Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наші шпори всі питання.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
156.9 Кб
Скачать

33. Закон Оукена: сутність і практичне значення

Американський вчений Артур Оукен вивів закон,де щорічний приріст реального ВНП приблизно на 2,7 відсотка утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2 відсоткові пункти приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1 відсоток і навпаки кожне додаткове скорочення темпів приросту ВНП на 2 відсотка, спричинює зростання норми безробіття на 1%. Із закону Оукена випливає що по перше, певний приріст ВНП потрібний для того щоб не дати збільшитись нормі безробіття. Чисельність робочої сили кожного року зростає, а її використання стає при цьому більш продуктивним. З цих причин від 2,5 до 3% щорічного приросту реального ВНП має спрямовуватися на створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття на колишньому рівні. По друге, більш швидкий приріст ВНП скорочує безробіття, тоді як відносне падіння темпів зростання збільшує кількість безробіття якщо темпи приросту ВНП збільшуються, на приклад с 3 до 5% чисельність безробітних знижується приблизно на 1%.

34. Крива Беверіджа: характеристика і закономірності.

Крива Беверіджа показує обернену залежність між числом вакансій і рівнем безробіття. Під час спаду кількість вакансій знижується, а безробіття росте. Чим більша ефективність процесу узгодження пропозиції робочих місць і пропозиції праці, тим ближче крива Беверіджа до початку координат. Зі зниженням норми вакансій рівень безробіття росте, і економіка зміщається вниз по кривій Беверіджа. Положення кривої відбиває ефективність процесу узгодження. Ефективне узгодження означає, що вакансії, які з'являються, швидко заповнюються робітниками, у результаті чого крива розташовується близько до початку координат.На практиці існують різні варіанти кривої .Для зсуву кривої Беверіджа до початку координат і скорочення рівноважного безробіття необхідні заходи, а саме:підвищення інформованості про вільні вакансії, що пов'язано з розширенням мережі агентств з працевлаштування; підвищення пристосування працівників до умов, що змінюються, шляхом реалізації програм з перекваліфікації, а також підвищення географічної мобільності працівників і фірм, шляхом підвищення ефективності житлового ринку або видача субсидій фірмам, що збираються змінити місце розміщення виробництва.

35. Фактори формування жорсткого ринку праці.

Жорсткість ринку праці пояснюється дiєю шести груп факторiв:

- структурою податкiв і соцiальних виплат, якi стримували пропозицiю робочої сили на ринку працi та не стимулювали винахiдливостi, взяття на себе ризику;

- наявнiстю соцiальних заходiв захисту зайнятостi, тому що пов’я­занi з ними витрати призводять до зниження конкурентоспромож­ностi фiрм i заважають найму;

- негнучкiстю системи оплати працi через «монопольну» силу профспiлок і положень трудового законодавства, якi стримують зниження заробiтної плати i унеможливлюють додатковий найм робочої сили;

- вiдсутнiстю у трудящих достатньо високої квалiфiкацiї або доступу до профпiдготовки, якi б давали змогу пристосовуватись до структурних і технологiчних змiн;

- наявнiстю обмежень в органiзацiї власного бiзнесу, якi заважають процесу розширення контингенту осiб, котрі працюють на себе, i тим самим сприяють розвитку пiдпiльної економiки;

- жорсткими правилами тарифiкацiї робiт, якi гальмують мобiль­нiсть робочої сили, що сприяє збiльшенню витрат на робочу силу на одиницю продукцiї i зменшує конкурентоспроможнiсть товарiв.

36. Концепції зайнятості (повна, глобальна, примусова).

Концептуально виокремлюються такi види зайнятостi: повна та глобальна, примусова та добровiльна зайнятiсть працездатного населення.

Повна зайнятiсть працездатного населення, як концепцiя, передбачає максимальне використання робочої сили для досягнення повного обсягу суспiльного виробництва. Повна зайнятiсть населення вiдповiдаєекстен­сивномуаспекту зайнятостi.Повна зайнятiсть пов’язана зі створенням таких умов, за яких кожному, хто бажає працювати, надається можливiсть брати участь у суспiльному виробництвi. При повнiй i ефективнiй зайнятостi вирiшуються два завдання: створюється достатня кiлькiсть робочих мiсць i забезпечуються необхiдною кiлькiстю робочої сили пiдприємства i організації.

Фундаментом концепцiї глобальної зайнятостi стало врахування всiх видiв корисної дiяльностi: тимчасова зайнятiсть, робота домогосподарок i пенсiонерiв у себе вдома або в пiдсобному господарствi i т. п. Вiдповiдно до цього, концепцiя глобальної зайнятостi передбачає послаблення зв’язку трудової дiяльностi з традицiйними методами оплати працi.

Примусова зайнятiсть населення спостерігалася в iсторич­ному планi в рiзних країнах.В колишніх соціалістичних країнах конституцiйно було закрiплено не тiльки право, а й обов’язок трудитись. Бiльше того, кожен працездатний громадянин мусив трудитися постiйно, по-перше, «вiд дзвоника до дзвоника» та з ранньої юностi до пенсiйного вiку. Примусовiсть працi пiдкрiплялась системою стимулiв, якi використовувались на той час.

Існує також добровільна зайнятість, за якої людина має право обрати навiть такi види дiяльностi: догляд за хворим членом сiм’ї або родичем, виховання дiтей у сiм’ї, ремонт квартир, будiвництво власного будинку, облаштування дачної дiлянки, тривалу подорож, покращення здоров’я, саморозвиток особистостi i т. п. Вона може бути не пов’язана з сплачуваністю праці.