Тема 4. Грошові системи

Тести

1. Яке з наведених нижче визначень найбільш точно виражає суть грошової системи:

1. це форма організації грошового обігу, що історично склалася у країні й закріплена в національному законодавстві;

2. мережа спеціалізованих інститутів, що забезпечують взаємодію попиту та пропозиції на гроші як специфічний товар;

3. встановлена державою форма організації грошового обігу та емісії національних грошових знаків;

4. сукупність елементів грошової системи, що органічно пов’язані між собою.

2. До елементів грошової системи не належить:

1. грошова одиниця;

2. валютний курс;

3. купівельна спроможність грошової одиниці;

4. види грошових знаків;

3. Який фінансовий інститут користується монопольним правом випуску банківських білетів:

1. казначейство;

2. центральний банк;

3. комерційні банки;

4. міністерство фінансів.

4. Який фінансовий інститут випускає казначейські білети:

1. комерційні банки;

2. центральний банк;

3. скарбниця;

4. міністерство фінансів.

5. Емісія казначейських білетів використовується безпосередньо для:

1. кредитування центральним банком комерційних банків;

2. кредитування центральним банком урядових структур;

3. покриття бюджетних витрат;

4. кредитування суб’єктів господарювання.

6. До складу грошової системи України не належить:

1. валютна система;

2. система готівкового обігу;

3. кредитна система;

4. система безготівкового обігу.

7. До складу грошової системи належить:

1. кредитна система;

2. бюджетна система;

3. валютна система;

4. фінансова система.

8. Встановлений в законодавчому порядку грошовий знак, що служить для порівняння і вираження цін усіх товарів і послуг – це:

1. масштаб цін;

2. валютний курс;

3. грошова одиниця;

4. купівельна спроможність.

9. Кількість грошових одиниць, які необхідно сплатити за конкретний товар в різних країнах, часі тощо – це:

1. валютний курс;

2. купівельна спроможність;

3. масштаб цін;

4. грошова одиниця.

10. Вторинна емісія здійснюється:

1. центральним банком;

2. казначейством;

3. комерційними банками;

4. скарбницею.

11. До шляхів здійснення емісії грошей центральним банком не належить:

1. валютний канал;

2. кредитний канал;

3. фондовий канал;

4. готівково-касовий канал.

12. До адміністративних методів регулювання грошового обігу відносять:

1. операції ЦБ на відкритому ринку;

2. встановлення норми обов’язкового резервування;

3. встановлення облікової ставки;

4. лімітування.

13. До економічних методів регулювання грошового обігу відносять:

1. встановлення економічних нормативів діяльності банків;

2. встановлення норми обов’язкового резервування;

3. лімітування;

4. регламентація.

14. До адміністративних методів регулювання грошового обігу відносять:

1. операції ЦБ на відкритому ринку;

2. планування;

3. встановлення норми обов’язкового резервування;

4. встановлення облікової ставки.

15. До економічних методів регулювання грошового обігу відносять:

1. встановлення економічних нормативів діяльності банків;

2. таргетування;

3. лімітування;

4. валютні інтервенції.

16. До принципів готівкових розрахунків не належить:

1. повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівці;

2. запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов'язаних з обробкою готівки;

3. грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на поточних та інших рахунках в установах банків;

4. посилення системи безпеки під час здійснення готівкових операцій та дотримання належного рівня захищеності грошових знаків від підробки.

17. До принципів готівкових розрахунків не належить:

1. постійне зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси;

2. оптимізація витрат на підтримку готівкового обігу;

3. розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності і послуги проводяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг. На практиці застосовується також попередня оплата;

4. вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки.

18. До принципів безготівкових розрахунків не належить:

1. банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законом України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та виконавчими приписами нотаріусів;

2. запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов'язаних з обробкою готівки;

3. доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках або за рахунок платіжного кредиту банку;

4. зарахування коштів на рахунок одержувача відбувається після списання відповідних грошових сум із рахунків платника.

19. До принципів безготівкових розрахунків не належить:

1. банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів із рахунків;

2. вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки.

3. підприємства самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні між собою договорів;

4. взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.

20. До способів безготівкових розрахунків належить:

1. акредитив;

2. інкасо;

3. перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів;

4. банківський переказ.

21. До способів безготівкових розрахунків належить:

1. кліринг;

2. акредитив;

3. інкасо;

4. розрахунки чеком.

22. Формами безготівкових розрахунків не є:

1. акредитив;

2. інкасо;

3. кліринг;

4. банківський переказ.

23. Формами безготівкових розрахунків не є:

1. перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів;

2. чекова;

3. вексельна;

4. акредитивна.

24. Платіжним документом при банківському переказі може бути:

1. чек;

2. вексель;

3. інкасове доручення;

4. платіжна вимога.

25. Платіжним документом при банківському переказі може бути:

1. заява на акредитив;

2. інкасове доручення;

3. платіжне доручення;

4. чек.

26. Передача безготівкових коштів з рахунку клієнта, який доручає це зробити, на рахунок одержувача – це:

1. інкасо;

2. акредитив;

3. банківський переказ;

4. кліринг.

27. Здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та / чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та / чи супровідних документів на інших умовах – це:

1. інкасо;

2. акредитив;

3. банківський переказ;

4. кліринг.

28. Форма розрахунків, при якій банк, що видав акредитив, за дорученням та з інструкціями клієнта, або від власного імені зобов’язується здійснити платіж на користь третьої особи (бенефіціара), або уповноважити інший банк здійснити такий платіж – це:

1. інкасо;

2. акредитив;

3. банківський переказ;

4. кліринг.

29. За характером економічної системи грошові системи поділяються на:

1. закриті та відкриті;

2. ринкові та неринкові;

3. регульовані та саморегульовані;

4. системи товарного, металевого, паперового та кредитного обігу.

30. За механізмом регулювання валютних відносин грошові системи поділяються на:

1. закриті та відкриті;

2. ринкові та неринкові;

3. регульовані та саморегульовані;

4. системи товарного, металевого, паперового та кредитного обігу.

31. За загальними законами функціонування грошей грошові системи поділяються на:

1. закриті та відкриті;

2. ринкові та неринкові;

3. регульовані та саморегульовані;

4. системи товарного, металевого, паперового та кредитного обігу.

32. За формами грошей грошові системи поділяються на:

1. закриті та відкриті;

2. ринкові та неринкові;

3. регульовані та саморегульовані;

4. системи товарного, металевого, паперового та кредитного обігу.

33. Грошова система, для якої характерно використанням адміністративних методів регулювання грошового обігу називається:

1. закритою;

2. відкритою;

3. ринковою;

4. неринковою.

34. Грошова система, в якій регулювання грошового обігу проводиться економічними методами, що впливають на обсяг, динаміку і структуру грошової маси, називається:

1. закритою;

2. відкритою;

3. ринковою;

4. неринковою.

35. Грошова система, для якої характерно розмежуванням сфер наявного і безготівкового звертання грошей називається:

1. закритою;

2. відкритою;

3. ринковою;

4. неринковою.

36. Грошова система, що передбачає використання валютних обмежень, називається:

1. закритою;

2. відкритою;

3. регульованою;

4. неринковою.

37. Грошова система, в якій вирівнювання рівності Мф = Мн відбувається автоматично, називається:

1. відкритою;

2. ринковою;

3. саморегульованою;

4. системою кредитного обігу.

38. До саморегульованих грошових систем належить:

1. система паперового обігу;

2. система кредитного обігу;

3. система обігу електронних грошей;

4. біметалізм.

39. До регульованих систем належить:

1. система подвійної валюти;

2. золотомонетний стандарт;

3. біметалізм;

4. золото девізний стандарт.

40. До саморегульованих систем належить:

1. система паперового обігу;

2. система кредитного обігу;

3. система паралельної валюти;

4. золото девізний стандарт.

41. Грошова система, при якій співвідношення між двома металами, що ходили в обігу встановлюється стихійно на ринковій основі, називається:

1. системою подвійної валюти;

2. системою паралельної валюти;

3. системою кульгаючої валюти;

4. біметалізмом.

42. Грошова система, при якій співвідношення між двома металами, що ходили в обігу встановлюється на законодавчій основі, називається:

1. системою подвійної валюти;

2. системою паралельної валюти;

3. системою кульгаючої валюти;

4. біметалізмом.

43. Грошова система, при якій один з видів монет, що ходили в обігу, вироблявся в закритому порядку, називається:

1. системою подвійної валюти;

2. системою паралельної валюти;

3. системою кульгаючої валюти;

4. біметалізмом.

44. Золотомонетний стандарт було офіційно закріплено на:

1. Паризькій конференції;

2. Генуезькій конференції;

3. Бреттон-Вудській конференції;

4. Ямайській конференції.

45. Золотозливковий стандарт було офіційно закріплено на:

1. Паризькій конференції;

2. Генуезькій конференції;

3. Бреттон-Вудській конференції;

4. Ямайській конференції.

46. Золотодевізний стандарт було офіційно закріплено на:

1. Паризькій конференції;

2. Генуезькій конференції;

3. Бреттон-Вудській конференції;

4. Ямайській конференції.

47. Встановлення золотих паритетів відбулося на:

1. Паризькій конференції;

2. Генуезькій конференції;

3. Бреттон-Вудській конференції;

4. Ямайській конференції.

48. Повна демонетизація золота була проголошена на:

1. Паризькій конференції;

2. Генуезькій конференції;

3. Бреттон-Вудській конференції;

4. Ямайській конференції.

49. Система плаваючих валютних курсів закріплювалася на:

1. Паризькій конференції;

2. Генуезькій конференції;

3. Бреттон-Вудській конференції;

4. Ямайській конференції.

50. Процес втрати золотом своїх функцій називається:

1. тезаврацією;

2. демонетизацією;

3. девальвацією;

4. деномінацією.

Питання для повторення матеріалу

1. Суть грошової системи та її елементи.

2. Структура грошової системи.

3. Типи грошових систем.

4. Еволюція грошових систем.

5. Сучасна грошова система України.

6. Грошові системи зарубіжних країн світу (США, Японія, Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Росія, Китай).