4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

Завдання та форми контролю знань студентів денної та вечірньої форм навчання. Органічною складовою навчального процесу є контроль знань студентів. До основних завдань контролю знань належать:

• оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни;

• інформування студентів про якість їх роботи над вивченням дисципліни;

• мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру;

• аналіз успішності та вплив викладача на процес самостійної роботи студентів і ефективність навчального процесу в цілому.

Контроль дозволяє вимірювати й оцінювати здобуті студентами у процесі навчання знання, уміння та навички, тому він відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

Під час вивчення дисципліни “Проектний аналіз” застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Останній здійснюється у формі іспиту. Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань.

Підсумкове (завершальне) оцінювання знань студентів з дисципліни “Проектний аналіз” здійснюється, згідно з встановленим у КНЕУ порядком, за 100-бальною шкалою з урахуванням результатів поточного і підсумкового контролю. При цьому загальна 100-бальна шкала оцінювання знань розподіляється так:

• оцінювання поточної успішності: 0-50 балів;

• оцінювання результатів підсумкового іспиту: 0-60 балів.

Поточний контроль знань студентів денної та вечірньої форм навчання. В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам’ятовування та розуміння програмного матеріалу набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу (презентації) певних питань дисципліни.

Поточний контроль здійснюється в двох формах:

• контроль систематичності та активності роботи студентів протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;

• модульний (проміжний) контроль.

Оцінка за кожною з цих форм поточного контролю не може перевищувати 20 балів.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх індивідуально до останнього практичного заняття за дозволом декана. Порядок такого контролю визначає викладач.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості.

Поточний контроль систематичності та активності роботи студентів денної та вечірньої форм навчання. Систематичність і активність роботи студента протягом семестру контролюються і оцінюються за такими видами роботи: відвідування практичних занять; виступи на практичних заняттях, участь в обговоренні питань певної теми, відповіді на запитання викладача щодо їх суті; виконання домашніх завдань; експрес-тестування; підготовка аналітичних оглядів (рефератів) з окремих питань; участь у студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах з проблем дисципліни.

Оцінювання зазначених видів поточної роботи студента здійснюється за шкалою, відображеною у табл. 4.

Таблиця 4

Перелік робіт, обов’язковий для виконання студентом під час вивчення дисципліни “Проектний аналіз”

Види робіт	Кількість балів
1. Виступ на практичному занятті, участь в обговоренні окремих проблем, відповідь на запитання викладача (з інтервалом оцінок 0,1,2 залежно від розуміння суті питання, повноти його висвітлення і глибини аргументації)	0-2
2. Виконання індивідуального завдання (теми 1-4) (з інтервалом оцінок 0,1,2,3,4,5,6 залежно від глибини аргументації)	0-6
3. Виконання лабораторної роботи з використанням комп’ютерної техніки „Аналіз беззбитковості інвестиційного проекту” (з інтервалом оцінок 0,1,2,3,4,5 залежно від глибини аргументації)	0-5
3. Виконання домашнього завдання (тема 7) (з інтервалом оцінок 0,1,2 залежно від методичної правильності обчислень і глибини аргументації)	0-2
4. Підготовка та презентація аналітичних оглядів (рефератів) з окремих питань за погодженням з викладачем, участь у ділових іграх, розгляді практичних ситуацій (з інтервалом оцінок 0,6,8,10 залежно від рівня якості роботи та її відповідності сформульованим критеріям)	0-10
5. Участь у студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах за тематикою дисципліни (з інтервалом оцінок 1,2,3,4,5 залежно від результатів участі)	1-5

Поточний модульний контроль. Модульний контроль здійснюється у формі контрольних робіт за окремими частинами дисципліни (модулями). Для поточного контролю дисципліна “Проектний аналіз” поділена на два модулі:

I модуль – теми 1-9;

II модуль – теми 10-16.

Згідно із зазначеним поділом дисципліни перший модульний контроль здійснюється у формі письмової контрольної роботи протягом двох академічних годин кожна (80 хв.). Контрольна робота включає три завдання:

1. Завдання на виявлення знань концептуальних основ і понятійно-категоріального апарату дисципліни. Тип завдання - 3 закритих тестових завдань (одиничний вибір)

2. Розрахункові завдання на вміння використовувати методи та інструментарії мікроекономіки. Тип завдання - 3 закритих тестових завдань з єдиною вірною відповіддю.

3. Комплексне розрахункове ситуаційне завдання, яке містить 2 складових:

3.1. Розрахункове завдання;

3.2. Аналіз ситуації.

Зміст контрольних робіт на кожний навчальний рік визначається спільно керівником дисципліни і викладачем, що проводить практичні заняття.

Максимальна оцінка за виконання контрольної роботи – 10 балів. Вона формується за шкалою: відповідь на теоретичні тестові питання - від 0 до 2 балів з інтервалом оцінок 0,1,2 згідно із зазначеними вище критеріями, розв’язання задачі та обґрунтування висновків за кожним з двох етапів оцінюється від 0 до 3 балів за кожний з двох етапів з інтервалом оцінок 1,2,3 згідно із зазначеними вище критеріями.

Другий модульний контроль здійснюється у вигляді письмової контрольної роботи за такою структурою:

1. Завдання на виявлення знань щодо мети, інформаційної бази, методики дослідження функціональних аспектів проектного аналізу (3 бали).

2. Завдання на розуміння сутності понять, що застосовуються при вивченні функціональних аспектів проектного аналізу (4 бали).

3. Завдання на виявлення вмінь та навичок застосування методичного інструментарію проведення досліджень функціональних аспектів проекту (3 бали).

Максимальна оцінка за 2 модульні контролі – 20 балів.

Підсумковий контроль і підсумкове оцінювання знань студентів денної та вечірньої форм навчання. Підсумковий контроль з дисципліни “Проектний аналіз” проводиться у формі іспиту. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентами програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатність творчо використовувати накопичені знання у розв’язанні практичних проблем діяльності підприємства.

Екзаменаційне завдання (білет) для денної та вечірньої форм навчання містить 6 завдань:

1. Завдання на розуміння сутності концепції проекту.

2. Завдання на розуміння концепцій життєвого циклу та вигід і витрат у проектному аналізі.

3. Завдання на розкриття вміння розраховувати основні показники ефективності прийняття проектних рішень.

4-5. Комплексне розрахункове ситуаційне завдання, яке містить дві складові:

4. Розрахункове завдання.

5. Обґрунтування вибору проектного рішення.

6. Завдання на виявлення творчого осмислення явищ, процесів, які вивчаються у дисципліні (теоретичне питання).

Тривалість виконання екзаменаційного завдання – не більш ніж 3 астрономічні години (160 хв.).

Результати іспиту оцінюються у діапазоні від 0 до 60 балів з інтервалом у 5 балів. Згідно з чинною в КНЕУ системою оцінки екзаменаційних завдань, кожне питання і самостійний етап розв’язання задачі оцінюється за шкалою 10,8,6,0 балів (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

Оцінка за 100-бальною шкалою1	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний
0	незадовільний

На 10 балів оцінюється відповідь, яка є достатньо повною і показує глибоке засвоєння програмного матеріалу, його логіки і взаємозв’язку. Розв’язання задачі, яка претендує на оцінку в 10 балів, повинно бути методично правильним з належними поетапними поясненнями і обґрунтуваннями.

На 8 балів оцінюється відповідь, що в цілому є правильною, але має окремі неточності, відсутнє системне розуміння матеріалу. Розв’язання задачі повинно бути виконане не менш ніж на 80%.

На 6 балів оцінюється відповідь, що розкриває питання не менш ніж на 50%.

На 0 балів оцінюються відповіді, які не показують належного знання матеріалу і розкривають зміст запитання менш ніж на 50%.

На іспиті студент повинен одержати оцінку не меншу за 30 балів. Якщо виконання екзаменаційного завдання оцінено менше ніж на 30 балів, студент одержує незадовільну оцінку за іспит і загальну незадовільну підсумкову оцінку незалежно від результатів поточної оцінки знань (в цьому випадку результати поточного контролю знань не враховуються).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту, що є підсумковою оцінкою за 100 - бальною шкалою.

Академічні успіхи студента визначаються за системою оцінювання, що використовуються у КНЕУ, з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79			С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65			Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано — з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F