14.Місткість ринку. Методи визначення місткості та частки ринку.

Місткість ринку — цеобсяги продажу товарів на конкретному ринку (продажу конкретнійгрупіспоживачівданогорегіону в заданий проміжок часу в тому самому бізнес-середовищі в рамках конкретноїмаркетинговоїпрограми). Уже ізсамоїсуті такого визначеннялогічновипливає те, щомісткість ринку — це нефіксована величина, а функціякількохзмінних. Отож, у процесахмаркетинговихдослідженьвизначають два значеннямісткості ринку.

Реальнамісткість ринку — цеобсяги продажу товарів у даний час конкретнійгрупіспоживачів.

Потенційнамісткість ринку (ринковийпотенціал) — це максимально можливіобсяги продажу товарів за конкретнийпроміжок часу, якихможнадосягтизавдякиреалізаціївідповіднихмаркетинговихпрограм. Розрахунокпотенційноїмісткості ринку (Qp) ведеться за формулою:

,

де n — кількістьспоживачів;

q — середнякількістьможливихзакупівель одним споживачем;

p — середняціна продукту;

і — групаспоживачів.

Для визначенняреальноїмісткості ринку країни (Qr) можнавикористати формулу:

,

де R — обсягивиробництва товару в країні;

Р — залишкитоварнихзапасів на складах підприємств-виробників;

Е — експорт;

F — імпорт;

Д(–М) — зменшення (збільшення) запасівтоварів;

Ео — непрямийекспорт;

Fо — непрямийімпорт.

Можливі два підходи до визначеннямісткості ринку:

1. ринковеагрегування: ринокрозглядають як одненеподільнеціле;

2. ринковесегментування — ринокрозподіляють на окреміодноріднічастини (сегменти) абопроводятьтипологізаціюспоживачів за окремимиодноріднимигрупами.

Ринковесегментування може бути проведене з використаннямдвохпідходів.

Перший підхід — сегментування за характернимиознакамипродукції (призначення, вартість, відповідністьмоді, популярність, технічнаскладність, мірановизнитощо).

За другим підходомсегментуванняздійснюється з використанням характеристик та особливостейповедінкиспоживачів:

а) за географічнимиознаками: країна, регіон, тип населеного пункту, клімат, густота населення;

б) демографічнимиознаками: вік, стать, сімейний стан, склад сім’ї;

в) психографічнимиознаками: спосіб та стиль життя, тип особистості;

г) соціально-економічнимиознаками: соціальнийклас, вид занять, рівеньдоходів, структура витрат;

д) культурнимиознаками: освіта, релігія, традиції, цінності;

е) параметрами поведінки: причини купівлі, статус користувача, міра потреби в продукції,емоційнеставлення до про-дукту.

15.Класифікація маркетингової інформації. Переваги та недоліки первинної і вторинної маркетингової інформації

Маркетинговаінформація — цевихіднийелементмаркетинговихдосліджень і найціннішийринковий продукт. Цінністьмаркетинговоїінформаціїполягає в тому, що вона створюєпередумови для здобуттяконкурентнихпереваг, допомагаєзнизитирівенькомерційногоризику, визначити й урахуватизміни в навколишньомубізнес-середовищі. Належнаінформаціясприяєопрацюванню та координаціїстратегій, підтримці і обґрунтуваннювідповіднихрішень, підвищеннюіміджупідприємства, даєможливістьаналізуватийогодіяльність з метою підвищенняїїефективності.

Найціннішою для маркетинговихдосліджень є первиннаінформація (переваги та недолікипервинної і вторинноїінформації наведено в табл.6)

Основними методами збиранняпервинноїінформації є опитування, спостереження, експеримент та імітація.

Опитування — щейдосіосновнийінайпоширенішийметодзбиранняпервинноїінформації, хочостаннімчасомвінпоступовоздаєсвоїпозиції. Опитування — цеінтерв'ю, узяте в респондента під час особистоїзустрічі, телефоном чипоштою за допомогоюопитувального листка (анкети).

.