3. Похибки вимірювань, похибки засобів вимірювання. Допустима похибка, клас точності.

Похибка вимірювання (error of a measurement - англ.)— це відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюваної фізичної величини.

В залежності від обраної класифікаційної ознаки існують різні класифікації похибок вимірювання, серед яких можна виділити найбільш поширені:

- за формою вираження;

- за джерелами виникнення;

- за закономірностями виникнення та прояву.

Вимірювання фізичних величин не можна виконати абсолютно точно через недосконалість методів і засобів вимірювальної техніки, а також через вплив зовнішнього середовища та залежно від індивідуальних особливостей спостерігача.

Внаслідок дії багатьох випадкових та детермінованих чинників, які проявляються як у процесі виготовлення та експлуатації засобів вимірювань, так і в процесі вимірювань, покази вимірювальних приладів неминуче відрізняються від істинного значення вимірюваної величини.

Такі відхилення характеризуються похибками засобів вимірювань. Розрізняють похибки абсолютні, відносні, приведені тощо.

Абсолютною похибкою засобу вимірювань називається різниця між показом засобу вимірювань та істинним значенням вимірюваної величини за відсутності методичних похибок і похибок від взаємодії засобу вимірювань з об'єктом вимірювання.

Відносною похибкою засобу вимірювань називається відношення абсолютної похибки засобу вимірювань до істинного або дійсного значення вимірюваної величини, виражене у відсотках.

Приведеною похибкою засобу вимірювань називається відношення абсолютної похибки до розмаху шкали засобу вимірювань, виражене у відсотках.

Клас точності — узагальнена характеристика засобу вимірювальної техніки, що визначається границями його допустимих основних і додаткових похибок, а також іншими характеристиками, що впливають на його точність, значення яких регламентуються стандартами на окремі види засобів вимірювань.

4. Вимірювання витрати методом постійного перепаду тиску. Ротаметри пневматичні і електричні.

До приладів з постійним перепадом тиску відносяться ротаметри поплавкові. Шкала яких практично рівномірні, їх можна використовувати для виміру мали витрат тиску, витрати тиску незначні і не залежать від витрат.

Потік рідини або газу який проходить через ротаметр знизу піднімає поплавок до того моменту доки розширюється щілина між поплавком і стінкою конічної трубки, не досягне такого моменту величини при якій діючі на поплавок сили зрівноважується. При рівно дії сили поплавок встановлюється на деякій висоті яка буде залежати від величини витрати, якщо витрата не зміниться поплавок залишиться в тому ж положенні. В ротаметрі поплавок повністю занурений в вимірювальне середовище. Клас точності дорівнює 1; 1.5.

Промисловість виготовляє ротаметри 3 типів:

1. Місцеві скляні ротаметри, типу РМ-0, РС-3А;

2. З пневматичною дистанційною передачею;

3. З електричною передачею.

5. Феродинамічна система передач.

Феродинамічна система дистанційної передачі сигналів вимірювальної інформації До феродинамічної системи дистанційної передачі входять 2 аналогічних перетворювачі з уніфікованим сигналами (-1 0 +1 В), з'єднані лініями зв'язку. В основу роботи передачі покладено компенсаційний спосіб, який полягає в тому, що ЕРС вимірювального перетворювача компенсується ЕРС перетворювача вторинного приладу, при цьому Е1 = Е2. При однакових кутових положеннях б1 = б2 на вході електронного підсилювача відсутній сигнал небалансу: ДЕ = Е1-Е2 = 0.

Якщо положення рамок перетворювачів ПФ1 і ПФ2 змінюється, кути нахилу будуть різними б1? б2, різними теж будуть індуковані в них ЕРС: Е1? Е2. Сигнал небалансу ДЕ подається на вхід електронного підсилювача ЕП, підсилюється і приводить у рух реверсивний двигун РД. Останній повертає рамку ПФ2 до наступного врівноважує стану. Стрілка на шкалі ВП приладу покаже нове значення вимірюваного параметра. Клас точності передачі становить 1. Як вторинні застосовують показують прилади типу ВФП і КВД та самопишучі ВФС і КСД.