5.Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є: домашні письмові роботи у вигляді виконання практичних завдань, обов’язкових для опрацювання з курсу “Проектний аналіз” та модульне завдання, що виконується в аудиторії під контролем викладача.

Перелік завдань, обов’язкових для самостійного опрацювання студентами, визначається керівником курсу спільно з викладачем, що проводить практичні заняття. Кількість таких завдань не може перевищувати десяти. Інформаційної базою для формування переліку завдань для домашнього опрацювання виступає навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни “Проектний аналіз”.

Самостійно виконані домашні роботи перевіряються викладачем, що проводить практичні заняття, та підлягають захисту у формі публічного обговорення результатів роботи на практичних заняттях. Максимальна оцінка за виконання домашніх письмових робіт - 10 балів.

Модульний контроль знань здійснюється у формі письмового тестування на останньому практичному занятті протягом 30 хв. Структура завдання для модульного контролю включає:

1. Завдання на виявлення знань концептуальних основ і понятійно-категоріального апарату дисципліни – 2 завдання у формі відкритого тесту (2 бали за кожну правильну відповідь)

2. Завдання на виявлення знань методики визначення основних показників ефективності проектних рішень – 4 завдання у формі закритого тесту (2 бали за кожну правильну відповідь)

3. Завдання на виявлення навичок застосування інструментарію проектного аналізу при проведенні аналітичних розрахунків для оцінки ефективності проектів – 2 задачі у формі закритих тестових розрахункових завдань з однією правильною відповіддю (4 бали за кожну правильну відповідь, обґрунтовану розрахунками)

Отримана студентом сума балів за результатами модульного контролю не перевищує 10 балів. Загальна сума балів за результатами поточного контролю не може перевищувати 20 балів.

Підсумковий контроль і підсумкове оцінювання знань студентів заочної форми навчання. Підсумковий контроль з дисципліни “Проектний аналіз” проводиться у формі іспиту. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентами програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатність творчо використовувати накопичені знання у розв’язанні практичних проблем діяльності підприємства.

Екзаменаційне завдання (білет) для студентів заочної форм навчання містить 10 завдань:

1. Тестові завдання на знання теоретичних аспектів курсу «Проектний аналіз»

2. Завдання на розкриття вміння розраховувати основні показники ефективності прийняття проектних рішень.

3. Завдання на перевірку знань понятійно-категоріального апарату дисципліни.

4. Завдання на розуміння та знання структурно-логічних зв’язків щодо понятійного та методологічного апарату курсу «Проектний аналіз»

5-6. Завдання на розуміння сутності концепції проекту.

9. Комплексне розрахункове ситуаційне завдання, яке містить складові:

Розрахункове завдання.

Обґрунтування вибору проектного рішення.

10. Завдання на виявлення творчого осмислення явищ, процесів, які вивчаються у дисципліні (теоретичне питання).

Тривалість виконання екзаменаційного завдання – не більш ніж 3 астрономічні години (160 хв.).

Результати іспиту оцінюються у діапазоні від 0 до 100 балів з інтервалом у 5 балів. Згідно з чинною в КНЕУ системою оцінки екзаменаційних завдань, кожне питання і самостійний етап розв’язання задачі оцінюється за шкалою 10,8,6,0 балів (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

Оцінка за 100-бальною шкалою2	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний
0	незадовільний

На 10 балів оцінюється відповідь, яка є достатньо повною і показує глибоке засвоєння програмного матеріалу, його логіки і взаємозв’язку. Розв’язання задачі, яка претендує на оцінку в 10 балів, повинно бути методично правильним з належними поетапними поясненнями і обґрунтуваннями.

На 8 балів оцінюється відповідь, що в цілому є правильною, але має окремі неточності, відсутнє системне розуміння матеріалу. Розв’язання задачі повинно бути виконане не менш ніж на 80%.

На 6 балів оцінюється відповідь, що розкриває питання не менш ніж на 50%.

На 0 балів оцінюються відповіді, які не показують належного знання матеріалу і розкривають зміст запитання менш ніж на 50%.

На іспиті студент повинен одержати оцінку не меншу за 30 балів. Якщо виконання екзаменаційного завдання оцінено менше ніж на 30 балів, студент одержує незадовільну оцінку за іспит і загальну незадовільну підсумкову оцінку незалежно від результатів поточної оцінки знань (в цьому випадку результати поточного контролю знань не враховуються).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту, що є підсумковою оцінкою за 100 - бальною шкалою.

Академічні успіхи студента визначаються за системою оцінювання, що використовуються у КНЕУ, з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79			С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65			Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано — з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F