
- •10. Поняття «конгломерат».
- •11. Поняття «картель», «синдикат».
- •12. Поняття «пфг» (промислово-фінансова група).
- •13. Поняття «холдингова компанія».
- •26. Поняття «ефективність виробництва».
- •28. Поняття «основні фонди». «оборотні фонди».
- •29.Поняття і цілі діяльності підприємства
- •29. Поняття і цілі діяльності підприємства.
- •30. Напрямки діяльності підприємства
- •30. Напрямки діяльності підприємства.
- •31. Правові основи функціонування підприємств
- •32.Особливості створення підприємств,установчі документи.
- •33. Особливості ліквідації та реорганізації підприємств
- •34. Види та організаційні форми підприємства
- •2. Залежно від приналежності капіталу:
- •3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні:
- •4. Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
- •37. Підприємництво як сучасна форма господарювання. Види підприєм діяльності.
- •Класифікація підприємницьких договорів за сферами діяльності
- •41. Сутність процесу управління.
- •42. Функції управління
- •43. Методи управління підприємством
- •45. Ринок, як сфера функціонування підприємства. Функції Ринку.
- •46. Склад та види ринку:
- •47. Ринкова інфраструктура
- •48. Класифікація продукції, фізичні та вартісні показники обсягу продукції
- •49. Принципи та методи планування
- •50. Стратегічне, практичне та оперативне планування
- •51. Бізнес-план: зміст, структура, призначення
- •52. Сутність і методи державного регулювання діяльності підприємств
- •53. Сутність, класифікація та структура персоналу підприємства
- •54. Продуктивність праці та резерви його підвищення
- •55. Організація оплати праці
- •56. Мотивація праці та її зв'язок з продуктивністю
- •57. Капітал і виробничі фонди
- •58. Класифікація основних фондів
- •59. Виробнича потужність підприємства.
- •60. Оцінка основних фондів.
- •62. Методи розрахунку амортизаційних відрахувань.
- •63. Показники використання основних фондів
- •64. Поняття, склад і структура оборотних коштів.
- •65. Кругообіг і показники використання оборотних коштів
- •66.Джерела формування оборотних коштів.
- •67.Шляхи покращення використання ок.
- •69. Кошторис витрат.
- •70. Калькуляція.
- •71. Поняття та функції цін.
- •72. Види цін та галузі їх застосування.
- •73. Етапи ціноутворення
- •74. Цінові стратегії
- •75. Методи Ціноутворення
- •76. Зміст і форми фінансової діяльності підприємства
- •77.Формування і використання прибутку
- •78.Сутність та інформаційна база оцінки фінансово-економічного стану підприємства.
- •79.Оцінка прибутковості підприємства. Види рентабельності.
- •80.Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.
- •81.Сутність та вимірювання ефективності виробництва
- •83.Якість і конкурентоспроможність продукції
- •84.Стандартизація та сертифікація
- •85.Інноваційна діяльність фірми.
- •86.Організація управління інноваційною діяльністю
75. Методи Ціноутворення
За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення. Основні з них показано на рис. 16.7. Варто звернути увагу на їхню змістову характеристику.
1. Розрахунок ціни за методом «середні витрати плюс прибуток» є найпростішим і широко застосовуваним. Згідно з ним ціна (Ц) визначається за формулою
, (16.21)
де СВ — середні витрати (собівартість); П — величина прибутку в ціні, яка встановлюється самим підприємством (організацією) або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції (послуг).
2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку вважається різновидом методики визначення ціни на засаді середніх витрат (собівартості). Особливість його полягає в тім, що ціну поставлено в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції. За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна встановлюється з використанням формули
, (16.22)
де
— змінні витрати на одиницю продукції
(послуги);
— постійні витрати на дану
продукцію (послугу) за певний період
(квартал, рік);
— загальна сума прибутку,
яку можна одержати від продажу продукції
(надання послуги) за той самий період;
— обсяг продажу продукції
(наданої послуги) в натуральному вимірі.
3. Установлення ціни на засаді суб’єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту. 4. Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» («за рівнем конкуренції») полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів. Залежно від особливостей продукції і типу ринку (монополія, олігополія) цей метод ціноутворення має різні модифікації (установлення ціни на рівні поточної ринкової ціни або трохи нижче за неї; установлення ціни на конкретний виріб з урахуванням цін на аналогічну продукцію та співвідношення параметрів цих виробів). 5. Установлення ціни на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу «за рівнем поточних цін» ізастосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт). 6. Метод ціноутворення «за рівнем попиту» передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон’юнктура ринку, супутні послуги. За використання цього методу в різних місцях (сегментах) ринку на ті самі товари ціни можуть бути різними. 7. Метод установлення ціни за місцем походження товару полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника). 8. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта).9. Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тім, що підприємство (фірма) виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.10. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару. 11. Метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку означає, що підприємство (організація) частково чи повністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлень від покупців (клієнтів).12. За встановлення цін зі знижками підприємство-продавець змінює свою вихідну ціну та встановлює певну знижку з неї, ураховуючи дострокову оплату рахунків, закупівлю великого обсягу продукції або позасезонну її закупівлю тощо. Це дає змогу підприємству підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом року.Вибір методу ціноутворення і встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії та тактики підприємства (організації). Надалі ціни постійно коригуються (регулюються) підприємством (організацією) і державою, згідно з мінливою кон’юнктурою ринку та необхідними уточненнями заздалегідь розробленої стратегії ціноутворення стосовно різних видів продукції.