Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕК шпори.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
1.34 Mб
Скачать

62. Торговельні марки та їхнє маркетингове призначення.

Торговельна марка — фраза, слово, літера, символ, рисунок або їх комбінація, що призначені для ідентифікації товарів компанії, для візуального виділення їх серед конкурентів. Досить часто торговельна марка поєднує в собі марочний знак (логотип) та марочну назву. Брендом найчастіше називається відома торговельна марка. Серед основних вимог до створення торговельної марки можна зазначити такі: торговельна марка повинна "підказувати" покупцю переваги товару; повинна бути такою, що досить легко упізнається та запам'ятовується; якщо в торговельній марці використовується назва, то вона повинна легко вимовлятися. Зареєстрована торговельна марка стає об'єктом права інтелектуальної власності. її власником може бути: виробник продукції; торговельний посередник; виробник та посередник спільно. З юридичного погляду в Україні визнано, що майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку можуть належати: власнику відповідного свідоцтва; власнику міжнародної реєстрації; особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою. До стратегій використання торговельної марки належать: а) мономарочна — використання єдиної торговельної марки. Мономарочна стратегія може передбачати: розширення сімейства марки — вихід на ринок нового продукту в тій же категорії товарів, але з новими додатновими властивостями; розширення меж використання торговельної марки — існуюча марка використовується для виведення на ринок нових або модифікованих товарів у новій категорії; б) багатомарочна (різномарочна) — використання двох або більше торговельних марок в одній товарній категорії та використання нових торговельних марок для реалізації нової категорії товарів.

63. Законодавча база функціонування та види організацій в Україні.

Організація — специфічне соціальне утворення, систематично орієнтоване на виробництво товарів і (або) послуг. Вітчизняні економісти терміном «організація» найчастіше позначають складне виробниче утворення, сформоване із виробничо самостійних, але об'єднаних спільним керівництвом підприємств.

Законодавство України, зберігаючи організаційно-правову форму «підприємство» з урахуванням історичних стереотипів і традицій, передбачає функціонування таких типів підприємств відповідно до форм власності: 1. Приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи. 2. Колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства. 3. Господарське товариство, підприємство, засноване На власності об'єднання громадян. 4. Комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади. 5. Державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

Підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбаченому Законом України «Про підприємства в Україні» та іншими законами України. Воно може бути створене внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України, а також внаслідок виділення із складу діючого підприємства (організації) одного або кількох структурних підрозділів, на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Асоціацій (лат. — сполучення) — договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності. Вона не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників.

Корпорація (лат. — спілка) —договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Консорціум (лат— спільність) — тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерн (англ.— об'єднання) — статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]