Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕК шпори.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
1.34 Mб
Скачать

16. Об’єкт, предмет та функції макроекономіки. Цілі економічної політики.

Макроекономіка — наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як інфляціябезробіттябюджетний дефіцитекономічне зростаннядержавне регулювання тощо.

Об'єктом макроекономіки є економічна система, що являє собою сукупність економічних суб'єктів, діяльність яких спирається на історично визначені форми виробничих відносин та адекватні їм механізми регулювання економічної діяльності. Окремі економічні системи відрізняються між собою формами власності на засоби виробництва та механізмами регулювання економіки. За цими ознаками економічні системи поділяють на три типи: ринкова економіка (чистий ринок), командно-адміністративна економіка (планова економіка), змішана економіка. Проміжним варіантом економічної системи є перехідна економіка.

Суб’єктами макроекономіки є: державапідприємствадомогосподарства.

Предметом макроекономіки є причинно-наслідковий механізм функціонування економіки, який являє собою сукупність зв'язків між окремими макроекономічними процесами та явищами. Макроекономіка повинна, з одного боку, визначати систему функцій, які відтворюють причинно-наслідкові зв'язки в економіці; з іншого — розкривати можливості людей впливати на причини з метою корегування тих наслідків, які вони викликають в економіці. Отже, макроекономіка виконує як пізнавальну так і прикладну функцію. Макроекономіку, що виконує пізнавальну функцію, називають позитивною, а макроекономіку, що виконує прикладну функцію — нормативною.

 Функціональне призначення макроекономіки випливає із її предмету.

До основних функцій макроекономіки слід віднести:

  • теоретичну або пізнавальну (дослідження економічної системи та її агрегатів, побудова моделей цих процесів);

  • виховну (виховання макроекономічного мислення);

  • прогностичну (прогнозування розвитку економічної системи);

  • практичну (розробку рекомендацій для державної політики і створення конкретних макроекономічних моделей);

  • методологічну (М. як складова економічної теорії є теоретичним фундаментом для цілого ряду економічних наук і навчальних дисциплін).

Економічна політика – це діяльність політичних суб´єктів (держави, політичних партій, рухів тощо) щодо вироблення і реалізації системи практичних заходів з метою впливу на економічний стан суспільства.

Призначення економічної політики держави – сприяти природному еволюційному економічному розвитку, запобігати зловживанням економічною владою з боку окремих осіб, груп, підприємств, а також кризовим явищам в економіці.

Залежно від конкретних обставин, цілі економічної політики можуть і повинні змінюватись, гнучко реагувати на фактичний стан економіки, її проблеми та протиріччя. Можна сформулювати кілька загальних бажаних цілей економічної політики в ринковій економічній системі:

- економічне зростання:

- ефективна зайнятість:

- стабільний рівень цін;

- зростання економічної ефективності;

- захист і підтримка принципів економічної свободи;

- соціальна безпека і стабільність.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]