47. Темперамент і характер особистості військовослужбовця та їх врахування в процесі військової діяльності.

Темперамент — властивість особистості, в якій виявляються динамічні особливості її психічної діяльності.

“Темперамент є сама загальна характеристика кожної окремої людини, сама основна характеристика його нервової системи, а ця остання надає той або іншій відбиток на всю діяльність кожного індивідуума”.

Знання особливостей темпераментів необхідно в психологічному відборі воїнів для визначеної діяльності і для комплектування екіпажів, а також у навчанні, вихованні і керівництві людьми.

До військової діяльності, у якій потрібно велике терпіння, постійна рівна напруга (спостерігач, снайпер, оператор РЛС, радист і т.п.), найбільше підходять воїни флегматичного або сангвінічного темпераменту. Холерику ж подібна робота дуже стомлююча, а отже, вона і малопродуктивна. Спеціальності навідника, механіка-водія бойової машини добре засвоюють люди сангвінічного темпераменту. При певному тренуванні нею можуть добре володіти і холерики. Взагалі ж воїнів з холеричним темпераментом найкраще використовувати там, де потрібно велика, але нетривала напруга.

Зрозуміло, що темперамент не є єдиною або домінуючою ознакою в підборі фахівців і практичному розподілі воїнів за спеціальностями і підрозділами (екіпажами, бойовими посадами і т.п.). У цій справі важлива всебічна оцінка особистості, її моральних якостей (наприклад, ступеня відповідальності, дисциплі-нованості, самостійності), знань і навичок, особливостей розумової, рухової й емоційно-вольової сфер. У сукупності цих показників немаловажну роль грає і темперамент. У невеликому замкнутому колективі військовослужбовців (наприклад, екіпаж танка, човна, літака) важливо підібрати людей різного темпераменту. Це створює умови для оптимальної ділової і психологічної сумісності.

Характер – це певні сполучення істотних психічних особливостей (рис) особистості, які визначають своєрідність її стійкого відношення до навколишньої дійсності, обов’язків, товаришів, до себе.

Знання командиром особливостей темпераменту та характеру воїнів – одна з передумов успішного виховного впливу на них. У вихованні воїнів і керівництві ними важливо спиратися на позитивні риси темпераменту, зміцнювати, розвивати їх, переборювати негативні або компенсувати їх відповідними позитивними рисами особистості і звичками. Так, поривчастість холерика можна усувати тактов-ністю, стриманістю. Наприклад, офіцер, спостерігаючи, що солдат нервово налаштований, збуджений, рвучкий, не поспішає вникати в суть його скарги, заговорює з ним про інші справи. Давши воїну заспокоїтися, командир повертається до минулої розмови. Вони спокійно розбираються у всьому спільно і образа самому воїну здається вже незначною. І навпаки, погарячися офіцер сам, почни негайно доводити неправоту підлеглого – неминуче виникнуть почуття образи, недовіри. Тут важливо зробити тактовну протидію нервової поведінки воїна, організувати критичну оцінку і самооцінку їм своєї поведінки.

48.0Сновні типи темпераменту та їх характеристика.

Психологічна характеристика темпераментів.

Сангвінік – це живий, рухливий, дуже продуктивний діяч, оптиміст за натурою. Він постійно прагне до зміни вражень. Невдачі і неприємності переживає порівняно легко. Настрої сангвініка мінливі, але серед них переважають почуття щиросердечної рівноваги, благополуччя.

Негативними якостями сангвініка є: легковажність, неохайність, мінливість. Крім того, він може неякісно виконати завдання, якщо не зазнає до нього інтересу, під впливом товаришів може допустити порушення військової дисципліни.

Холерик, як правило, поривчастий, швидкий, нетерплячий. Відрізняється високою реактивністю й активністю. Швидкий психічний темп переживань. Реактивність переважає над активністю. Тому він винятково жагучий у роботі, але нерідко неврівноважений, схильний до різкої зміни настроїв, емоційних спалахів, при недостатній вихованості запальний і різкий. Дуже болісно ставиться до критики, важко підтримує контакти з людьми, які йому не подобаються, намагається повчати товаришів, честолюбний, здатний на безрозсудні вчинки й грубість. Яскраву характеристику холерика дає французький письменник Cтендаль: “Полум'я, що пожирає людину жовчного темпераменту, породжує думки і потяги більш самодостатні, більш виняткові, більш непостійні... Лише при великих рухах, коли небезпека або труднощі жадають від нього всіх його сил, коли він у кожну мить цілком усвідомить цю небезпеку і труднощі, подібна людина може насолоджуватися існуванням”.

Флегматик – ця людина на вид спокійна і урівноважена, повільна і неповоротка, незворушна. Почуття, настрої, як правило, стійкі, свої емоції і душевні стани виражає у виняткових випадках. Дуже посидючий і працездатний, у дружбі легко підкоряється, як товариш надійний. Але в певних умовах може виявити лінь, інертність, пасивність, вимагає повторення розпоряджень, не поспішає його виконувати.

Меланхоліком – називають людину, схильну до глибоких переживань, болісно чуттєву, із зниженою активністю, з нестійкою увагою. Меланхолік легко ранимий, недовірливий, болісно реагує навіть на незначні образи, замкнутий. Важко пристосовується до нового колективу, у незвичній обстановці внутрішньо напружений. Честолюбний і несміливий. Фізично слабкий і впертий. Але самокритичний, суворо відноситься до себе і інших, досить принциповий. Серйозно ставиться до праці, любить тонку і монотонну діяльність. Чуйний і чутливий товариш, може стати душею колективу. Як вважав І. П. Павлов, це навряд чи не самий нещасливий серед інших людей. Для меланхоліка, мабуть, кожне явище життя становиться гальмуючим його агентом, раз він ні в що не вірить, ні на що не сподівається, в усьому бачить і очікує тільки погане, небезпечне.

З точки зору соціальної корисності, “поганих” людей за темпераментом не існує. Сам по собі темперамент не існує, він завжди конкретно виявляється в особистості, в органічному зв'язку з її моральними й іншими властивостями.

Якщо, наприклад, сангвінік морально вихований, інтелек-туально розвинутий, він суспільно активний, успішно вирішує практичні задачі, завжди бадьорий, оптимістичний. Інший же сангвінік, що не має суспільно корисної спрямованості та твердих моральних підвалин, – людина поверхова, легковажна, не здатна на великі справи.

Вихована людина холеричного темпераменту – це активний борець за правду, герой; невихований же холерик може бути злісною, агресивною і запальною, невитриманою людиною, що прагне до лідерства, верховенства над людьми.

У залежності від моральних підвалин флегматик в одному випадку працьовитий, невразливий, приваблює до себе, або непомірно ледачий і т.п.

Меланхолік – це або терпляча, чуйна людина або примхлива та постійно ниюча..

Отже, люди усіх видів темпераменту можуть бути соціально повноцінними. Темперамент оцінюється завжди лише в єдності з іншими властивостями особистості: спрямованістю, моральними якостями, розумовим розвитком і т.п. Для будь-якої сфери діяльності, у тому числі і військової, можна виявити властиві їм риси темпераментів або окремі його риси.

Наприклад, навіднику танка дуже необхідна швидкість рухів, спритність. Сформувати ці якості легше у холерика, сангвініка. Флегматику і меланхоліку дуже важко робити швидкі розрахунки, готувати дані для ведення вогню. Бувають випадки, коли офіцери змушені змінювати військову спеціальність на іншу через повільність при підготовці оперативних даних. Але, наприклад, у флегматика легше виробити холоднокровність і витримку, емоційно-вольову стійкість.