
- •30. Дайте оцінку ролі анкетного опитування
- •31. Проаналізувати переваги та недоліки телефонного опитування
- •32. Охарактеризуйте види питань соціологічної анкети
- •33. Охарактеризуйте види соціологічного спостереження.
- •35. Розкрийте зміст поняття « соц..Конфлікт» та типологія конфліктів.
- •36. Розкрийте сутність подвійного характеру ф-ї конфлікту.
- •37. Проаналізувати динаміку конфлікту
- •38. Охарактеризуйте головні категорії, поняття соц..Праці.
- •39. Зробіть системний аналіз праці та її соціальних функцій.
- •40. Характеристика функції соціального управління.
- •41. Розкрийте особливості економічної соціології як спеціальної соціологічної теорії.
- •44. Релігія як соціальний феномен: структура, функції, класифікація.
- •45. Охарактеризуйте основні ф-ції культури
- •46. Розкрийте зміст проблеми взаємовідносин культури і суспільства
- •47. Охарактеризуйте основні функції культури в сучасному суспільстві
- •53. Теорія "соціальної дії" м. Вебера
- •54. Охарактеризуйте етапи зародження та розвитку соціологічної думки. Донауковий період.
- •55. Соціальна філософія «Франкфуртської школи».
- •57. Дайте загальну характеристику головних категорій і понять соціології молоді.
- •58. Проблеми соціальної адаптації молоді в умовах трансформації українського суспільства.
- •59 . Охарактеризуйте особливості і проблеми вільного часу студентської молоді.
- •60. Релігія як соціальний феномен: структура, функції, класифікація.
57. Дайте загальну характеристику головних категорій і понять соціології молоді.
СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ — галузь соціології, яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, інтерналізації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу.Більш коректним є поділ молоді на внутрішні групи за соціально-професійними та віковими ознаками у взаємодії з їх духовним світом і поведінкою.Українські дослідники О. Вишняк, М. Чурилов, С. Ма-кеєв визначають молодь як соціальну спільноту, що посідає певне місце в соціальній структурі суспільства й набуває соціального статусу в різноманітних соціальних структурах (соціально-класові, професійно-трудові, соціально-політичні тощо), має спільні проблеми, соціальні потреби та інтереси, особливості життєдіяльності тощо.Віковими межами молоді вважається період від 16 до ЗО років. Але в соціологічній літературі є й інші підходи. Деякі соціологи до молоді відносять осіб віком 11—25 років, інші — 15—28, 16—24 роки тощо. Останнім часом нижньою межею молодіжного віку вважається 14, а верхньою — 35 років. В основу цієї точки зору (14—35 років) — покладено тезу про «продовження юності», збільшення часу входження у трудове життя. Розширення загальноприйнятих у 60—70-ті роки вікових меж молоді (16—30 років) до 14—35 років відображає об’єктивні процеси в житті й розвитку людства. У західній соціологічній науковій думці також немає єдності щодо визначення молоді та встановлення її вікових меж. Під юністю розуміють проходження через певні фази між дитинством і дорослістю особи. Значна частина дослідників вважає, що юність — це статус з невизначеною провідною лінією, яка відповідно зумовлює й невизначену, безладну і плутану поведінку. Іншими словами, юність — це соціальне існування особи без чіткого плану поведінки. Період юності досить короткий і охоплює вікові межі від 11—12 до 18 років. У західних джерелах використовуються й інші дефініції, в яких знаходить відображення молодіжний вік. Це найбільш вживаний у публіцистичній літературі термін «тінейджер» — юнаки і дівчата віком від 13 до 19 років. Відповідно до реалій сьогоденного суспільного розвитку, в працях деяких західних авторів простежується тенденція до розширення вікових меж періоду юності. Зазначається, що період між становленням особи дитини і особи дорослого нині є безпрецедентно тривалим, внаслідок чого досягненням статусу дорослості, яке раніше відбувалось у 18 або ра-можна вважати вік до 25—ЗО років, особливо для Н1 • д’ців з так званих «середнього» і «вищого» класів.
58. Проблеми соціальної адаптації молоді в умовах трансформації українського суспільства.
Проблема ціннісних орієнтацій молоді досить актуальна серед українських вчених. Це обумовлено тим, що саме в контексті розгляду цієї проблеми виникає можливість окреслити перспективи розвитку українського суспільства, його роль і місце в загальнолюдській спільноті.Спостерігається явище яке можна охарактеризувати терміном «соціального виключення», коли відбувається розрив між людьми. Особистість сучасної молодої людини, зокрема студента, гнучка й більш активно задіяна в процесі саморегуляції, ніж в процесі адаптації до прийнятих колись соціальних ролей. Вона сама виробляє форми соціальності і не зовсім хоче слідувати існуючім моделям поведінки, або тим які колись існували. Поняття «цінність» у сучасного студентства тісно пов'язане з категоріями «потреба» та «інтерес». Суть життя полягає в тому, щоб задовольнити свої різноманітні потреби. В світі цінностей студентства відбувається ускладнення стимулів поведінки і причин соціальної дії. Сучасні українські студенти також не заперечують важливості освіти хоч гарна освіта - лише одна з багатьох умов успіху у житті. Спостерігається значне зростання матеріального фактору у ціннісних орієнтаціях студентської молоді. На вищі місця в шкалі ціннісних орієнтацій підіймаються цінності «заробіток» і «службова кар'єра». Базовими цінностями залишаються сім'я, вірні друзі, любов. 74% юнаків і 92% дівчат українських вузів на питання "Що є головним мотивом вступу до шлюбу?" назвали любов, потім спільні інтереси і матеріальну зацікавленість . "Орієнтація на сім'ю пояснюється тим, що для багатьох сім'я сьогодні - це важливе джерело морально-психологічної підтримки, позитивних емоцій для збентеженої сучасними подіями особистості. Сім'я - єдиний інститут, який більш-менш зберігся поміж зруйнованих інституцій суспільства"
Соціологічні дослідження ціннісних орієнтацій студентської молоді останнім часом свідчать, що у свідомості сучасної молоді (в тому числі і студентської) формується тип особистості, характерний для західного суспільства - особистості, яка в першу чергу цінує себе і вважає, що її діяльність, успіх у житті залежать від неї самої Зараз молоде покоління живе в досить жорстких умовах процесу трансформації суспільства, пристосовування до нового часу й здійснює переоцінку поглядів на життя та цінності, зокрема, духовні. Як свідчить практика духовні цінності людини належать до найдійовіших чинників її поведінки у ширшому значення цього слова. В наш час - час пошуку нових орієнтирів в процесі формування особистості, актуальною залишається проблема естетичної орієнтації молоді, яка є однією з духовних цінностей. Значущість цінностей буде зростати тільки тоді, коли буде взаємозв'язок усіх цінностей в одній системі духовності, яка сформує особистість та її суть у трансформаційному суспільстві.