3. Світовий банк в системі міжнародних економічних організацій.

Світовий банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк у цей час здійснює свою діяльність більш ніж в 100 країнах, що розвиваються, роблячи фінансову й консультаційну допомогу з метою підвищення рівня життя й поліпшення життя найбіднішого населення. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку. До СБ входять лише дві інституції – МБРР та МАР. Цілі СБ: заохочення інвестування країн-членів в ін. країни, особливо в такі, що розвиваються, сприяння стабільному екон. зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові – Президенту СБ, мають спільну адміністративну систему. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів: інвестування в розвиток людських ресурсів; концентрація зусиль на соціальному розвитку; зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги; охорона навк. середовища; підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва; підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію.

4. Порівняйте зміст і практику застосування принципів найбільшого сприяння і надання національного режиму в міжнародній торгівлі?

Відповідно до принц найб сприяння (коли він вклю­чається до міжнар договору) кожна сторона (держава) зо­бов’язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги то­що), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). Дотримання цього принципу дає можливість ставити в однакові умови держави та інших суб’єктів МЕВ. Цей принцип знайшов своє закріплення в Прин­ципах 1964 р. і Хартії 1974 р. Так, у загальному восьмому прин­ципі записано: «МТ повинна бути взаємовигід­ною і здійснюватися на основі режиму найб сприяння; у межах торгівлі не повинні застосовуватися дії, які завдають шкоди торговельним інтересам інших країн». Майже аналогіч­ною є редакція Хартії 1974 р. Практична реалізація принципу найб сприяння здійс­нюється через його закріплення у відповідних договорах, угодах та інших міжнар актах. Практика міжнар ек відносин має приклади, які свідчать про недотримання цього принципу з боку окремих держав. Так, у середині 80-х років режим найбільшого сприяння був нада­ний США понад 120 країнам світу, од­нак у ньому було відмовлено СРСР, що певною мірою негативно позначилося на експорті його товарів. Це була не лише одна із форм політичного тиску, а й акт дискримінаційного характеру. Одночасно слід підкреслити, що в окремих випадках як виня­ток із принципу найбільшого сприяння є надання країнам, що розвиваються, преференційних поступок. Це — правомірні винят­ки, передбачені Принципами і Хартією. Принцип національного режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб’єктом МЕВ, юрид і фіз. особам іншої держави надаються такі самі права і вони мають такі самі обов’язки, що й юрид та фіз. особи першої держави, тобто іноземні суб’єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб’єктів. Цей принцип нерідко застосовується в інтересах окре­мих держав, коли в умовах економічної нерівності принцип нац режиму надається сильнішому іноземному партнеру, а не нац партнеру, що дає можливість фактичного отри­мання переваг іноземному партнеру. Зазначений принцип широ­ко використовується в торгов-договірних відносинах США.

Принцип найб.сприян. кожна сторона зобов’язується надати другій стороні такий режим , який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні Принц. Націон.режиму-у кожній державі, яка виступає суб’єктом між екон відносин , юридич і фізик особам іншої держави надаються такі самі права і вони мають такі самі обов’язки , що й юр. І фізч особи першої держави Спільне є те ці два принципи є режимами .П. найб сприяння закріпленний у договорах.( у системі ГАТТ) і він є більш вигідніший. Нац режим надаться всім юр і фіз. особам державам, які перетинають кордон і виходять на національний режим.