Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наші шпори всі питання.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
156.9 Кб
Скачать

8.Фактори впливу на індивідуальну пропозицію на ринку праці.

Фактори індивідуальної пропозиції на ринку праці, які визначаються попитом: 1) об’єктивні (місце роботодавця в економіці країни, стандарти якості в суспільстві, досягнутий в суспільстві рівень продуктивності, рівень нормативно-правового забезпечення діяльності); 2) суб’єктивні (забезпеченість фінресурсами, система контролю і мотивації, підприємницький талант, професіоналізм роботодавця та його команди).

Фактори, які безпосередньо впливають на індивідуальну пропозицію: 1) об’єктивні (економічна ситуація, рівень життя у країні, стан освіти, охорони здоров’я, розвиток науки, ставлення до праці); 2) суб’єктивні (потреби, матеріальний стан індивіда і його сім’ї, сімейний статус, індивідуально-особистісні характеристики, мотивація).

Ринковий фактор впливу на індивідуальну пропозицію – рівень з/п.

9. Підходи до визначення товару на ринку праці

У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь на запитання, що вважати товаром на ринку праці:роботу силу, працю чи послуги праці? Проте більшість авторів схильні до думки, що товаром на ринку праці є індивідуальна робоча сила. Індивідуальна робоча сила являє собою сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виробництва товарів і послуг. Робоча сила, як зазначалося, є об'єктом купівлі-продажу. Купівля товару “робоча сила” називається найманням на роботу. При цьому робоча сила називається найманою робочою силою, а працівник — найманим працівником. Основними суб’єктами на РП є, як відомо, роботодавець і найманий працівник. Останні пропонує на ринку певний товар з метою обміняти його на інші товари. Працівник продає свою робочу силу підприємцю на певний період, залишаючись власником цього товару. Це специфічний товар, який: 1) є живим товаром, купівля якого називається наймом; 2) не відчужується від його власника – найманого працівника в процесі купівлі-продажу; 3) передбачає продовження безперервних відносин роботодавця й найманого працівника з моменту найму працівника аж до його звільнення; 4) не можна покласти на зберігання, як це можна зробити з іншим товаром; 5) не приносить доходу, якщо його не продати, , крім того, потребує додаткових життєвих благ для його підтримання; 6) не знищується в процесі використання а навпаки, примножується й сам бере участь у створенні благ; 7) не може бути абсолютно однаковим і різних індивідів, якщо навіть вони належать до однієї й тієї самої професії та спеціальності, на відміну від інших товарів і послуг, вироблених за одним стандартом та технологією.

10.Особливості товару «робоча сила».

Під особливим характером товару “робоча сила” мається на увазі наявність у нього наступних специфічних якостей.

  1. Власником і невіддільним носієм товару “робоча сила” виступає не просто людина, а громадянин, інтереси якого захищені державним законодавством і міжнародними конвенціями.

  2. Товар “робоча сила” має індивідуальність і неповторність, оскільки кожен працівник унікальний як особистість.

  3. Товар “робоча сила” не є прямим результатом виробництва і його застосування також не обмежується цією сферою.

  4. Товар “робоча сила” не приносить доходу, якщо його не продати.

  5. Товар “робоча сила” продається не назавжди, а на певний строк.

  6. Товар “робоча сила” використовується раніш, ніж оплачується, тобто працівник кредитує підприємство.

  7. Товар “робоча сила” здатен до багаторазової участі в процесі виробництва.

  8. В процесі багаторазового використання товар “робоча сила” не знищується, а, навпаки, поліпшує свою якість, здобуваючи досвід.

  9. Робоча сила створює нову вартість, тоді як вартість інших виробничих ресурсів тільки переноситься на зроблені товари.

  10. Носій товару “робоча сила” бере безпосередню участь у формуванні його конкурентоспроможності.

  11. Робоча сила має здатність до самовідтворення.

  12. На відміну від інших виробничих ресурсів невикористаність трудового фактора спричиняє соціальні потрясіння, оскільки позбавляє його власника засобів до існування.