Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наші шпори всі питання.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
156.9 Кб
Скачать

73. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років (ст. 190 кЗпП).

Чинне законодавство України з метою охорони здоров'я неповнолітніх встановило низку обмежень щодо використання їх праці. Зокрема, в КЗпП та в ЗУ «Про охорону праці» визначає, що не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджується Міністерством охорони здровя України за погодженням із Держ.комітетом Укр по нагляду за охороною праці. Заборона залучення дітей до участі у важких роботах і роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах закріплена в ЗУ «Про охорону дитинства».

  1. Надання молоді першого робочого місця.

Перше робоче місце – це місце роботи молодих громадян після закінчення або припинення навчання в будь-якому НЗ, завершення проф.підготовки і перепідготовки, а також після звільнення з дійсної строкової військової служби або альтернативної служби. КЗпП визначає, що працездатній молоді віком від 15р. до 28р. після закінчення чи припинення навчання ЗОШ, ПТУ і ВНЗ, а також при звільненні зі строкової чи альтернативної військової служби надаються робочі місця на строк не менше двох років. Випускникам держ.НЗ , потреба в яких раніше була заявлена п-ствами, установами, надається робота за фахом на період не менше 3-х років у порядку, визначеному КМУ. Тобто, держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю і забезпечує надання першого робочого місця.

  1. Обмеження звільнення працівників молодше вісімнадцяти років ( ст. 198 кЗпП).

Звільнення працівників молодше 18 р. з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення внаслідок змін в організації виробництва (ліквідації, реорганізації, банкрутства тощо), виявленої невідповідності працівника займаній посаді, в разі скасування допуску до держ.таємниці (якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до держ.таємниці), а також при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування. Обов’язок працевлаштування неповнолітнього працівника покладається на власника або уповноважений ним орган. Однією з гарантій забезпечення трудових прав неповнолітніх є встановлений КЗпП порядок їх звільнення, який передбачає обов’язкове отримання згоди районної (міської) служби у справах дітей.