
- •1 Електростатика
- •1.1 Електричний заряд. Закон збереження заряду. Електричне поле. Електростатичне поле
- •1.2 Закон Кулона
- •1.3 Напруженість. Силові лінії та їх властивості
- •1.4 Теорема Гауса
- •- Це теорема Гауса
- •1.6.2 Еквіпотенціальні лінії та поверхні. Зв’язок між потенціалом і напруженістю поля
- •1.6.3 Диполь. Поле диполя
- •1.7 Поле в діелектриках та провідниках
- •1.7.1 Електричне поле в діелектрику. Поляризація діелектриків. Вектор поляризації. Діелектрична проникність та сприйнятливість
- •1.7.2 Електричне поле в провідниках. Електростатичні екрани
- •1.7.3 Ємність провідника. Конденсатори. Паралельне та послідовне сполучення конденсаторів
- •1.7.4 Енергія конденсатора. Густина енергії електростатичного поля. Відмінність електростатичного поля від інших електричних полів
- •2 Постійній електричний струм
- •2.1 Електричний струм
- •2.1.1 Сила струму. Густина струму. Їх одиниці вимірювання
- •2.1.2 Сторонні сили. Електрорушійна сила та її одиниці
- •2.2 Закон Ома в диференціальній та інтегральній формах
- •2.3 Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формах
- •2.4 Електронна теорія провідності (класична)
- •2.5 Явище надпровідності
- •2.6 Закон Відемана-Франца
- •2.7 Закон Джоуля-Ленца (згідно електронної теорії провідності)
- •2.8 Робота виходу. Явище термоелектронної емісії. Формула Річардсона-Дешмана
- •2.8.1 Термоелектронна емісія
- •2.8.2 Струм в вакуумі. Діоди та тріоди
- •2.9 Провідність газів
- •2.9.1 Електричний розряд в газах
- •2.9.2 Види розрядів в газах
- •2.10 Плазма та її застосування
- •2.11 Катодні та анодні промені та їх властивості
- •2.12 Контактна різниця потенціалів. Закони Вольти
- •2.13 Термоелектричні явища
- •2.13.1 Термое.Р.С. (ефект Зеєбека)
- •2.13.2 Ефект Пельтьє
- •2.13.3 Застосування термоелектричних явищ
- •3 Електромагнетизм
- •3.1 Магнітне поле. Магнітна індукція. Напруженість магнітного поля як характеристики магнітних полів
- •3.2 Закон Ампера. Сила Ампера. Сила Лоренца
- •3.3 Ефект Холла
- •3.7 Закон повного струму (випадок стаціонарного струму)
- •3.8 Магнітне поле нескінченно довгої котушки (соленоїда)
- •3.9 Робота по переміщенню провідника із струмом в магнітному полі
- •3.10 Явище електромагнітної індукції
- •3.10.1 Правило Ленца
- •3.10.2 Пояснення явища електромагнітної індукції для провідника із струмом, що рухається в магнітному полі
- •3.10.3 Пояснення явища електромагнітної індукції в рухомому провіднику
- •3.11 Самоіндукція. Явище самоіндукції. Індуктивність, одиниці її вимірювання
- •3.12 Взаємоіндукція. Використання явища електромагнітної індукції. Струми Фуко
- •3.13 Енергія магнітного поля
- •3.14 Магнітні властивості речовини
- •3.14.1 Магнетики. Магнітна проникність, магнітна сприйнятливість, намагніченість магнетиків
- •3.14.2 Гіромагнітне відношення. Природа діа-, пара-, феромагнетизму
- •3.15 Електричні коливання. Змінний електричний струм
- •3.15.1 Коливальний контур. Формула Томсона для ідеального коливального контура
- •3.16 Змінний струм. Умова квазістаціонарності. Основні характеристики змінного струму
- •3.17 Закон Ома для змінного струму
- •3.18 Екстраструми (струми замикання і розмикання кола)
- •3.19 Струми зміщення
- •3.20 Досліди Ейхенвальда (струм поляризації)
- •4 Електромагнітні хвилі
- •4.1 Рівняння Максвелла
- •4.2 Рівняння електромагнітних хвиль
- •4.3 Властивості електромагнітних хвиль
- •4.4 Густина енергії електромагнітної хвилі. Густина потоку енергії електромагнітної хвилі. Вектор Пойнтінга
- •4.5 Досліди Герца. Шкала електромагнітних хвиль
- •Програмні питання
2.8 Робота виходу. Явище термоелектронної емісії. Формула Річардсона-Дешмана
Робота, яку необхідно виконати електронам, щоб покинути поверхню матеріалу і вийти за його межі, називається роботою виходу. Поверненню електронів назад заважає електричне поле подвійного шару біля поверхні. Робота виходу залежить від роду матеріалу і стану його поверхні.
[A]=1 еВ.
1 еВ – це робота, яку виконує електрон, проходячи різницю потенціалів 1 В.
1 еВ = 1,610-19 Кл 1 В = 1,610-19 Дж
Авих. = 3,8 еВ 6 Ев – для металів.
2.8.1 Термоелектронна емісія
Термоелектронна емісія – це явище виривання електронів з поверхні матеріалів під дією тепла. Існують також автоелектронна емісія, фотоелектронна емісія.
Автоелектронна емісія – це виривання електронів з поверхні при прикладанні електричного поля.
Фотоелектронна емісія – виривання електронів з поверхні під дією світла або інших іонізуючих випромінюваннь.
Потік електронів, які випускаються нагрітими тілами, описується формулою Річардсона-Дешмана:
,
В=const, Т – температура в К, е – основа натурального логарифма, Ав – робота виходу, jн – густина струму насичення, k – cтала Больцмана.
2.8.2 Струм в вакуумі. Діоди та тріоди
У вакуумі струм зумовлений рухом електронів, утворених внаслідок термо-електронної емісії, що відбувається з катода. До катода прикладена від’ємна напруга по відношенню до анода.
Катод і анод – електроди, що знаходяться всередині відкачаної скляної трубки, в якій створено високий вакуум.
Залежність струму в колі від напруги на аноді:
-
закон Богуславського-Ленгмюра,
або закон трьох-других. Закон Ома не виконується в даному випадку. B – коефіцієнт, який враховує конструктивні особливості вакуумного діода або тріода.
Тріод – трьохелектродна лампа, в якій 3-й електрод – сітка – служить для керування потоком електронів, що летить від катода до анода. Наявність сітки дозволяє використовувати тріод як підсилювач.
2.9 Провідність газів
2.9.1 Електричний розряд в газах
Процес протікання електричного струму в газі називається електричним розрядом.
Розрізняють 2 типи провідності газів: самостійну і несамостійну провідності. При самостійній провідності газ продовжує бути провідником після припинення дії іонізатора. При несамостійній провідності газ не проводить електричний струм, коли дія іонізатора припинена.
В газах йдуть 2 типи процесів:
іонізація – процес створення вільних носіїв під дією іонізатора;
рекомбінація (молезація) – процес їх зникнення.
Провідність газу залежить від концентрації носіїв, їх швидкості, величини заряду. Носіями є позитивні і негативні іони та електрони, що виникли при дії іонізатора.
Густина струму –
рухомість – це величина, яка характеризує зміну швидкості носіїв при зміні напруженості поля на одиницю.
.
Звідси:
.
Поскільки , значить, для газів провідність
.
.
Кількість носіїв, що виникає на відстані х
,
тому:
,
- коефіцієнт розмноження. Після інтегрування маємо для лавинного процесу
.