Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕК шпори.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
1.34 Mб
Скачать

46. Фізичні моделі в менеджменті.

Модель - це представлення об'єкта чи системи ідеї в деякій формі відмінної від самої цілісності. Вона є спрощеним зображенням конкретної життєвої (управлінської) ситуації. Фізичні моделі дають змогу відтворювати і вивчати властивості об'єкта або процесу, зберігаючи його фізичну природу або хімічні властивості. Це лабораторні дослідні установки в хімічних технологіях, гідродинамічні моделі кораблів і гідротехнічних споруд, аеродинамічні моделі літальних апаратів і т. ін. Фізичні моделі засновано на теорії подібностей, за допомогою якої встановлюється відповідність між оригіналом і моделлю. Фізичне моделювання призначене для вивчення властивостей і поведінки об'єкта-оригіналу в різних умовах зовнішнього середовища при різних варіантах реалізації самого оригіналу. Фізична модель (представляє те, що досліджується, за допомогою збільшеного чи зменшеного опису чи об'єкта системи. Відмітна характеристика фізичної моделі полягає в тому, що в деякому змісті вона виглядає як моделюєма цілісність. Приклад: креслення заводу, його зменшена фактична модель, така фізична модель спрощує візуальне сприйняття і допомагає установити, чи зможе конкретне устаткування фізично розміститися в межах відведеного для нього місця, а також розв'язати сполучених проблем. Автомобільні й авіаційні підприємства завжди виготовляють фізичні зменшені копії нових засобів пересування, щоб перевірити визначені характеристики. Будучи точною копією, модель повинна поводитися аналогічно розроблювальному новому чи автомобілю літаку, але при цьому коштує вона багато менше дійсної);

47.Виробнича структура підприємств.

Виробнича структура підприємства - це склад основних і допоміжних цехів і обслуговуючих господарств виробничого призначення, а також форми їх виробничих зв'язків.

Виробнича структура підприємства включає:

– основні цехи (заготівельні, оброблювальні, складальні);

– допоміжні цехи (інструментальні, ремонтні, досвідчені, компресорні, котельні та ін.);

– обслуговуючі господарства (складське, транспортне, энерге-тическое, санітарно-технічне, загальнозаводські лабораторії).

Чинники, що зумовлюють виробничу структуру, :

– конструктивні і технологічні особливості продукції, що випускається;

– масштаб виробництва по окремих видах виробів;

– спеціалізація підприємства і його кооперація з іншими підприємствами.

При бесцеховой структурі під виробничою структурою підприємства розуміється склад самостійних виробничих ділянок і їх взаємозв'язок.

Виробнича структура цеху - це склад виробничих ділянок і їх взаємозв'язок.

Виробнича структура ділянки - це склад робочих місць і їх взаємозв'язок.

Залежно від спеціалізації виробничі структури промислових підприємств можна звести до наступних укрупнених типів.- Заводи з повним технологічним циклом. - Складальні заводи. - Заводи з неповним технологічним циклом (механо-складальні). - Заводи, спеціалізовані на виробництві заготівель. - Заводи подетальной спеціалізації.

Структура виробничих підрозділів підприємства залежить від виду їх спеціалізації : технологічної (функціональною), предметної (цільовий).

За формою спеціалізації основних цехів розрізняють техно­логічну, предметну та змішану виробничі структури.

  • Ознакою предметної структури є спеціалізація цехів на виготов­ленні певного виробу або групи однотипних виробів, вузлів, дета­лей з використанням різноманітних технологічних процесів та опе­рацій (цех кузовів, задніх мостів, двигунів на автомобільному заводі). Предметна структура виробництва поширена на підпри­ємствах великосерійного й масового виробництва з обмеженою но­менклатурою та значними обсягами продукції.

  • Ознакою технологічної структури є спеціалізація цехів підприємства на ви­конанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу (ливарні, термічні, механообробні, скла­дальні цехи машинобудівного підприємства).

  • змішану виробничі структури

Залежно від наявності основних і допоміжних процесів роз­різняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структу­рами виробництва. Підприємства з комплексною виробничою струк­турою мають усю сукупність основних та допоміжних цехів, а зі спеціалізованою структурою - лише частину.

Загальну структуру створює сукупність усіх виробничих, неви­робничих та управлінських підрозділів підприємства. Підприємство очолює директор. Він здійснює керівництво під­приємством у цілому, тобто репрезентує підприємство в будь-яких організаціях, розпоряджається в межах чинного законодавства його майном, укладає договори, відкриває в банках розрахункові рахун­ки тощо.Першим заступником директора є головний інженер. Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами. Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст.

Головне завдання начальника виробництва - це забезпечення виконання планів підприємства; з цією метою начальник виробниц­тва та підпорядкований йому виробничий відділ розробляють опе­ративні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечують ритмічну роботу з їхнього виконання, здійснюють контроль і регу­лювання перебігу виробничого процесу.

Маркетингові функції вивчення попиту, ринків збуту, реклами, просування товарів, а також матеріально-технічного забезпечення ви­робництва покладено на заступника директора з комерційних питань

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]