Тема 6 кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Тести

1. Яка, з нижченаведених теорій належить до абстрактних теорій грошей:

1. монетаристська;

2. теорія грошей Д. Юма;

3. кейнсіанська;

4. металістична.

2. Яка, з нижченаведених теорій належить до абстрактних теорій походження грошей:

1. монетаристська;

2. номіналістична;

3. кон’юнктурна;

4. кейнсіанська.

3. До прикладних теорій грошей належить:

1. металістична;

2. номіналістична;

3. кон’юнктурна;

4. марксистська.

4. До прикладних теорій грошей належить:

1. металістична;

2. теорія ідеальної грошової одиниця;

3. кейнсіанська;

4. марксистська.

5. Яка з теорій грошей вивчає вплив грошей та певної грошово-кредитної політики на стан економіки:

1. номіналістична;

2. монетаристська;

3. металістична;

4. марксистська.

6. Представники якої теорії заперечують товарну природу грошей і визначають їх як умовні знаки, що позбавлені внутрішньої вартості.

1. монетарисьської;

2. номіналістичної;

3. металі стичної;

4. марксистської.

7. Якій теорії грошей притаманне визнання золота і срібла грошима за їх природою:

1. монетарисьській;

2. номіналістичній;

3. металі стичній;

4. марксистській.

6. Д. Рікардо пов’язував зниження вартості засобів обігу з:

1. збільшенням витрат обігу;

2. зменшенням середньої норми прибутку;

3. значним збільшенням грошей як засобів обігу в обороті;

4. їх фальшивуванням.

7. Згідно з кількісною теорією грошей Д. Юма:

1. кількість грошей впливає на ціни через зміну дисконтного процента;

2. золото, по суті, є лише знаком вартості;

3. будь-яка зміна кількості грошей веде до пропорційної зміни абсолютного рівня цін товарів та послуг;

4. стійкий грошовий оборот – найважливіша умова зростання економіки.

8. Що з нижче наведеного є різновидом кількісної теорії грошей:

1. номіналізм та металізм;

2. теорія касових залишків та кон’юнктурний варіант;

3. трансакційний варіант І. Фішера та кембриджський варіант;

4. монометалізм та біметалізм.

9. Рівняння обігу І. Фішера формалізується так:

1. PQ=mc²;

2. MV=PY;

3. MT=1/V;

4. M=rM₀.

10. Який з наведених нижче напрямів впливу кількості грошей на ціни не був характерним для теорії М. І. Туган-Барановського:

1. через зміну суспільного попиту на товари;

2. через зміну дисконтного процента;

3. через інфляційні очікування;

4. через швидкість обороту грошових знаків.

11. До мотивів нагромадження грошей згідно з теорією Дж. М. кейнса не належить:

1. спекулятивний;

2. обачності;

3. фіскальний;

4. трансакційний.

12. Відповідно до «грошового правила» М. Фрідмана, середньорічний темп приросту грошової маси має відповідати сумі:

1. середньорічного темпу інфляції та боргових зобов’язань, термін оплати яких настав;

2. середньорічного темпу інфляції та темпу приросту номінального ВВП;

3. вилучення депозитних коштів у готівку з обігу;

4. середньорічного темпу інфляції та відстрочених податкових зобов’язань.

13. Теорія, яка проголошує гроші як абстрактні рахункові одиниці, ототожнює грошовий обіг з товарним обміном, ціни змінюються пропорційно зміні кількості грошей, в обігу перебувають усі гроші, вартість грошей визначається в процесі обміну, називається теорією:

1. трудової вартості;

2. меркантилізму;

3. кількісною;

4. номіналістичною.

14. «Трансакційний варіант» кількісної теорії грошей ґрунтується на:

1. рівнянні А. Пігу;

2. «рівнянні обміну»;

3. рівнянні І. Фішера;

4. рівнянні Дж. М. Кейнса.

15. Згідно з рівнянням І. Фішера, кількість грошей, необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг:

1. прямо пропорційна номінальному обсягу ВВП та обернено пропорційна швидкості обігу грошей;

2. прямо пропорційна швидкості обігу грошей та обернено пропорційна номінальному обсягу ВВП;

3. прямо пропорційна реальному обсягу ВВП, обернено пропорційна швидкості обігу грошей та обернено пропорційна рівню цін в економіки.

4. прямо пропорційна номінальному обсягу ВВП та швидкості обігу грошей.

16. Представники металістичної теорії грошей ототожнюють грошовий обіг з:

1. золотом і сріблом;

2. паперовими грошима;

3. кредитними грошима;

4. «квазі-грошима».

17. Якщо маса грошей, необхідна для обігу, становить 1 млн. грн., кількість проданих товарів – 100 тис. грн, середня ціна одного товару – 50 грн., то середня оборотність грошової одиниці складе:

1. 5 об./рік;

2. 2,5 об./рік;

3. 1,5 об./рік;

4. 0,2 об./рік.

18. Скільки обігів здійснить грошова одиниця за рік, якщо відомо, що обсяг номінального ВВП за 2 роки був однаковий і разом становив 800 млрд. грн.., а середній залишок грошей в обігу за рік – відповідно 120 млрд. грн.:

1. 6,6 об./рік;

2. 1,6 об./рік;

3. 3,3 об./рік;

4. 0,3 об./рік.

19. Мотив зберігання грошей Дж. М. Кейнса, який викликає бажання уникнути втрат капіталу при зберіганні активів у формі облігацій у період очікуваного підвищення норми позичкового процента:

1. мотив обачності;

2. трансакційний;

3. спекулятивний;

4. фіскальний.

20. Хто з вчених економістів, вивів п’ять основних функцій грошей:

1. А. Сміт;

2. Д. Рікардо;

3. У. Петті;

4. К. Маркс.

21. Представниками кембриджського варіанту кількісної теорії грошей були:

1. У. Петті та А. Маршал;

2. К. Маркс та А. Пігу;

3. У. Петті та К. Маркс;

4. А. Маршал та А. Пігу.

22. Для кембріджської версії кількісної теорії грошей характерним є:

1. методологічна основа рівняння обміну: гроші як засіб обігу;

2. розглядається динаміка грошових потоків на макрорівні;

3. центральна проблема – проблема попиту на гроші;

4. акцент робиться на об’єктивні засади обігу грошей.

23. Для транс акційного варіанту кількісної теорії грошей характерним є:

1. центральна проблема – проблема попиту на гроші;

2. розглядається динаміка грошових потоків на макрорівні;

3. акцент робиться на суб’єктивні засади обігу грошей;

4. гроші розглядаються не тільки як засіб обігу, але і як засіб нагромадження.

24. Абсолютну гнучкість цінового механізму й відповідну ефективність ГКП пропогандують:

1. монетаристи - гра дуалісти;

2. кейнсіанці;

3. монетаристи – неокласики;

4. монетаристи – прагматики.

25. Прихильниками поступового і стабільного зниження темпів інфляції, у зв’язку з недостатньою еластичністю цінової структури, є:

1. монетаристи - гра дуалісти;

2. кейнсіанці;

3. монетаристи – неокласики;

4. монетаристи – прагматики.

26. Виступають за органічне поєднання жорсткої ГКП з іншими інструментами економічної політики:

1. монетаристи - гра дуалісти;

2. марксисти;

3. монетаристи – неокласики;

4. монетаристи – прагматики.

27. Кембріджській варіант кількісної теорії грошей базується на рівнянні:

1. MV=PY;

2. M=(PY)/V;

3. M=kPY;

4. M=PY/k.

28. Передавальний механізм впливу грошей на економіку в монетаристській концепції має вигляд:

1. Маса грошей  Процент  Попит на гроші  Рівень цін в економіці;

2. Маса грошей  Попит на гроші  Рівень цін в економіці;

3. Маса грошей  Процент  Інвестиції  Сукупний попит  ВВП;

4. Маса грошей  Процент  Інвестиції  ВВП  Попит на гроші (трансакційний).

29. Передавальний механізм впливу грошей на економіку в кейнсіанській концепції має вигляд:

1. Маса грошей  Процент  Попит на гроші  Рівень цін в економіці;

2. Маса грошей  Попит на гроші  Рівень цін в економіці;

3. Маса грошей  Процент  Інвестиції  Сукупний попит  ВВП;

4. Маса грошей  Процент  Інвестиції  ВВП  Попит на гроші (трансакційний).

30. В кейнсіанській теорії загальний попит на гроші:

1. є функцією реального обсягу виробництва;

2. формується трансакційним та спекулятивним мотивами нагромадження грошей;

3. залежить від процентної ставки та реального ВВП;

4. є функцією реальної процентної ставки.

31. Автором постулатів причинності та пропорційності кількісної теорії грошей є:

1. Д. Юм;

2. Ж. Боден;

3. Д. Локк;

4. А. Маршал.

32. Вагомий внесок у розвиток теорії грошей внесли такі українські вчені:

1. А. Антонович, М.І. Туган-Барановський, М. Бунге, О. М. Миклашевський;

2. А. Антонович, М.І. Туган-Барановський, О. М. Миклашевський;

3. М.І. Туган-Барановський;

4. В. Вернадський, М. Бунге, О. М. Миклашевський;

33. Представниками теорії грошової економіки є:

1. А. Маршал, А. Пігу;

2. П. Девідсон, Ф. Ерістерс;

3. Дж. Беллерс, Н. Барбон;

4. Д. Рікардо, А. Сміт.

34. До якого напрямку у розвитку теорії грошей належить твердження, щодо нейтралізації будь-яких регулюючих дій держави внаслідок прогнозування їх наслідків економічними суб’єктами:

1. економіка пропозиції;

2. грошова економіка;

3. теорія раціональних очікувань;

4. кількісна теорія грошей.

35. Автором постулату однорідності кількісної теорії грошей є:

1. Д. Юм;

2. Ж. Боден;

3. Д. Локк;

4. А. Маршал.

Питання для повторення матеріалу

1. Підходи до вивчення теоретичних проблем грошей.

2. Номіналістична теорія грошей.

3. Основні положення металістичної теорії грошей.

4. Погляди А. Сміта, Д. Рікардо та К. Маркса про суть та походження грошей.

5. Кількісна теорія грошей: фішерський та кембриджський варіанти.

6. «Кон'юктурна теорія» М.І. Туган-Барановського.

7. Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.

8. Неокейнсіанська концепція.

9. Сучасний монетаризм.

10. Основні положення сучасних систем теоретичних поглядів щодо грошей: економіка пропозиції та школа раціональних очікувань.

11. Вклад вітчизняних економістів в розвиток теорії грошей.

12. Необхідність подальшого розвитку теорії грошей (П. Девідсон).