5. Лекції по курсу

2.2. Тематика лекцій по курсу (всього лекцій на курс 20 час.)

Тема 1: Страхування в умовах ринкової економіки

1. Історичні передумови виникнення страхування.

2. Необхідність і зміст страхування.

3. Суб'єкти й об'єкти страхування.

4. Системи страхування. Франшіза.

5. Порядок складання і дії страхового договору.

Тема 2: Страховий ринок.

1. Зміст і структура страхового ринку.

2. Внутрішня система і зовнішнє середовище страхового ринку.

3. Ліцензування страхової діяльності.

4. Страховий ринок України.

Тема 3: Майнове страхування у туризмі

Лекція 1. Зміст і види майнового страхування

1. Зміст структура і види майнового страхування.

2. Добровільне страхування майна підприємства.

3. Добровільне страхування домашнього майна громадян.

Лекція 2. Страхування транспорту

1. Страхування транспортних засобів.

2. Страхування вантажів.

Тема 4: Соціальне й особисте страхування у туризмі

Лекція 1. Основні положення соціального страхування в Україні

1. Необхідність, зміст і значення соціального страхування.

2. Організація соціального страхування в Україні.

3. Порядок надходження і використання засобів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

4. Проблеми і перспективи розвитку системи соціального страхування в Україні.

Лекція 2. Особисте і соціальне страхування в Україні. Медичне страхування і її проблеми в Україні

1. Особисте страхування і його зв'язок із соціальним страхуванням.

2. Страхування життя. Страхування від нещасливих випадків, у тому числі у мандрівках.

3. Добровільне медичне страхування.

4. Сучасне положення і розвитку особистого страхування в Україні.

Тема 6: Страхування відповідальності. Страхування відповідальності у туризмі Лекція 1. Сутність страхування відповідальності і її видів

1. Необхідність, зміст і структура страхування відповідальності. Відповідальність тур операторів.

2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, та об’єктів підвищеного ризику.

Лекція 2. Страхування відповідальності в сфері туристичного бізнесу

1. Страхування професійної відповідальності.

2. Екологічне страхування.

Тема 7. Нормативи і правила страхування туризму

1. Міжнародні правила страхування туристів.

2. Страхування відпочиваючих у санаторіях, пансіонатах і на транспорті.

3. Програма страхування туристів, що виїжджають за рубіж.

МОДУЛЬ 1.: Соціально-економічні засади страхування

Тема 1. Страхування в умовах ринкової економіки

1. Історичні передумови виникнення страхування.

2. Необхідність і зміст страхування.

3. Суб'єкти й об'єкти страхування.

4. Формы страхування.

5. Системи страхування. Франшиза.

6. Порядок складання і дії страхового договору.

1. Исторические предпосылки возникновения страхования

Человечество всегда стремилось избегнуть неурядиц. Не имея возмож­ности предотвра­тить их возникновению и влиянию, оно старалось ограни­чить губительное влияние нежела­тельных событий. Считается, что первич­ные формы страхования возникли в далекую дав­ность. Значительного развития страхования приобрело в Старинном Риме, предусматривая взаи­мо­помощь членам римских профессиональных корпора­ций, коллегий, союзов на случай заболе­ва­ния, увечья, смерти (для выполне­ния культовых обрядов, установление памятников, помощи семьям, которые утратили кормильца и т.п.). В отличие от первичных форм страхова­ния, кото­рые не предусматривало предшествующего накопления страхового фонда, но вме­няли в обя­зан­ность возместить убытки совместно в порядке их перерас­пределения между оп­реде­ленным со­обществом, страхование в Старинном Риме основывалось на обязательности регу­лярных пла­тежей, что разрешало аккумулировать денежные средства и создавать страхо­вой фонд к наступ­ле­нию нежелательного (страхового) случая. Эти средства имели строго це­левое назначение, их нельзя было использовать, скажем, на погашение долга и т.д. Их мог по­лучить только наслед­ник по завещанию, а не по закону, поскольку лишь лицо, определенная тем, кто завещал, спо­собная наилучшее использо­вать денежные страховые средства по целе­вому назна­чению. И хотя рим­ское право регламентировало принадлежность рабовладельцу результатов всех со­глашений, за­ключенных его рабом, хозяин не имел права на присвоение его (раба) стра­ховой суммы. Устав коллегии или союза регламентировал случаи потери права на по­лучение страхо­вого возмещения. Это, прежде всего, самоубийство и неуплата на момент смерти ежемесячных взно­сов позднее установленного срока.

Средневековое, или гильдийно-цеховое страхование, сперва было до­вольно схожим на стра­хование в профессиональных коллегиях и союзах. Оно основывалось на предоставлении взаи­мопомощи без предшествующего пе­речня страховых событий и размеров выплаты за ними. В меру развития гильдийно-цеховое страхование ввело регулярные взносы, установило пере­чень страховых случаев, за которые предполагалось возмещение убытков с учетом сте­пени риска, конкретизировались формы и размер страховых вы­плат. В этот период формиру­ется деление страхования на имущественное и личное. Имущественное страхование было при­звано возме­щать убытки, ко­торые возникали вследствие стихийного бед­ствия, ограбление, а также бан­крот­ства (разорение) члена гильдии независимо от причины. Личное страхо­вание предусматривало денежные выплаты в случае смерти, болезни, увечья и т.п..

Интересным признаком средневекового страхования было обязатель­ство членов гиль­дий­ной или цеховой кассы оказывать содействие друг другу в ограничении убытков, причи­ненных по­жарами, стихийными бедствиями, грабежами и т.п.. Небрежное отношение к охране имуще­ства лишало права на получение страхового возмещения.

Кроме того, в границах средневекового страхования состоялось обо­собление таких страхо­вых фондов, которые обслуживало не только членов страховой организации, а и посто­ронних лиц. Это фонд для вдов, сирот и т.др.

И, в конце концов, так называемые родительные и общинные взаимо­помощи, разнооб­раз­ные государственные страховые мероприятия, которые зародились и применялись в этот исто­риче­ский период, можно рассматривать как прообраз рыночных форм страхования.