- •Пражурналістика Античності й Середньовіччя в Європі
- •3. Початковий етап виникнення журналістики в Україні. “Gаzett de Leopol” – перша тижнева газета в Україні.
- •Харківські газети і журнали (1812-1825). Журнальна публіцистика.
- •Альманах як тип неперіодичного видання. Українська альманахова журналістика 1830–1840-х років
- •Русалка Дністровая” як тип журнального видання. Структура. Жанри. Цензурна заборона.
- •Журналістська та редакторська діяльність п. Куліша. Загальна характеристика альманаху “Хата”(1860).
- •8. Пробудження національно-культурного руху. Загальна характеристика, програма часопису, редактори «Основи».
- •Історичні передумови Валуєвського циркуляру 1863 р. Та Емського указу 1876р. Загальна характеристика документів.
- •11. Журнал “Правда” (1867-1899). Періодизація “Правди”.
- •13. Публіцистична діяльність і.Франка та м.Павлика.
- •14. Журнал і.Франка “Життє і Слово”.
- •17. Суспільно-політичні і громадсько-культурні передумови виникнення української друкованої журналістки в Наддніпрянщині на поч.. Хх ст.
- •21. Ліквідація українського національного відродження в 30-ті роки. Комуністично-радянська преса України.
- •23. Комуністично-радянська преса України та її напрямки у післявоєнний період.
- •24. Журналістика доби “застою”.
- •25. Преса Радянської України часів перебудови (1985-1991р.Р.).
- •26. Преса України періоду незалежності
Русалка Дністровая” як тип журнального видання. Структура. Жанри. Цензурна заборона.
Перший західноукраїнський альманах, виданий у м.Буда (з 1873 Будапешт) в 1837 році ( заходами літературного гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.
Альманах вышел в свет в 1837 г. в Будапешта. В нем были помещены сочинения М.Шашкевича, Я.Головацкого и И.Вагилевича, украинские народные песни, переводы сербских народных песен.
У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови («Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах:
Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю.
Оригінальні твори видавців складали другу частину — «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.
Третій розділ — «Переводи» — подав сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису».
В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова. Тут же — критична рецензія М. Шашкевича на етнографічну розвідку Й. Лозинського «Рускоє весілє».
Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість приготованого 1834, але забороненого віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові) збірки «Зоря». Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних і світських властей. Із 1000 надрукованих примірників «Русалки Дністрової» 800 сконфіскувала львівська поліція.
Журналістська та редакторська діяльність п. Куліша. Загальна характеристика альманаху “Хата”(1860).
“Записки о Южной Руси” Куліша (1856 – 1857). “Записки о Южной Руси” вийшли в С.-Петербурзі з друкарні П. Куліша. Це був двотомовий альманах, перша книжка якого з’явилася 1856, а друга 1857 року. Він вперше в історії культури створив альманах у жанрі етнографічного щоденника, де головну роль відігравав не стільки об’єкт спостереження, скільки суб’єкт спостерігача.
Другий том мав істотні відмінності від першого й виразно засвідчив тенденцію до переростання видання в універсальний журнал. Тут теж вміщувалися й фольклорні матеріали, але вони вже не домінували. Натомість були представлені художні твори, наукові праці та документи з історії України. У томі були опубліковані два художні твори: поема Т. Шевченка “Наймичка” та ідилія П. Куліша “Орися”.
У 1860 році видав альманах “Хата”.
Друкувалося в “Хаті” й оповідання “Чари” Марка Вовчка, поезія Шевченка, байки Гребінки. Проза була представлена двома оповіданнями Ганни Барвінок
“Хата” стала першим українським альманахом, у якому літературна критика набула значення не до доважку до художніх творів, а самостійної частини книжки. Вагоме значення мали й програмова вступна стаття, яка гідно репрезентувала українську літературу і пояснювала завдання альманаху, так і літературно-критичні нариси, що супроводжували добірки окремих авторів.
Нарешті, у підсумку слід відзначити те, що об’єднує “Записки о Южной Руси” і “Хату”. Це новий український правопис, запропонований П. Кулішем і названий потім його іменем – “кулішівкою
У загальних висновках відзначимо такі аспекти значення Кулішевих альманахів кінця 1850-х років:
1) ними після великої перерви була, власне, відроджена українська журналістика, засвідчено, що репресії й переслідування не знищили її;
2) П. Куліш виступив в альманаховій журналістиці як новатор, запропонувавши в першому томі “Записок” жанр етнографічного щоденника, а в “Хаті” новий тип літературно-критичного збірника;
3) важливою була публікація нових творів Т. Шевченка (“Наймички”, ліричних віршів), Марка Вовчка, самого П. Куліша, Я. Щоголева;
4) альманахи спричинилися до відкриття нових імен в українській літературі (Ганни Барвінок, П. Кузьменка) та етнографії (Льва Жемчужникова);
5) продемонстрували зростання української словесності, збільшення числа її авторів і читачів; стійкий потяг в суспільстві до створення українського журналу, який і з’явився невдовзі.