
- •21.Припинення юридичної особи: поняття, способи, їх характеристика.
- •22. Відокремлені підрозділи юридичної особи, особливості їх статусу. Дочірні підприємства.
- •6)У залежності від наявності між ю.О.Відносин залежності:
- •24.Особливості правового статусу акціонерного товариства.
- •25. Особливості правового статусу тов і тдв.
- •26.Особливості правового статусу командитного товариства і повного товариства.
- •27. Особливості правового статусу виробничого кооперативу.
- •28.Особливості правового статусу громадської організації
- •29.Правосуб'єктність держави Україна в цивільних правовідносинах.
- •30.Участь держави Україна в цивільно-правовому обороті.
- •31.Відповідальність держави за своїми зобов'язаннями.
- •32.Поняття, види і класифікація об'єктів цивільних прав.
- •1)У залежності від пов’язаності об’єкту з особистістю носія:
- •2)За критерієм оборотоздатності:
- •3)За правовим режимом і цільовим призначенням:
- •33.Поняття речі як об'єкту цивільних правовідносин. Класифікація речей і її правове значення.
- •Класифікація речей:
- •1)Види речей в залежності від оборотоздатності:
- •2)У залежності від можливості пересування:
- •3)Залежно від здатності речей зберігати своє призначення при поділі:
- •4)В залежності від можливостей індивідуалізації:
- •35.Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин.
- •Види цінних паперів:
- •Групи цінних паперів:
- •36.Послуги й результати робіт як об'єкти цивільних прав.
- •37.Поняття та класифікація підстав виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин.
- •40. Форма правочинів і наслідки її недотримання
36.Послуги й результати робіт як об'єкти цивільних прав.
До інших об'єктів цивільних правовідносин слід віднести результати робіт, послуги, результати інтелектуальної творчої діяльності, інформацію, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Результати робіт – це матеріалізований результат праці людини.
Послуги - дії, здійснювані для виконання цив. обов'язків та не пов'язані зі створенням матеріального блага (д-р перевезення, чартеру, факторингу).
Послугу розгляд. як дію суб’єктів,які або взагалі не заверш. певним матерваліз. результатом або включ у себе корисний ефект або мають такий результат,що немає окресленої форми.
Види послуг:фактичні та юридичні.
Відмінність послуг від результату робіт: послугою є така дія особи, яка споживається в процесі надання або здійснення такої діяльності.
37.Поняття та класифікація підстав виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин.
Юр. факти - реальні життєві обставини, з якими норми ДП пов'язують виникнення, зміни та припинення ГПО.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти: акти органів держ. влади;рішення суду.
Класифікація юр.фактів:
І)У залежності від правових наслідків:
- Правостворюючі (виникнення ц.прав та обов’язків - споруда будинку, написання картини)
- Правозмінюючі (зміна ц.п. та о. - переведення боргу)
- Правоприпиняючі (припинення ц.п. та о. – смерть ф.о.)
ІІ)За тривалістю у часі:
-юрид.факти;
-юр. стани.(тривалі у часі-опіка,піклування)
ІІІ) Зо вольовою ознакою:
1)Юр. дії (залежать від волі суб'єктів):
А)Правомірні - відповідають вимогам законодавства, угоди сторін:
-юр. акти - дії, спеціально спрямовані на виникнення, зміни та припинення ПО (.. угоди, адмін акти, суд рішення,правочини)
-юр. вчинки - спеціально не спрямовані, проте породжують їх в силу прямої вказівки закону (знахідка речі, виявлення скарбу)
Б)Неправомірні - не відповідають вимогам законодавства, мають місце порушення умов договору:
-правопорушення (порушення договірних зобов'язань, заподіяння шкоди, збитку або делікт, безпідставне збагачення (безпідставне отримання або збереження чужого майна);
-зловживання права - тягне за собою відмову у захисті права, дії, що здійснюються у вигляді недійсності угод - тягнуть двосторонню реституцію + відшкодування шкоди);
-шикана – здійснення свого суб’єктивного права з наміром завдати шкоди ін..ос.
2)Юр. події (впливають на ПО, не залежать від волі суб'єкта):
А) Абсолютні (не пов'язані з вольовою діяльністю - землетрус, повінь)
Б) Відносні (виникають з волі, розвиваються незалежно від волі - заподіяння тяжких тілесних, що спричинило смерть)
38.Поняття й класифікація правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Класифікація:
1)У залежності від кількості сторін:
А)Односторонні;
Б)Двосторонні;
В) Багатосторонні;
2)У залежності від моменту уклад. правочину:
А) Консенсуальні (вваж.укладеними з моменту досягнення угоди - д-р купівлі-продажу, міни, поставки)
Б)Реальні (необхідна передача речі - д-р позики)
3)У залежності від наявності у сторін правочину зобов’язань щодо зустрічного надання:
А)Відплатні(є майновий обов’язок – зустрічне передання речі,грошей)
Б)безвідплатні
4.відплатні правочини в залежності від обсягу зустрічного надання на момент вчин.правочину:
А)Мінові (обмін певними благами)
Б)Ризикові (неможливість заздалегідь передбачити отримання певного блага)
5.За критерієм визначеності правової мети:
А)Каузальні(визначена мета)
Б)Абстрактні(невизначена)
6.У залежності від встановл. строку при вчин. правочину:
А) Строкові:
- з відкладною умовою;
- зі скасувальною обставиною;
Б) Безстрокові:
7.У залежності від предмету правочину:
А) Дрібні, побутові
Б) Значні правочини(вчинені напр.. АТ)
8. У залежності від наявності довірчих відносин між сторонами:
Фідуціарні правочини – договір доручення,напр.
9.У залежності від місця вчинення правочину:
Правочини,які вчиняються на товарній біржі,напр..форварний контракт.
39.Умови дійсності правочинів.
Ст..204 ЦКУ
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.