міжнародна система Зелена картка: сутність, виникнення.

У разі виїзду за межі країни водій зобов'язаний мати, крім чинного основного договору ОСЦПВВНТЗ, що поширюєть­ся на територію України, також додатковий договір (поліс «Зеле­на картка»), який забезпечує страховий захист на випадок заподіян­ня шкоди здоров'ю або майну третіх осіб на території зазначених у полісі держав.

З 2005 року Україна є рівноправним членом Міжнародної сис­теми страхування відповідальності автовласників «Зелена карт­ка».

Основним завданням системи «Зелена картка» є створення ефективного захисту потерпілих у ДТП за участю автовласників — нерезидентів країни, в якій трапилась така пригода. Це забезпе­чується виконанням певних умов країнами — членами цієї сис­теми, а саме:

- у таких країнах має здійснюватись ОСЦПВВНТЗ;

-у кожній країні має бути єдина організація національне моторне транспортне страхове бюро, що забезпечує врегулюван­ня збитків автовласниками цієї країни на території інших держав, а також урегульовує збитки автовласників-нерезидентів на тери­торії свого перебування;

- держава—член системи «Зелена картка» не повинна пере­шкоджати переказам вільно конвертованої валюти, що спрямову­ється на страхові виплати.

Збитки в країнах—членах системи «Зелена картка» врегульо­вуються зазвичай через національне моторне страхове бюро, яке переадресовує матеріальні претензії, висунуті до автовласника-резидента іншої країни, на відповідне моторне страхове бюро. При цьому перше моторне страхове бюро розглядається як бюро-регулювальник збитків, а друге — як бюро-платник.

Отже суб’єктами такого страхування є: МТСБУ країни, громадянином якої є власник ТЗ; МТСБУ країни, в якій сталося ДТП; СК власника ТЗ, який виїхав за кордон; СК потерпілого; страхувальник; 3-ті особи.

103. Моторне (транспортне) страхове бюро України, його функції. Моторне транспортне страх бюро України створилося в 1994р. МТСБУ – це форма об’єднання страховиків, що здійснюють страх-ня цив відповід-ті власників Тз. Вищим органом упр-ня є загальні збори страховиків – членів Моторного бюро (МБ). Мета МТСБУ – координація діяльності його членів щодо оформлення страхування і покриття шкоди, нанесеної третім особам внаслідок ДТП на території України, а також за її межами, реалізація договорів, конвенцій і домовленостей з уповноваженими організаціями по страх-ню цив відповід-ті власників ТЗ інших країн.

Тільки ті страхові компанії, які входять до Моторного бюро, мають право проводити страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

Існує 2 види договорів: 1)звичайний (укладається з власником транспортного засобу зареєстрованого в Україні і діє в межах країни); 2)додатковий (діє за межами України, в країнах, зазначених у страховому полісі).

Членство страхувальників у Моторному бюро може бути двох видів: асоційоване та повне. Асоційовані члени укладають тільки звичайні договори. Повні – укладають і звичайні, і додаткові договори. Для забезпечення виконання зобов’язань членів Моторного бюро перед страхувальниками і третіми особами при Моторному бюро створюють 2 центральні страхові резервні фонди:

1) фонд страхових гарантій (мінімально 40 тис. євро в еквіваленті), призначений для забезпечення платоспроможності Моторного бюро під час взаєморозрахунків з іншим Моторним бюро. Джерелами формування цього цього резерву є вступні внески повних членів Моторного бюро і щомісячні відрахування страховиків в цей фонд в розмірі 3% страхових премій, отриманих за додатковими договорами, отриманих із страхування автоцивільної відповідальності.

2) фонд захисту потерпілих у ДТП. Цей фонд формується за рахунок внесків членів бюро в розмірі 5% надходжених премій, отриманих за звичайними договорами страхування відповідальності. Також створюється фонд попереджувальниз заходів МТСБУ з метою проведення попереджувальних заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху та зменшення кількості стр. випадків. Джерела цього ф.: відрахування страховиків з СП, але не більше 1%, добровільні внески.

Осн функції Мот бюро України:

1. гарантування платоспрм-ті СК-членів мот бюро щодо стр зобов-нь;

2. укладання угод з мот бюро ін держав про взаємне визнання договорів такого с-ня;

3. взаємне врегул-ня питань стосовно відшк-ня шкоди і забезпечення виплат 3-м особам, якщо настання події в у було спричинено власником т/з, застрахованого на території у, ін д-ви.

4. упр-ня централізоавними стр резервними фондами;

5. співроб-во з відпов мот бюро ін країн, координація обов с-ня нерезидентів на нашій території і наших гром-н в ін країнах;

6. збирання необх інф-ції щодо обов с-ня цив відп-сті, підготовка рішень та пропозицій з цього с-ня;

7. розробка форм стр полісів і договорів обов стр-ня цив відп-ті;

8. встановлення розмірів стр премій за додатковими договорами.

9. виплата компенсацій потерпілим у визнпчених зак-вом випадках.