§ 2. Потрійні інтеграли
Визначимо інтеграл від функції трьох змінних потрійний інтеграл.
2.1. Поняття і існування потрійного інтеграла. Його геометричний і механічний зміст
Нехай довільна функція визначена і обмежена в замкненій обмеженій області . Розіб’ємо область довільним чином сіткою поверхонь на частин , які не мають спільних внутрішніх точок, і об’єми яких дорівнюють . У кожній частині візьмемо довільну точку і утворимо суму
(31)
яка називається інтегральною сумою для функції по області .
Нехай діаметр .
Означення. Якщо інтегральна сума (31) при має скінченну границю , яка не залежить ні від способу розбиття області на частини , ні від вибору в них точок , то ця границя називається потрійним інтегралом від функції по області і позначається одним із таких символів:
або
Таким чином, за означенням
де функція називається інтегровною в області , область інтегрування, змінні інтегрування, (або ) елемент об’єму.
Потрійний інтеграл є безпосереднім узагальненням подвійного інтеграла на тривимірний простір. Теорія потрійного інтеграла аналогічна теорії подвійного інтеграла, тому в більшості випадків ми обмежимося лише формулюваннями тверджень і короткими поясненнями.
Теорема (достатня умова інтегровності функції). Якщо функція неперервна в замкненій обмеженій області , то вона в цій області інтегровна.
Геометричний зміст потрійного інтеграла. Якщо , , то потрійний інтеграл дорівнює об’єму тіла :
(32)
Якщо по тілу розподілено масу з об’ємною густиною у точці , то маса цього тіла знаходиться за формулою:
(33)
Оскільки довільну функцію можна тлумачити як густину деякого розподілу маси, то формула (33) дає нам механічний зміст потрійного інтеграла.
Механічний зміст потрійного інтеграла. Якщо , то
Зауважимо, що якщо набуває від’ємних значень, то можна вважати густиною електрики, розподіленої на тобто ввести і від’ємні маси.
2.2. Властивості потрійного інтеграла
Властивість 1 (однорідність потрійного інтеграла). Сталий множник можна винести за знак потрійного інтеграла:
Властивість 2. Потрійний інтеграл від алгебраїчної суми скінченної кількості інтегровних в області функцій дорівнює алгебраїчній сумі потрійних інтегралів від цих функцій:
Властивість 3. Якщо в області функція , то
Властивість 4 (інтегрування нерівності). Якщо у довільній точці , то
Властивість 5 (адитивність по області інтегрування). Якщо область інтегрування функції є об’єднанням областей , що не мають спільних внутрішніх точок, то
Властивість 6 (оцінка потрійного інтеграла). Якщо функція неперервна в замкненій обмеженій області , яка має об’єм , то
де і відповідно найменше і найбільше значення функції в області .
Властивість 7 (теорема про середнє значення). Якщо функція неперервна в замкненій обмеженій області , яка має об’єм , то в цій області існує така точка , що
Величину називають середнім значенням функції в області .
2.3. Обчислення потрійного інтеграла
Як і у випадку подвійних інтегралів, обчислення потрійних інтегралів зводять до обчислення повторних, тобто до інтегрування по кожній змінній окремо.
Рис. 23
Нехай замкнена область обмежена знизу і зверху відповідно поверхнями , де функції визначені і неперервні в області , яка є проекцією області на площину , причому . Із боків область обмежена циліндричною поверхнею, твірні якої паралельні осі . Кожна пряма, паралельна осі , перетинає границю області не більше ніж у двох точках (рис. 23).
Якщо при цьому область є правильною, то область називається правильною в напрямі осі . Припустимо, що кожна пряма, яка проходить через кожну внутрішню точку паралельно осі , перетинає межу області у точках і . Точку назвемо точкою входу в область , точку точкою виходу з області а їхні аплікати позначимо відповідно через і Тоді , і для будь-якої неперервної в області функції має місце формула
(34)
Тут у внутрішньому інтегралі вважають сталими. Після його обчислення отримаємо вираз, залежний тільки від .
Якщо, крім цього, область є правильною в напрямі осі , тобто
де неперервні функції на відрізку , то
(35)
Із формул (34) і (35) отримаємо
(36)
Права частина формули (36) називається повторним або трикратним інтегралом від функції по області .
Порядок інтегрування може бути й іншим. Якщо область правильна в напрямі осі , тобто
де неперервні функції на відрізку , то
Зокрема, якщо областю інтегрування є паралелепіпед
то
(37)
У цьому випадку інтегрування виконується в будь-якому порядку.
Приклад 1. Обчислити інтеграл де паралелепіпед, обмежений площинами (рис. 24).
Рис. 24
Розв’язання. За формулою (37) маємо
Приклад 2. Обчислити масу тіла, обмеженого координатними площинами і площинами , якщо його густина (рис. 25).
Рис. 25
Розв’язання. Застосовуючи формулу (33), отримаємо
2.4. Заміна змінних у потрійному інтегралі
Декартова система координат не завжди зручна. Так, при дослідженні руху рідини в циліндричних трубах або повітряних мас у приземному шарі атмосфери використовувати таку систему нераціонально. Тому поряд із декартовою використовують і інші ортогональні системи координат, найбільш поширеними серед яких являються циліндрична і сферична.
Координатними поверхнями циліндричної системи являються циліндр і площини , , тобто вона є об’єднанням полярної системи на площині і декартової в напрямку осі . Циліндрична (рис. 26) і декартова системи пов’язані співвідношеннями
Координатними поверхнями сферичної системи є сфера , площина і конус . Сферична (рис. 27) і декартова системи пов’язані співвідношеннями
Рис. 26 Рис. 27
Нехай неперервно диференційовні функції здійснюють взаємно однозначне відображення замкненої обмеженої області простору на область простору . Тоді, як і в двовимірному випадку, можна довести, що для неперервної в області функції справедлива формула:
(38)
де якобіан в області не дорівнює нулю:
У випадку циліндричних координат маємо
З формули (38) дістаємо потрійний інтеграл у циліндричних координатах:
(39)
Для сферичних координат маємо
З формули (38) дістаємо потрійний інтеграл у сферичних координатах:
(40)
При обчисленні потрійного інтеграла в циліндричних чи сферичних координатах область , як правило, не будують, а межі інтегрування знаходять безпосередньо по області , користуючись геометричним змістом нових координат. При цьому рівняння поверхонь та , які обмежують область , записують у нових координатах.
Приклад 1. Обчислити потрійний інтеграл
якщо область розміщена в першому октанті і обмежена площинами , і циліндром (рис. 28).
Рис. 28
Розв’язання. Введемо циліндричні координати
Оскільки в циліндричній системі координат , а рівняння кола , яке лежить в основі циліндра, має вигляд , то за формулою (39)маємо
де
Тому
Приклад 2. Обчислити потрійний інтеграл , якщо область задана нерівностями
Розв’язання. Щоб обчислити даний інтеграл, необхідно спочатку розставити в ньому межі інтегрування. Множина точок куля радіуса з центром в початку координат. Множина точок, що задовольняють умову , утворює внутрішність кругового циліндра радіусом з твірною, паралельною осі (рис. 29). Оскільки область симетрична відносно площини , то для спрощення на рис. 29 зображена тільки верхня половина області .
Рис. 29
Ортогональною проекцією на площину є круг . Зверху і знизу область обмежена поверхнею кулі, бічна поверхня поверхня конуса.
При переході до циліндричних координат в нерівностях область набуває вигляду набуває вигляду звідки маємо .
Тоді в заданому інтегралі межі інтегрування можна розставити, наприклад, таким чином:
Найбільш простим буде обчислення інтеграла для третього представлення:
Приклад 3. Обчислити інтеграл де куля (рис. 30).
Рис. 30
Розв’язання. У даному випадку зручніше перейти до сферичних координат:
Із рис. 30 випливає, що координати змінюються в таких межах: від 0 до , від 0 до , від 0 до . Так як підінтегральна функція , то за формулою (40) маємо
2.5. Застосування потрійних інтегралів до задач геометрії
Об’єм тіла. Якщо деяке тіло є замкненою обмеженою областю , що має об’єм , то відповідно до формули (32)
(41)
Доведення формули (41) випливає з означення потрійного інтеграла.
2.6. Застосування потрійних інтегралів до задач механіки
Нехай замкнена обмежена область, яку займає деяке матеріальне тіло з густиною , неперервна функція в області .
Маса тіла. Відповідно до формули (33) маса розглядуваного тіла
(42)
Приклад 1. Обчислити масу тіла, якщо густина розподілу маси , а область є циліндром .
Розв’язання. Шукану масу знайдемо за формулою (42). Будемо шукати масу четвертини циліндра і одержаний результат помножимо на 4. Тоді
Моменти інерції тіла. Моменти інерції розглядуваного тіла відносно координатних осей відповідно дорівнюють
(43)
Моменти інерції тіла відносно координатних площин обчислюються за формулами:
(44)
Момент інерції тіла відносно початку координат обчислюється за формулою
(45)
Приклад 2. Знайти момент інерції однорідної кулі радіуса 1 відносно її центра.
Розв’язання. Куля однорідна, тому її густина . Область куля радіуса 1 із центром у точці . Тоді перейшовши до сферичних координат у формулі (45), маємо
Статичні моменти тіла та його центр маси. Статичні моменти тіла відносно координатних площин обчислюються за формулами:
(46)
Координати центра маси тіла визначаються за формулами:
(47)
Доведення (42) (47) аналогічні до доведення відповідних формул для матеріальної пластинки.
Приклад 3. Обчислити координати центра маси і моменти інерції однорідної піраміди , обмеженої площинами (рис. 31).
Рис. 31
Розв’язання. Введемо такі позначення:
тоді маса піраміди обчислюється за формулою:
Обчислимо координати центра маси піраміди:
Нарешті знайдемо моменти інерції піраміди: