
§ 2. Потрійні інтеграли
Визначимо інтеграл від функції трьох змінних потрійний інтеграл.
2.1. Поняття і існування потрійного інтеграла. Його геометричний і механічний зміст
Нехай
довільна функція
визначена
і обмежена в замкненій обмеженій
області
.
Розіб’ємо область
довільним
чином сіткою поверхонь на
частин
,
які не мають спільних внутрішніх точок,
і об’єми яких дорівнюють
.
У кожній частині
візьмемо
довільну точку
і
утворимо суму
(31)
яка
називається інтегральною
сумою для функції
по
області
.
Нехай
діаметр
.
Означення. Якщо
інтегральна сума (31) при
має
скінченну границю
,
яка не залежить ні від способу розбиття
області
на
частини
,
ні від вибору в них точок
,
то ця границя називається потрійним
інтегралом від функції
по
області
і
позначається одним із таких символів:
або
Таким чином, за означенням
де
функція
називається інтегровною
в області
,
область
інтегрування,
змінні
інтегрування,
(або
)
елемент
об’єму.
Потрійний інтеграл є безпосереднім узагальненням подвійного інтеграла на тривимірний простір. Теорія потрійного інтеграла аналогічна теорії подвійного інтеграла, тому в більшості випадків ми обмежимося лише формулюваннями тверджень і короткими поясненнями.
Теорема (достатня умова інтегровності функції). Якщо функція неперервна в замкненій обмеженій області , то вона в цій області інтегровна.
Геометричний
зміст потрійного інтеграла. Якщо
,
,
то потрійний інтеграл дорівнює
об’єму
тіла
:
(32)
Якщо
по тілу
розподілено
масу з об’ємною густиною
у
точці
,
то маса
цього
тіла знаходиться за формулою:
(33)
Оскільки довільну функцію можна тлумачити як густину деякого розподілу маси, то формула (33) дає нам механічний зміст потрійного інтеграла.
Механічний
зміст потрійного інтеграла. Якщо
,
то
Зауважимо,
що якщо
набуває
від’ємних значень, то
можна
вважати густиною електрики, розподіленої
на
тобто
ввести і від’ємні маси.
2.2. Властивості потрійного інтеграла
Властивість 1 (однорідність потрійного інтеграла). Сталий множник можна винести за знак потрійного інтеграла:
Властивість 2. Потрійний інтеграл від алгебраїчної суми скінченної кількості інтегровних в області функцій дорівнює алгебраїчній сумі потрійних інтегралів від цих функцій:
Властивість
3.
Якщо в області
функція
,
то
Властивість
4 (інтегрування
нерівності).
Якщо
у
довільній точці
,
то
Властивість
5 (адитивність
по області інтегрування).
Якщо область інтегрування
функції
є
об’єднанням областей
,
що не мають спільних внутрішніх точок,
то
Властивість 6 (оцінка потрійного інтеграла). Якщо функція неперервна в замкненій обмеженій області , яка має об’єм , то
де і відповідно найменше і найбільше значення функції в області .
Властивість
7 (теорема
про середнє значення).
Якщо функція
неперервна
в замкненій обмеженій області
,
яка має об’єм
,
то в цій області існує така точка
,
що
Величину
називають середнім
значенням функції
в
області
.
2.3. Обчислення потрійного інтеграла
Як і у випадку подвійних інтегралів, обчислення потрійних інтегралів зводять до обчислення повторних, тобто до інтегрування по кожній змінній окремо.
Рис. 23
Нехай
замкнена область
обмежена
знизу і зверху відповідно поверхнями
,
де функції
визначені
і неперервні в області
,
яка є проекцією області
на
площину
,
причому
.
Із боків область
обмежена
циліндричною поверхнею, твірні якої
паралельні осі
.
Кожна пряма, паралельна осі
,
перетинає границю області
не
більше ніж у двох точках (рис. 23).
Якщо
при цьому область
є
правильною, то область
називається правильною
в напрямі осі
.
Припустимо, що кожна пряма, яка проходить
через кожну внутрішню точку
паралельно
осі
,
перетинає межу області
у
точках
і
.
Точку
назвемо точкою
входу в область
,
точку
точкою
виходу з області
а
їхні аплікати позначимо відповідно
через
і
Тоді
,
і для будь-якої неперервної в
області
функції
має
місце формула
(34)
Тут у внутрішньому інтегралі вважають сталими. Після його обчислення отримаємо вираз, залежний тільки від .
Якщо, крім цього, область є правильною в напрямі осі , тобто
де
неперервні
функції на відрізку
,
то
(35)
Із формул (34) і (35) отримаємо
(36)
Права частина формули (36) називається повторним або трикратним інтегралом від функції по області .
Порядок інтегрування може бути й іншим. Якщо область правильна в напрямі осі , тобто
де
неперервні
функції на відрізку
,
то
Зокрема, якщо областю інтегрування є паралелепіпед
то
(37)
У цьому випадку інтегрування виконується в будь-якому порядку.
Приклад
1. Обчислити
інтеграл
де
паралелепіпед,
обмежений площинами
(рис.
24).
Рис. 24
Розв’язання. За формулою (37) маємо
Приклад
2. Обчислити
масу
тіла,
обмеженого координатними площинами і
площинами
,
якщо його густина
(рис.
25).
Рис. 25
Розв’язання. Застосовуючи формулу (33), отримаємо
2.4. Заміна змінних у потрійному інтегралі
Декартова система координат не завжди зручна. Так, при дослідженні руху рідини в циліндричних трубах або повітряних мас у приземному шарі атмосфери використовувати таку систему нераціонально. Тому поряд із декартовою використовують і інші ортогональні системи координат, найбільш поширеними серед яких являються циліндрична і сферична.
Координатними
поверхнями циліндричної системи
являються циліндр
і
площини
,
,
тобто вона є об’єднанням полярної
системи на площині
і
декартової в напрямку осі
.
Циліндрична (рис. 26) і декартова системи
пов’язані співвідношеннями
Координатними
поверхнями сферичної системи є сфера
,
площина
і
конус
.
Сферична (рис. 27) і декартова системи
пов’язані співвідношеннями
Рис. 26 Рис. 27
Нехай
неперервно диференційовні
функції
здійснюють
взаємно однозначне відображення
замкненої обмеженої області
простору
на
область
простору
.
Тоді, як і в двовимірному випадку, можна
довести, що для неперервної в
області
функції
справедлива
формула:
(38)
де якобіан в області не дорівнює нулю:
У випадку циліндричних координат маємо
З формули (38) дістаємо потрійний інтеграл у циліндричних координатах:
(39)
Для сферичних координат маємо
З формули (38) дістаємо потрійний інтеграл у сферичних координатах:
(40)
При
обчисленні потрійного інтеграла в
циліндричних чи сферичних координатах
область
,
як правило, не будують, а межі інтегрування
знаходять безпосередньо по області
,
користуючись геометричним змістом
нових координат. При цьому рівняння
поверхонь
та
,
які обмежують область
,
записують у нових координатах.
Приклад 1. Обчислити потрійний інтеграл
якщо
область
розміщена
в першому октанті і обмежена
площинами
,
і
циліндром
(рис.
28).
Рис. 28
Розв’язання. Введемо циліндричні координати
Оскільки
в циліндричній системі координат
,
а рівняння кола
,
яке лежить в основі циліндра, має
вигляд
,
то за формулою (39)маємо
де
Тому
Приклад
2. Обчислити
потрійний інтеграл
,
якщо область
задана
нерівностями
Розв’язання. Щоб
обчислити даний інтеграл, необхідно
спочатку розставити в ньому межі
інтегрування. Множина точок
куля
радіуса
з
центром в початку координат. Множина
точок, що задовольняють умову
,
утворює внутрішність кругового циліндра
радіусом
з
твірною, паралельною осі
(рис.
29). Оскільки область
симетрична
відносно площини
,
то для спрощення на рис. 29 зображена
тільки верхня половина області
.
Рис. 29
Ортогональною
проекцією
на
площину
є
круг
.
Зверху і знизу область
обмежена
поверхнею кулі, бічна поверхня
поверхня
конуса.
При
переході до циліндричних координат в
нерівностях область
набуває
вигляду
набуває
вигляду
звідки
маємо
.
Тоді в заданому інтегралі межі інтегрування можна розставити, наприклад, таким чином:
Найбільш простим буде обчислення інтеграла для третього представлення:
Приклад
3. Обчислити
інтеграл
де
куля
(рис.
30).
Рис. 30
Розв’язання. У даному випадку зручніше перейти до сферичних координат:
Із
рис. 30 випливає, що координати
змінюються
в таких межах:
від
0 до
,
від
0 до
,
від
0 до
.
Так як підінтегральна функція
,
то за формулою (40) маємо
2.5. Застосування потрійних інтегралів до задач геометрії
Об’єм тіла. Якщо деяке тіло є замкненою обмеженою областю , що має об’єм , то відповідно до формули (32)
(41)
Доведення формули (41) випливає з означення потрійного інтеграла.
2.6. Застосування потрійних інтегралів до задач механіки
Нехай
замкнена
обмежена область, яку займає деяке
матеріальне тіло з густиною
,
неперервна
функція в області
.
Маса тіла. Відповідно до формули (33) маса розглядуваного тіла
(42)
Приклад
1. Обчислити
масу тіла, якщо густина розподілу
маси
,
а область
є
циліндром
.
Розв’язання. Шукану масу знайдемо за формулою (42). Будемо шукати масу четвертини циліндра і одержаний результат помножимо на 4. Тоді
Моменти
інерції тіла. Моменти
інерції
розглядуваного
тіла відносно координатних
осей
відповідно
дорівнюють
(43)
Моменти
інерції
тіла
відносно координатних площин
обчислюються
за формулами:
(44)
Момент інерції тіла відносно початку координат обчислюється за формулою
(45)
Приклад 2. Знайти момент інерції однорідної кулі радіуса 1 відносно її центра.
Розв’язання. Куля
однорідна, тому її густина
.
Область
куля
радіуса 1 із центром у точці
.
Тоді перейшовши до сферичних координат
у формулі (45), маємо
Статичні
моменти тіла та його центр маси. Статичні
моменти
тіла
відносно координатних площин
обчислюються
за формулами:
(46)
Координати
центра
маси тіла визначаються за формулами:
(47)
Доведення (42) (47) аналогічні до доведення відповідних формул для матеріальної пластинки.
Приклад
3. Обчислити
координати центра маси і моменти інерції
однорідної піраміди
,
обмеженої площинами
(рис.
31).
Рис. 31
Розв’язання. Введемо такі позначення:
тоді маса піраміди обчислюється за формулою:
Обчислимо координати центра маси піраміди:
Нарешті знайдемо моменти інерції піраміди: