- •1. Мета і сутність гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України.
- •2. Зміст та механізм реалізації завдань гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України.
- •3. Система морально-психологічної підготовки в арміях іноземних держав.
- •4) Частина 2. Виховання військовослужбовців в арміях зару-біжних країн на сучасному етапі їх розвитку.
- •2. Завдання виховної роботи, які органічно випливають із головної мети.
- •8) Принципи виховання, що обслуговують всі компоненти виховного процесу.
- •9.Закономірності виховної роботи та їх характеристика.
- •15. Методи і форми виховної роботи та їх характеристика.
- •16.Органи виховної та соціально психологічної роботи в Збройних Силах України.
- •17.0Сновні завдання діяльності Головного управління виховної та соціально - психологічної роботи Збройних Сил України.
- •116. Заступник командира роти з виховної роботи зобов'язаний:
- •19.0Собливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи.
- •20. Характеристика форм і методів безпосереднього виховного впливу.
- •25 Принципи виховання військовослужбовців
- •26 Характеристика основних напрямів військового виховання
- •27 Методи інформаційно-виховної роботи.
- •28 Методи безпосереднього виховного впливу
- •31 • Методика підготовки та проведення бесіди.
- •32 • Методика підготовки та проведення дискусій.
- •33. Методика підготовки та проведення лекцій як форм безпосереднього виховного впливу.
- •34. Поняття особистості в психології та фактори її формування.
- •35. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- •37. Пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприймання, увага.
- •38. Пам'ять як пізнавальний психічний ¬процес та її основні види
- •39. Мислення. Уява, мовлення та їх роль у військовій діяльності.
- •40. Психічні властивості особистості та їх загальна характеристика.
- •41. Емоції та почуття військовослужбовця та основні шляхи їх виховання.
- •Воля - це:
- •43.0Сновні вольові якості військовослужбовця.
- •44. Розвиток вольових якостей військовослужбовців Збройних Силах України.
- •45. Спрямованість провідна властивість особистості військовослужбовців.
- •44. Характеристика складових спрямованості військовослужбовця: потреби, мотиви, інтереси, переконання, світогляд.
- •47. Темперамент і характер особистості військовослужбовця та їх врахування в процесі військової діяльності.
- •48.0Сновні типи темпераменту та їх характеристика.
- •49. Характеристика основних рис характеру.
- •50. Поняття "здібності" та їх розвиток у військовослужбовців у процесі військової діяльності.
- •52.0Сновні складові військово-психологічного дослідження.
- •53.0Сновні групи методів військово-психологічного дослідження та їх характеристика.
- •57. Поняття «малої групи» та її класифікація.
- •3. Головними підходами до вивчення малих соціальних груп є: соціометричний, соціологічний і “школа групової динаміки”.
- •58.Визначення поняття «військовий колектив» та динаміка його розвитку.
- •Сутність, значення і характеристика спілкування у військовому колективі.
38. Пам'ять як пізнавальний психічний ¬процес та її основні види
Пам'ять - форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні слідів минулого досвіду.
Пам'ять пов'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання.
Пам'ять - основа психічної діяльності. Без неї неможливо зрозуміти основи формування поведінки, мислення, свідомості, підсвідомості. Пам'ять займає особливе місце серед психічних пізнавальних процесів. Багатьма дослідниками пам'ять характеризується як "наскрізний" процес, що забезпечує спадкоємність психічних процесів і об'єднує всі пізнавальні процеси в єдине ціле.
Пам'ять дозволяє людині накопичувати і згодом використовувати особистий життєвий досвід, в ній зберігаються знання і навички.
Фізіологічною основою пам'яті є пластичність нервової системи. Пластичність нервової системи виражається в тому, що кожен нервово-мозкової процес залишає після себе слід, змінює характер подальших процесів і що обумовлює можливість їх повторного виникнення, коли подразник, що діяв на органи почуттів, відсутня.
ОСНОВНІ ВИДИ ПАМ'ЯТІ
Види пам'яті розрізняють залежно від того, як, що і наскільки довго запам'ятовується, зберігається і відтворюється (рис. 1).
Існує кілька основних підходів у класифікації пам'яті. Окремі види пам'яті вичленяються відповідно до трьома основними критеріями: 1) за характером психічної активності, що переважає в діяльності, пам'ять поділяють на рухову, емоційну, образну і словесно-логічну; 2) за способом активності - на мимовільну і довільну; 3) за тривалістю закріплення і збереження матеріалу - на короткочасну, довготривалу та оперативну.
Рухова (або моторна) пам'ять - це запам'ятовування, збереження і відтворення різних рухів. Рухова пам'ять є основою для формування різних практичних та трудових навичок, так само як і навичок ходьби, листи і т. д. Без пам'яті на рухи людинаповинна була б кожен раз вчитися здійснювати відповідні дії.
Емоційна пам'ять - це пам'ять на почуття. Даний вид пам'яті полягає в нашій здатності запам'ятовувати і відтворювати почуття. Спогади про пережиті почуття - страждання, радості любові супроводжують людину протягом всього його життя.Емоційне ставлення до інформації, емоційний фон істотно впливає на запам'ятовування. Найбільш легко запам'ятовуються події, що мають позитивну емоційне забарвлення, і навпаки, негативні події швидко забуваються.
Образна пам'ять - це пам'ять на уявлення, картини природи і життя, а також на звуки, запахи, смаки та ін Суть образної пам'яті полягає в тому, що сприйняте раніше відтворюється потім у формі уявлень. Слід зазначити, що багато дослідників поділяють образну пам'ять на зорову, слухову, дотикальну, нюхову, смакову.
Словесно-логічна пам'ять виявляється в запам'ятовуванні і відтворенні наших думок. Це пам'ять на поняття, формули, знаки, думки. Ми запам'ятовуємо і відтворюємо думки, які виникли у нас в процесі обмірковування, роздуми, пам'ятаємо зміст прочитаної книги, розмови з друзями. Особливістю даного виду пам'яті є те, що думки не існують без мови, тому пам'ять на них і називається не просто логічною, а словесно-логічної.