
- •6.030502 – «Економічна кібернетика», 6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030509 – «Облік і аудит» галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»
- •Тема 1 сутність, функції та види грошей
- •Тема 2 грошовий обіг і грошові потоки
- •Тема 3 грошовий ринок
- •Тема 4. Грошові системи
- •Тема 5 інфляція та грошові реформи
- •Тема 6 кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •Тема 7 кредит у ринковій економіці
- •Тема 8 фінансові посередники грошового ринку
- •Тема 9 центральні банки
- •Тема 10 комерційні банки
- •Тема 11 валютний ринок і валютні системи
- •36. Зниження курсу гривні по відношенню до іноземних валют призведе до:
- •Тема 12 міжнародні валютно-кредитні організації
Тема 3 грошовий ринок
3.1 Структури та механізму функціонування грошового ринку
Тести
1. Яке з наведених нижче визначень найбільш точно виражає грошовий ринок:
це система економічних відносин, забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позичковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтворення;
це сукупність економічних відносин, що забезпечують урівноваження попиту і пропозиції грошей та формування ціни на них;
система фінансово-економічних відносин, пов’язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів чужоземних валют;
це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу дохідних фінансових активів.
2. Пряме фінансування може здійснюватися способами:
капітальне та тимчасове;
капітальне та боргове опосередковане;
капітальне та шляхом отримання позик;
тимчасове та боргове.
3. Фінансовий ринок складається з:
ринку грошей та цінних паперів;
ринку валют;
ринку валют, грошей і цінних паперів;
ринку послуг.
4. За характером фінансові інструменти поділяються на:
депозитні та позичкові;
боргові та неборгові;
позичкові угоди, цінні папери та валютні цінності;
депозити, кредити, цінні папери, валютні цінності.
5. За статусом і характером учасників фінансові інструменти поділяються на:
депозитні та позичкові;
боргові та неборгові;
позичкові угоди, цінні папери та валютні цінності;
кредити, цінні папери, валютні цінності.
6. За інституційними ознаками грошових потоків грошовий ринок поділяється на:
ринок грошей та ринок капіталів;
ринок позичкових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок;
ринок банківських продуктів, ринок послуг СФКУ, фондовий ринок;
ринок позичкових зобов’язань, фондовий та валютний ринки.
7. За видами фінансових інструментів грошовий ринок поділяється на:
ринок грошей та ринок капіталів;
ринок позичкових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок;
ринок банківських продуктів, ринок послуг СФКУ, фондовий ринок;
ринок позичкових зобов’язань, фондовий та валютний ринки.
8. За економічним призначенням грошових потоків грошовий ринок поділяється на:
ринок грошей та ринок капіталів;
ринок позичкових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок;
ринок банківських продуктів, ринок послуг СФКУ, фондовий ринок;
ринок позичкових зобов’язань, фондовий та валютний ринки.
9. До елементів платіжної операції може не належить:
платник;
зобов’язання;
кредитор;
фінансовий посередник.
10. Попит на гроші складається з;
тільки попиту на гроші для операцій купівлі-продажу і платежу;
лише з попиту на гроші для зберігання багатства безпосередньо у ліквідній формі;
попиту на гроші для угод та попиту на гроші як актив;
усі відповіді неправильні.
11. Поняття попит на гроші означає:
а) бажання тримати цінні папери, які при необхідності можуть бутті легко перетворені у гроші за фіксованою ціною;
б) суму грошей, що підприємці хотіли б використати для надання кредиту при даній відсотковій ставці;
в) попит на гроші з боку активів;
г)сума попиту на гроші для угод і попиту на гроші з боку активів.
12. Трансакційний мотив попиту на гроші полягає в тому, що економічні суб'єкти бажають маги запас грошей:
а) для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє особисте і виробниче споживання,
б) для того, щоб у будь-який час маги можливість задовольнити свої непередбачувані потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей;
в) щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти, а при погіршенні цих умов і появі загрози зниження дохідності та ризику збитковості перетворити їх у грошову форму;
г) усі відповіді неправильні.
13. Попит на гроші з боку активів пред'являється у зв'язку з тим, що гроші є:
а) коштами обігу;
б) одиницею виміру;
в) засобом збереження цінності;
г) усі відповіді правильні.
14. Спекулятивний мотив попиту на гроші полягає в тому, що економічні суб'єкти бажають маги запас грошей.
а) для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє, особисте і виробниче споживання;
б) щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти, а при погіршенні цих умов і появі загрози зниження дохідності та ризику збитковості перетворити їх у грошову форму;
в) щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої не передбачувані потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей;
г) усі відповіді неправильні.
15. Як впливає мотив обережності на попит на гроші як актив та спекуляції?
а) не пов'язано;
б) прямо;
в) обернено;
г) всі відповіді не правильні.
16. Попит на гроші як актив визначається:
а) мотивом обережності;
б) мотивому спекуляції;
в) трансакційним мотивом;
г) усі відповіді правильні.
17. Попит на гроші для угод залежить від:
а) відсоткової ставки комерційних банків;
б) реального валового внутрішнього продукту, швидкості обертання грошей;
в) кількості готівкових грошей поза банками;
г) грошового мультиплікатора.
18. Рівняння обігу І. Фішера:
а) М Q = Р V:
б) МР = VQ;
в) МV = PQ,
г) M= РV/Q.
19. Якщо номінальний обсяг ВВП скоротиться, то:
а) зросте попит на гроші для угод і загальний попит на гроші;
б) зменшиться попит на гроші для угод і загальний попит на гроші:
в) зросте попит на гроші для угод, але скоротиться загальний попит на гроші;
т) зменшиться попит на гроші для угод, але зросте загальний попит на гроші.
20. Попит на гроші для угод збільшується:
а) у міру збільшення обсягу номінального ВВП;
б) у міру зменшення обсягу номінального ВВП;
в) при збільшенні відсоткової ставки;
г) при зниженні відсоткової ставки.
21. Попит на гроші як активи залежить від:
а) відсоткової ставки комерційних банків;
б) норми резервів комерційного банку;
в) загального обсягу грошової маси;
г) коефіцієнта депонування,
22. Яке із наведених положень є правильним?
а) відсоткова ставка обернено впливає на попит на гроші як активи;
б) відсоткова ставка прямо впливає на попит на гроші як активи;
в) відсоткова ставка прямо впливає на грошову пропозицію;
г) усі відповіді правильні.
23. Якщо законодавчим чином буде встановлений граничний рівень відсоткової ставки нижче рівноважного рівня, то:
а) обсяг попиту на гроші буде більше, ніж обсяг пропозиції грошей;
б) обсяг попиту на гроші буде менше, ніж обсяг пропозиції грошей;
в) обсяг пропозиції грошей буде зростати, а обсяг попиту на гроші буде зменшуватися;
г) обсяг попиту на гроші буде зростати, а обсяг пропозиції грошей буде зменшуватися.
24. До чинників, що прямо пропорційно впливають на попит на гроші належить:
реальна процентна ставка;
рівень інфляції;
швидкість обігу грошей;
загальний рівень цін.
25. До чинників, що прямо пропорційно впливають на попит на гроші належить:
реальна процентна ставка;
очікування споживачів щодо зміни кон’юнктури ринку;
швидкість обігу грошей;
рівень багатства.
26. До чинників, що обернено пропорційно впливають на попит на гроші належить:
реальний ВВП;
загальний рівень цін;
швидкість обігу грошей;
рівень багатства.
27. До чинників, що обернено пропорційно впливають на попит на гроші належить:
реальний ВВП;
загальний рівень цін;
реальна процентна ставка;
рівень багатства.
28. До чинників, що прямо пропорційно впливають на обсяг пропозиції грошей належить:
облікова ставка ЦБ;
типова ринкова процентна ставка;
норма обов’язкового резервування;
тінізація економіки.
29. До чинників, що прямо пропорційно впливають на обсяг пропозиції грошей належить:
стан довіри до банків;
облікова ставка ЦБ;
норам обов’язкового резурвування;
тінізація економіки.
30. До чинників, що обернено пропорційно впливають на обсяг пропозиції грошей належить:
стан довіри до банків;
типова ринкова процента ставка;
багатство економічних суб’єктів;
тінізація економіки.
31. До чинників, що обернено пропорційно впливають на обсяг пропозиції грошей належить:
стан довіри до банків;
тінізація економіки;
багатство економічних суб’єктів;
типова ринкова процентна ставка.
32. При орієнтації ГКП на підтримання грошової маси в обігу на незмінному рівні графічна модель пропозиції грошей в системі координат (М; %) має вигляд:
горизонтальної лінії;
вертикальної лінії;
лінії нисхідного характеру;
лінії висхідного характеру.
33. При орієнтації ГКП на підтримання процентної ставки на незмінному рівні графічна модель пропозиції грошей в системі координат (М; %) має вигляд:
горизонтальної лінії;
вертикальної лінії;
лінії нисхідного характеру;
лінії висхідного характеру.
34. При орієнтації ГКП на одночасну зміну грошової маси в обігу та процентної ставки графічна модель пропозиції грошей в системі координат (М; %) має вигляд:
горизонтальної лінії;
вертикальної лінії;
лінії нисхідного характеру;
лінії висхідного характеру.
35. Емісія грошей в Україні здійснюється:
НБУ;
Державним казначейством;
комерційними банками;
НБУ та комерційними банками.
36. Як зміна норми обов'язкових резервів впливає на грошовий мультиплікатор?
а) прямо;
б) обернено;
в) зміна обов'язкових резервів не впливає на грошовий мультиплікатор;
г) усі відповіді неправильні.
37. Складний грошовий мультиплікатор визначається за формулою:
а) = (1 + r) / (1 + c);
б) = (1 + с) / (1 + r);
в) = (1 - с) / (1 - r);
г) = (1 + c) (c + r).
38. Якщо грошова база подвоїлась і розмір грошового мультиплікатора збільшився у два рази, то пропозиція грошей:
а) не змінилася;
б) зросла вдвічі;
в) зросла у чотири рази;
г) зросла, але менше ніж у два рази.
39. Якщо на грошовому ринку попит збільшився за сталої пропозиції, то:
а) знизиться номінальна відсоткова ставка;
б) зросте номінальна відсоткова ставка;
в) знизяться ціни на облігації;
г) правильні відповіді (б) і (в).
40. Якщо на грошовому ринку збільшилася пропозиція за незмінного попиту, то:
а) знизяться ціни на облігації;
б) знизиться номінальна відсоткова ставка;
в) зросте номінальна відсоткова ставка;
г) правильні відповіді (а) і (б).
41. Якщо пропозиція грошей і рівень цін постійні, то у разі збільшення доходу:
а) попит на гроші та відсоткова ставка збільшаться;
б) попит на гроші збільшиться, а відсоткова ставка знизиться;
в) попит на гроші і а відсоткова ставка зростуть;
г) попит на гроші та відсоткова ставка зменшаться.
42. Зі зниженням реальної відсоткової ставки:
а) попит на гроші для операцій збільшиться, а сукупний попит на гроші не зміниться;
б) попит на гроші для операцій зменшиться, а сукупний попит на гроші збільшиться;
в) попит на гроші для операцій не зміниться, а сукупний попит на гроші збільшиться;
г) попит на гроші як актив збільшиться, а сукупний попит на гроші не зміниться.
43. Особливим посередником на ринку цінних паперів, який виступає центром торгівлі, є:
а) валютна біржа;
б) товарна біржа;
в) фондова біржа;
г) усі відповіді правильні.
44. Цінним папером може бути:
а) будь-який грошовий документ;
б) документ, що засвідчує майнове право;
в) боргова розписка;
г) лотерейний білет.
45. Простий грошовий мультиплікатор розраховується як:
а) відношення готівкових грошей до безготівкових;
б) відношення загальної суми внесених депозитів до обов’язкових резервів;
в) як відношення грошової маси до грошової бази,
г) як відношення М1 до М0.
46. Зсув кривої товарного ринку в моделі IS – LM визначається:
а) відсотковою ставкою;
б) рівноважним доходом:
в) чутливістю інвестицій до відсоткової ставки;
г) мультиплікаторами державних витрат та податків.
47. У моделі IS - LM крива IS відображує зв'язок між:
а) відсотковою ставкою та доходом, що виникає на ринках товарів та послуг;
б) відсотковою ставкою та інвестиціями;
в) відсотковою ставкою та попитом на гроші;
г) пропозицією грошей і доходом.
48. Лінія IS не змінить свого початкового положення, якщо:
а) при будь-якому рівні реального доходу заощадження знизяться на величину приросту чистого експорту;
б) домашні господарства змінюють граничну схильність до заощаджень при тому ж обсязі заощаджень;
в) зростання державних витрат здійснюється за рахунок додаткових податків;
г) при будь-якій ставці відсотка інвестиції зменшаться на величину додаткових державних витрат.
49. Як зміниться нахил кривих IS та LM, якщо інвестиції стануть менш чутливі до відсоткової ставки?
а) крива LM стане крутішою;
б) крива LM стане більш пологою;
в) крива IS стане крутішою;
г) крива IS стане більш пологою..
50. У моделі IS – LM крива LM відображує зв'язок між:
а) пропозицією грошей і доходом;
б) відсотковою ставкою та інвестиціями;
в) відсотковою ставкою та попитом на гроші;
г) відсотковою ставкою та доходом, що утворився на ринку грошей та цінних паперів.
51. З моделі IS - LM випливає, що ставка відсотка визначається в результаті взаємодії:
а) ринку товарів та послуг з фінансовим ринком;
б) попиту та пропозиції на ринку товарів та послуu;
в) грошового ринку з ринком цінних паперів;
г) попиту і пропозиції на грошовому ринку.
52. Якщо економіка знаходиться в етані ліквідної пастки, то;
а) спільна рівновага досягається на кейнсіанській ділянці лінії LM;
б) економічні суб'єкти воліють тримати готівку;
в) ефективний попит нееластичний за пропозицією грошей;
г) усі відповіді правильні.
53. В умовах інвестиційної пастки:
а) інвестиції дорівнюють заощадженням;
б) інвестиційний попит нееластичний за ставкою відсотку;
в) інвестиції мінімальні через дуже високі ставки відсотку;
т) ефективний попит нееластичний відносно пропозиції грошей.
Задачі та вправи
1. Об'єктами грошового чи ринку капіталу є наступні фінансові активи:
а) готівка;
б) акції;
в) облігації, випущені корпораціями;
г) муніципальні облігації;
д) державні короткострокові облігації Міністерства фінансів з терміном погашення 6 місяців;
е) інвестиційні сертифікати?
2. Як зміниться загальний попит на гроші, якщо:
а) зростуть ціни;
б) знизиться ставка процента;
в) підвищиться швидкість обігу грошей;
г) скоротиться реальний обсяг виробництва;
д) збільшиться пропозиція грошей?
3. Оцініть переваги та недоліки таких фінансових активів за ліквідністю, прибутковістю і ступенем ризику:
а) іноземна валюта;
б) акції корпорацій;
в) готівка;
г) державні 6-місячні облігації;
д) консолі.
4. Що з перерахованого нижче не розглядається як гроші:
а) банківські білети;
б) казначейські білети;
в) чекові вклади;
г) кредитні картки;
д) ощадні рахунки;
е) банківські чеки?
4. Національний дохід країни у 2008 р. становив 220.млрд. грн., а грошовий попит - 50 млрд. грн. У 2009 р. національний дохід збільшився на 12%, а швидкість обертання грошей і рівень цін не змінилися. Чому дорівнює попит на гроші у 2009 р.?
5.
Реальний попит на гроші визначається
функцією:
де У - реальний ВВП; r - реальна відсоткова
ставка. Що станеться з кривою попиту па
гроші, якщо національний дохід збільшиться
на 150 тис. грн.. а реальна відсоткова
ставка зросте па 25 %?
6.
Попит на гроші визначається функцією
.
У 2008 р. ВВП дорівнював 1200 млрд.грн., попит
на гроші становив 200 млрд.грн., відсоткова
ставка - 16%, k - 0,8, h - 25. У 2009 р. дохід
збільшився на 60 млрд. грн., а відсоткова
ставка до 17,6 %. Чому дорівнює грошовий
попит у 2009 р?
7. Швидкість обертання грошей в економіці складає 4 оберти, реальний дохід становить 190 млрд. грн., рівень цін дорівнює 1,2. Обчислити величину трансакційного попиту на гроші.
8. Грошова маса в країні збільшилася на 8 %, рівень цін зріс на 6 %, а швидкість обертання грошей збільшилася на 3 %. Визначте обсяг випуску відповідно до рівняння кількісної теорії грошей.
9. Припустимо, що працівникові щомісяця перераховують на його рахунок у банку 2 000 грн. Витрати одного відвідування банку складають 2 гри., ставка відсотка дорівнює 20 %. Використовуючи модель Баумоля-Тобша, визначити. Оптимальне число відвідувань банку. Середні грошові залишки у формі готівки протягом місяця.
10. Припустимо. що долар робить упродовж року 5 оборотів, яким буде трансакційний попит на гроші при номінальному ВВП 2000, 2400 і 3000 млрд. дол.?
11. Номінальний ВВП країни у поточному році становить 80 млрд. грн., середня швидкість обігу грошової одиниці - 5 оборотів. З'ясуйте, у скільки разів зростуть ціни в наступному році, якщо грошова пропозиція за рахунок емісії збільшилася на 2 млрд. грн., а реальний ВВП скоротився на 10% (швидкість обігу грошей незмінна, спекулятивний грошовий попит дорівнює 0).
12. Розгляньте співвідношення ставки процента і величини спекулятивного попиту на гроші, наведені нижче, побудуйте графічну модель рівноваги грошового ринку, визначивши:
а) загальний попит на гроші при різних ставках процента (трансакційний попит становить 420 млрд. дол.);
б) рівноважну ставку процента, якщо грошова пропозиція дорівнює 520 млрд. дол.;
в) як зміниться рівноважна ставка процента при збільшенні пропозиції грошей до 570 і зменшенні до 500 млрд. дол.;
г) як зміниться загальний попит на гроші і процентна ставка при збільшенні та зменшенні номінального ВВП на 20 млрд. дол. (V = 1).
Ставка процента, % |
4 |
8 |
10 |
12 |
16 |
Спекулятивний попит на гроші, млрд. дол. |
150 |
120 |
100 |
80 |
50 |
13. Функція реального попиту на гроші виражається формулою: MD/P = 1000 – 100r, де r - ставка процента, виражена у відсотках. Пропозиція грошей MS =1000 грошових одиниць. Рівень цін P =2. Побудуйте графік рівноваги грошового ринку, попередньо визначивши:
а) рівноважне значення ставки процента;
б) як зміниться рівноважна ставка процента, якщо пропозиція грошей зросте з 1000 до 1200 одиниць;
в) якщо Національний банк України хоче змінити рівноважну ставку процента до 7%, то який рівень грошової пропозиції слід задати.
14. На рисунку 4.1 зображено стан рівноваги на грошовому ринку. Покажіть на графіку, які зсуви ліній грошової пропозиції MS і грошового попиту MD відбудуться за умови, якщо:
а) Міністерство фінансів випускає в обіг додаткову кількість державних короткострокових облігацій;
б) зростає заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетної сфери;
в) при незмінному реальному ВВП рівень цін зростає;
г) збільшується попит на ліквідні цінні папери на фондовому ринку;
д) уповільнюється обіг грошей. Як при цьому змінюється рівноважна процентна ставка re?
Рисунок 4.1 – Рівновага грошового ринку
15. Обсяг депозитів комерційного банку становить 1 млрд. грн. Норма банківських резервів дорівнює 15 %. Крім того, банк зберігає ще 5 % надлишкових резервів від суми депозитів. Яку максимальну суму комерційний банк може використати для видачі кредитів? На скільки збільшиться величина грошової пропозиції при дії ефекту мультиплікативного розширення?
16. За даними таблиці розрахуйте грошовий мультиплікатор:
Показник |
Сума, млн. грн. |
Грошова маса М3 |
45140 |
Строкові вклади у національній валюті |
8570 |
Цінні папери банків |
535 |
Готівка в касах банку |
3500 |
Валютні кошти |
6350 |
Резерви банків |
6705 |
Кошти на поточних рахунках |
13590 |
Питання для повторення матеріалу
Сутність та особливості функціонування грошового ринку.
Порівняльна характеристика грошового та товарного ринків.
Загальна характеристика та інституційна модель грошового ринку.
Структура грошового ринку.
Попит на гроші.
Пропозиція грошей.
Подвійна рівновага товарного та грошового ринків (модель IS-LM).
Механізм зміни маси грошей в обороті.
Фактори та структура грошово-кредитного мультиплікатора.
3.2 Особливостей обігу платіжних інструментів на грошовому ринку
Тести
1. Безумовний письмовий наказ, адресований одною особою іншій особі і підписаний особою, яка його видала, про виплату на вимогу або на визначену дату суми грошей третьому учаснику, за його наказом або пред'явнику, називається:
чеком;
банкнотой;
простим векселем;
переказним векселем.
2. Особа, яка виписує вексель і дає наказ про його оплату:
трасат;
трасант;
бенефіціар;
векселедержатель.
3. Особа, якій адресований наказ про оплату векселя:
трасат;
трасант;
бенефіціар;
векселедержатель.
4. Особа, яка пред'являє простий вексель до оплати й отримує гроші за векселем:
трасат;
трасант;
бенефіціар;
векселедавець.
5. Безумовне письмове зобов'язання однієї особи перед іншою виплатити їй обумовлену суму грошей на вимогу або на фіксовану дату, чи на визначений момент у майбутньому:
чек;
банкнота;
простий вексель;
переказний вексель.
6. Різновидом переказного векселя є:
солло;
банкнота;
тратта;
казначейські балети.
7. Безумовний наказ клієнта банку, який веде його поточний рахунок, про сплату певної суми грошей пред'явнику платіжного інструмента або іншій, вказаній на ньому (на платіжному інструменті) особі:
чек;
банкнота;
простий вексель;
переказний вексель.
6. Різновидом переказного векселя, де платником виступає банк, є:
солло;
тратта;
чек;
казначейські балети.
7. Передавальний надпис на зворотній стороні платіжного документа (чека, векселя):
тратта;
алонж;
індосамент;
акцепт.
8. Покупка банком векселя зі знижкою:
дисконт;
аваль;
доміціляція;
кросування.
9. Банківська гарантія за векселем:
дисконт;
аваль;
доміціляція;
кросування.
10. Призначення платника за векселем:
дисконт;
аваль;
доміціляція;
кросування.
11. Додатковий листок для продовження індосаментного ряду на векселі:
тратта;
алонж;
індосамент;
акцепт.
12. Особа, яка виписує чек і дає наказ про його оплату:
трасат;
трасант;
бенефіціар;
чекодержатель.
13. Особа, якій адресований наказ про оплату чека:
банк;
трасант;
чекодавець;
чекодержатель.
14. Особа, яка пред'являє чек до оплати й отримує гроші за чеком:
банк;
трасант;
бенефіціар;
чекодавець.
15. Згода на оплату за платіжним документом:
дисконт;
алонж;
аваль;
акцепт.
16. Нанесення на чек особливої помітки у вигляді двох паралельних ліній відносно банківського рахунку, на який слід здійснити переказ коштів за чеком:
акцепт;
аваль;
доміціляція;
кросування.
17. Стандартний грошовий документ, який виписується в місцевій або іноземній валюті і використовується при поїздках і закордонних подорожах для оплати товарів і отримання в банку готівки:
кросова ний чек;
тратта;
дорожній чек;
солло.
18. Зображення, що виконані в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, під час розглядання яких проти світла з лицьового боку проглядає літера «У»:
водяний знак;
латентне (приховане) зображення;
суміщене зображення;
рельєфне зображення.
19. Зображення в різних тонах портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, утворене внутрішньою структурою паперу, видиме під час розглядання банкноти проти світла і розташоване у встановленому місці:
водяний знак;
латентне (приховане) зображення;
суміщене зображення;
рельєфне зображення.
20. Графічні елементи на лицьовому боці банкноти, які виконані спеціальним друком, фарба яких виступає над поверхнею паперу і шорсткість яких відчувається на дотик:
водяний знак;
латентне (приховане) зображення;
суміщене зображення;
рельєфне зображення.
21. Зображення цифрового позначення номіналу, що видиме під час розглядання банкноти під гострим кутом зору до джерела світла:
водяний знак;
латентне (приховане) зображення;
суміщене зображення;
рельєфне зображення.
22. Банківська пластикова картка, номер та інформація про клієнта якої нанесені спеціальним рельєфним шрифтом, називається:
смарт-карткою;
карткою з магнітною смужкою;
ембосованою;
кросованою.
23. Присвоєння суб'єктам та об'єктам ідентифікатора та / або порівняння ідентифікатора з переліком привласнених ідентифікаторів (особа називає себе системі) при здійсненні розрахунків БПК
ідентифікація;
аутентифікація;
авторизація;
персоніфікація
24. Перевірка належності користувачу банківської пластикової картки, поданого ним ідентифікатора (встановлення відповідності особи ідентифікатору, який вона назвала)
ідентифікація;
аутентифікація;
авторизація;
персоніфікація
25. Процес надання певній особі прав на виконання певних дій, а також перевірка наявності цих прав при спробі особою виконати ці дії при здійсненні розрахунків БПК
ідентифікація;
аутентифікація;
авторизація;
персоніфікація
26. Справжні банкноти (монети), що за встановленими Національним банком критеріями можуть використовуватися для розрахунків за всіма видами готівкових операцій або прийматись банками до обміну та інших банківських операцій, називаються:
платіжними;
придатними до обігу;
сумнівними;
зношеними.
27. Банкноти (монети), що не мають ознак зношення, пошкодження та дефектів, визначених Національним банком, називаються:
платіжними;
придатними до обігу;
сумнівними;
зношеними.
28. Банкноти (монети), які в процесі обігу набули ознак зношення та пошкодження, що встановлені Національним банком, а також такі, що мають дефекти виробника і повинні вилучатися банками з обігу, називаються:
неплатіжними;
не придатними до обігу;
зношеними;
сумнівними.
29. Справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися як засіб платежу (для взаєморозрахунків за готівковими платежами і переказами, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви тощо) у зв'язку з набуттям у процесі обігу ознак зношення та пошкодження, які перевищують установлені Національним банком критерії, а також підроблені банкноти (монети) і такі, що виведені Національним банком з обігу, та зразки банкнот, називаються:
неплатіжними;
не придатними до обігу;
зношеними;
сумнівними.
30. Якщо банкнота має загальне або локальні забруднення, плями та написи (уключаючи видимі в ультрафіолетових променях) площею кожні понад 400 кв. мм, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти, ця банкнота є:
зношеною;
значно зношеною;
сумнівною;
придатною до обігу.
31. Якщо банкнота має відбитки штампів площею понад 400 кв. мм, уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, крім штампів про погашення, ця банкнота є:
зношеною;
значно зношеною;
сумнівною;
придатною до обігу.
32. Якщо банкнота має надриви або надрізи довжиною кожний до 5 мм, у тому числі склеєні, ця банкнота є:
зношеною;
значно-зношеною;
сумнівною;
придатною до обігу.
33. Якщо банкнота має отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких менша ніж 10 кв. мм., ця банкнота є:
зношеною;
значно-зношеною;
сумнівною;
придатною до обігу.
34. Якщо банкнота має отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 кв. мм., а також надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, у тому числі склеєні, ця банкнота:
не приймається в якості платіжного засобу суб’єктами господарювання;
не приймається банками для обміну на інші банкноти;
не приймається в якості платіжного засобу суб’єктами господарювання, але приймається банками для обміну на інші банкноти;
приймається в якості платіжного засобу суб’єктами господарювання та приймається банками для обміну на інші банкноти.
35. Банкноти з утраченими частинами, якщо разом з отворами (дірками) збереглася ціла частина банкноти, площа якої не менше ніж 55% її початкової площі, називаються:
зношеними;
значно-зношеними;
сумнівними;
придатними до обігу.
36. Банкноти, що складені (склеєні) з половин двох різних банкнот одного номіналу і дизайну, розірваних (розрізаних) навпіл, загальною площею не менше ніж 92% початкової площі банкноти, називаються:
зношеними;
значно-зношеними;
неплатіжними;
придатними до обігу.
37. Банкноти, що складені (склеєні) з половин двох різних банкнот одного номіналу і дизайну, розірваних (розрізаних) навпіл, загальною площею не менше ніж 92% початкової площі банкноти:
приймається в якості платіжного засобу суб’єктами господарювання та приймається банками для обміну на інші банкноти;
не приймається в якості платіжного засобу суб’єктами господарювання, але приймається банками для обміну на інші банкноти;
не приймається банками для обміну на інші банкноти;
приймаються банками як сумнівні та потребують подальшої експертизи щодо визначення їх платіжності.
38. Банкноти і монети з дефектами виробника, якщо вони не мають ознак підроблення:
приймаються банками як сумнівні та потребують подальшої експертизи щодо визначення їх платіжності;
не приймається банками для обміну на інші банкноти;
приймається банками без обмежень для обміну на інші банкноти;
приймається в якості платіжного засобу суб’єктами господарювання.
39. Неплатіжні банкноти та монети:
приймається в якості платіжного засобу суб’єктами господарювання та приймається банками для обміну на інші банкноти;
не приймається в якості платіжного засобу суб’єктами господарювання, але приймається банками для обміну на інші банкноти;
приймаються банками як сумнівні та потребують подальшої експертизи щодо визначення їх платіжності;
не приймається банками для обміну на інші банкноти.
Питання для повторення матеріалу
Банкнота як основа готівкового обігу.
Способи захисту банкнот (гривні).
Основні захисні елементи резервних валют (долар, фунт стерлінгів, євро, ієна).
Придатність банкнот та монет до обігу.
Суть та особливості вексельного обігу.
Суть та особливості здійснення чекових розрахунків.
Банківська платіжна картка: суть, види, методика розрахунків.
Злочини та шахрайство, що вчиняються з використанням банківських платіжних карток.
Сучасні тенденції розвитку електронних грошей.