Тема № 4 Вивчення особливостей формування доходів, витрат та фінансового результату діяльності страхової компанії.

Фінансовою діяльністю Компанії є діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства, в тому числі грошових вкладень у депозити банків, придбання та відчуження акцій, облігацій та інших цінних паперів (включаючи державні цінні папери, цінні папери банків, підприємств та організацій), придбання та відчуження часток (паїв) підприємств, нерухомості, землі, випуск (розміщення) в установленому порядку власних цінних паперів (акцій, облігацій, векселів) тощо.

Аналізуючи звіт про фінансові результати та баланс страхової компанії можна навести приклади доходів і витрат страховика.

Нижче наведено доходи та витрати за 2011 рік. До яких входять інші операційні доходи та витрати, доходи та витрати від участі в капіталі за інвестиціями, інші фінансові доходи та витрати, інші доходи та витрати.

Диверсифікована структура каналів продажів і реалізована програма оптимізації витрат на ведення бізнесу дали змогу компанії знизити негативний вплив поточної економічної ситуації на її діяльність і зберігати стабільне становище на ринку. Відповідно до чергового рейтингу журнала «Insurance Top» за підсумками 2010 року НАСК «Оранта» підтвердила звання лідера ринку ризикового страхування.

По даним, представленим у таблиці можна сказати, що діяльність НАСК «Оранта» фактично збільшує основні фінансові показники у декілька разів, що є дуже хорошим показником рентабельності та може бути прикладом для більшості інших страхових компаній України. Не дивлячись на сучасний економічний стан країни, компанія дуже швидко збільшує розміри страхових премій, хоча кількість укладених договорів збільшується з непропорційною швидкістю повільно. Також дана таблиця виявляє, що обсяг власного капіталу перевищує статутний фонд. Якщо обсяг власного капіталу перевищує обсяг статутного фонду, то таке співвідношення характеризує прибуткову діяльність страховика. Зростання дає змогу страховій компанії здійснювати виплати дивідендів, реінвестовувати капітал і т. ін.

На страховому ринку існують наступні чинники, що стримують розвиток НАСК „Оранта”:

- за напрямком розвитку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАЦВ) – низька мотивація автовласників у придбанні відповідних полісів.

Тема № 5 Ознайомлення з методами забезпечення та оцінки фінансової надійності страховика.

Проблема визначення платоспроможності страхової компанії являє собою одну з важливих проблем як для окремої компанії, так і для всього страхового ринку. Платоспроможність страхової компанії – це можливість своєчасно і в повному обсязі відповідати за своїми зобов’язаннями, тобто означає здатність у будь-який наперед взятий час виконувати зобов’язання із укладених договорів страхування.

Отже, платоспроможність -- це основний показник діяльності страховика з точки зору страхувальника, оскільки укладаючи договір страхування, страхувальник розраховує на уникнення втрат при настанні страхового випадку, а страховик за умови свого стабільного фінансового становища може мінімізувати збиток страхувальника. Страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні або недоступні в певний час, щоб здійснювати виплати при настанні страхових випадків. Платоспроможність страховика залежить від достатності розміру сформованих страхових резервів.

Гарантом платоспроможності страховиків є адекватні зобов'язанням страхові резерви і власний капітал.

Формування зобов'язань страховика суттєво відрізняється від аналогічного процесу, що здійснюється всіма іншими комерційними суб'єктами.

Страховик НАСК «Оранта» має закріплені договором страхування зобов'язання перед кожним страхувальником, які виражені страховою сумою за даним договором. Але це не означає, що зобов'язання страховика рівні сукупній сумі страхових зобов'язань, оскільки страхування за своєю суттю передбачає імовірнісний характер настання страхових випадків і певний розподіл збитку.

Виходячи з цього, сукупні зобов'язання страховика визначаються тією частиною страхових внесків (премій), що призначені для виплат (нетто-премії). А засобом розрахунку цих зобов'язань є страхові тарифи. Саме страховий тариф визначає кількість премій і страхових зобов'язань.

Абсолютна величина статутного капіталу повинна розглядатися як критерій платоспроможності страховика, оскільки вимоги про достатність капіталу щодо прийнятих зобов'язань перекривають шлях страховику, який не виконав цей норматив, можливість виходу на ринок страхових послуг.

Основним елементом платоспроможності страховика є страховий тариф, який дає можливість сформувати страховий фонд у достатніх розмірах і забезпечити прибуток, який буде прямо збільшувати власні кошти страховика шляхом збільшення статутного чи інших фондів, що створюються за рахунок прибутку в процесі розподілу, або опосередковано шляхом залучення коштів юридичних і фізичних осіб, які зацікавлені в отриманні доходу на вкладений капітал.

Платоспроможність НАСК «Оранта» залежить також від розміру ресурсів страховика і зобов’язань, які бере на себе перестраховик, тобто системи перестрахування.

Коефіцієнт платоспроможності страховика визначається як різниця між фактичним та розрахунковим (нормативним) запасами платоспроможності;

Чинним законодавством встановлено мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими , ніж страхування життя, в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя – 1.5 млн. євро за обмінним курсом валюти України. Статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі за їх номінальною вартістю. Допускається сплата грошової частки державними цінними паперами, але не вище 25% загального розміру статутного фонду.

На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

Фактичний запас платоспроможності страховика визначається вирахуванням із вартості майна страховика суми нематеріальних активів і загальної суми нематеріальних активів і загальної суми зобов’язань, у тому числі страхових. Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші , ніж страхування життя дорівнює більшість з двох величин, які визначаються так:

- перша визначається множенням суми надходжень страхових премій за звітний період на 0,18. При цьому сума надходжень страхових премій зменшується на 50% страхових премій, належних перестраховикам;

- друга визначається множенням суми страхових виплат за звітний період за договорами страхування на 0,26. При цьому сума здійснених страхових виплат, компенсованих перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.

Згідно з українським страховим законодавством оцінка платоспроможності здійснюється через співвідношення фактичного запасу і нормативного. Якщо фактичний запас платоспроможності перевищує нормативний, то страхова компанія є платоспроможною. В іншому випадку страховик повинен представити в уповноважений орган нагляду за страховою діяльністю план фінансового оздоровлення, і залежно від його виконання до компанії можуть застосовуватися ті чи інші санкції.

Отже, страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні або недоступні в певний час, щоб здійснювати виплати при настанні страхових випадків. Платоспроможність страховика залежить від достатності розміру сформованих страхових резервів.

Страхові резерви НАСК "Оранта" утворюються з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, утворюються у тих валютах, в яких НАСК "Оранта" несе відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями, і обліковуються окремо по кожній валюті. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам наявних технічних резервів. Страхові зобов'язання, передані перестраховикам, відображаються в активі балансу НАСК "Оранта" як права вимоги до перестраховиків. НАСК "Оранта" зобов'язане формувати страхові резерви (технічні резерви) і вести їх облік за видами страхування.

Формування резервів незароблених премій на звітну дату здійснюється залежно від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) по відповідних видах страхування за період попередніх дев'яти місяців (далі - розрахунковий період) у такому порядку:

- сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за перші три місяці розрахункового періоду множиться на одну четверту;

- сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за наступні три місяці цього періоду множиться на одну другу;

- сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за останні три місяці розрахункового періоду множиться на три четвертих;

- одержані добутки додаються.

Величина резервів незароблених премій відображається у відповідній окремій статті балансу НАСК "Оранта" як технічні резерви.

Збільшення (зменшення) величини резервів незароблених премій у звітному періоді відповідно зменшує (збільшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії). При здійсненні операцій перестраховування частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що були сплачені за договорами перестраховування, формують права вимоги до перестраховиків і обліковуються як суми часток перестраховиків у резервах незароблених премій. Обсяги страхових резервів у перестрахувальника при цьому не зменшуються. Суми часток перестраховиків у резервах незароблених премій на звітну дату обчислюються залежно від сум часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які були сплачені перестраховикам протягом розрахункового періоду, у такому порядку:

- сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом перших трьох місяців цього періоду, множиться на одну четверту;

- сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом наступних трьох місяців, множиться на одну другу;

- сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом останніх трьох місяців, множиться на три четвертих;

- одержані добутки додаються.

Збільшення (зменшення) сум часток перестраховиків у резервах незароблених премій у звітному періоді відповідно збільшує (зменшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії).

Формування резервів збитків здійснюється НАСК "Оранта" при наявності відомих вимог страхувальників (перестрахувальників) на звітну дату, що підтверджуються відповідними заявами.

Величина резервів збитків на звітну дату є сумою зарезервованих несплачених сум страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників, по яких не прийнято рішення про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум. Величина резервів збитків відображається у відповідній окремій статті балансу страховика як технічні резерви. Сума збільшення величини резервів збитків у звітному періоді належить до витрат страховика, сума зменшення - до доходів від страхової діяльності.

Вимоги до перестраховиків згідно з договорами перестраховування при настанні страхових випадків у звітному періоді формують права вимоги до перестраховиків і обліковуються як частка перестраховиків у резервах збитків. Збільшення (зменшення) суми таких вимог до перестраховиків у звітному періоді відповідно збільшує (зменшує) доход від страхової діяльності.

Здійснюючи фінансово-господарські операції, НАСК "Оранта" повинне забезпечувати диверсифікованість своїх активів. При цьому обсяги технічних резервів повинні бути представлені однією або декількома з таких категорій активів:

- грошові кошти на розрахунковому рахунку;

- банківські вклади (депозити);

- нерухоме майно;

- цінні папери, що передбачають одержання доходів;

- цінні папери, що емітуються державою;

- права вимоги до перестраховиків;

- готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

При цьому величина окремих категорій активів приймається для представлення технічних резервів і обліковується як розміщення технічних резервів в обмежених обсягах (у відсотках до обсягів наявних технічних резервів), а саме:

- банківський вклад (депозит) - в кожному банку не більше 30;

- нерухоме майно - не більше 10;

- права вимоги до перестраховиків - не більше 50;

- цінні папери, що передбачають одержання доходів, - не більше 40, в тому числі:

- акції, які не котируються на фондовій біржі, - не більше 15,з них акцій одного емітента - не більше 2;

- акції, які котируються на фондовій біржі, - не більше 5 одного емітента;

- облігації - не більше 5, з них облігацій одного підприємства - не більше 2.

У разі, коли обсяги страхових резервів, сформованих в іноземних валютах, перевищують 10% від загальної суми активів страховика, для забезпечення ліквідності та безпечності розміщення страхових резервів не менше 60% таких резервів мають бути представлені у цих же валютах активами таких категорій:

- грошові кошти на розрахунковому (субрахунковому) рахунку в іноземній валюті;

- банківські вклади (депозити) в іноземній валюті.

Не менше 90% страхових резервів повинні бути розміщені на території України, якщо інше не передбачено чинним законодавством та міжнародними угодами, що укладені Україною.

Аналіз ліквідності НАСК « Оранта»

Основне завдання ліквідності балансу – перевірити синхронність надходження і витрати фінансових ресурсів, тобто здатність підприємства розраховуватися по зобов'язаннях власним майном у визначений період часу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у кошти відповідає терміну погашення зобов'язань. Ніж швидше той чи інший вид активу може знайти грошову форму, тим вище його ліквідність. У табл. 4.1 представлений аналіз ліквідності балансу.

Основні показники ліквідності підприємства представлені в табл. 4.1.

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу тої чи іншої міри відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх нестачею по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації меньш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує в якій частці короткострокові зобов'язання підприємства можуть бути поповнені за рахунок високоліквідних активів. Як показує табл. 4,1 даний коефіцієнт має значення нижче нормативного в 2008 році, значить підприємство не може терміново ліквідувати короткострокову заборгованість. Позитивним моментом є збільшення даного коефіцієнта в 2009 та 2010 роках на 459607 та на 159584.

Коефіцієнт поточної ліквідності вважається більш точним показником, при його розрахунку в увагу не береться найменш ліквідна частина активів. Коефіцієнт показує скільки одиниць найбільше ліквідних активів приходиться на одиницю термінових боргів. Виходячи з цього можна сказати, коефіцієнт поточної ліквідності на підприємстві відповідає нормативу 0,7-0,8, але має тенденцію в підвищенню, так у 2010 році показник дорівнював 0,78, у відмінності від 0,66 у 2009 році. З цього можна укласти, що підприємству не досить найбільш ліквідних активів для погашення боргів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов’язаннями. У нашому випадку коефіцієнт високий що свідчить про те, що НАСК « Оранта» є невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспрможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості фірма може погасити найближчим часом. У 2007 році коефіцієнт не відповідає норми, що свідчить про неспроможність погасити короткострокову заборгованість.

В умовах ринкових відносин велике значення мають показники ефективності діяльності підприємства, які характеризують рівень прибутковості. Показники прибутковості визначають відносну доходність підприємства, що вимірюються у відсотках до витрат ресурсів чи капіталу з різних позицій. Зростання значень усіх показників прибутковості є позитивним моментом, а терміну окупності – негативним.

Використовують багато видів показників рентабельності. Але всі вони є відносними і показують скільки одиниць прибутку (валового, операційного, чистого) отримують на одиницю елементів виробництва (реалізованої продукції, загального капіталу, виробничих фондів, власного капіталу тощо), що сприяли його створенню. Фінансовий аналіз рівня рентабельності та причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Основними завданнями аналізу (оцінки) рентабельності є:

• оцінка ефективності діяльності підприємства на поточний момент;

• виявлення зміни рентабельності протягом певного періоду;

• визначення факторів, які вплинули на зміну рентабельності;

• визначення резервів зростання рентабельності.

Рентабельність оцінюють з різною метою залежно від потреби (зовнішньої чи внутрішньої). Найчастіше рентабельність підприємств оцінюють потенційні інвестори з метою доцільності інвестування коштів. Для державних підприємств така оцінка може здійснюватися на державному рівні з метою виявлення можливостей підвищення рентабельності за наявності негативних тенденцій у державному секторі. На приватних підприємствах оцінку рентабельності з метою прийняття необхідних управлінських рішень, направлених на підтримання або підвищення рівня рентабельності, проводять їх власники та виконавчі директори.

Рентабельність підприємства можна оцінити за допомогою системи показників. За даними сукупності показників рентабельності оцінюють ефективність звичайної діяльності та її складових: операційної, інвестиційної, фінансової, та відповідності завданням фінансової політики.

Аналіз показників рентабельності є важливим для оцінки потенційних можливостей підприємства щодо формування прибутку та оцінки фінансового стану. Аналіз рентабельності на підприємстві здійснюють за системою показників, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності діяльності підприємства.

До основних показників рентабельності відносять:

• рентабельність активів;

• рентабельність сукупного капіталу;

• рентабельність власного капіталу;

• рентабельність продажу;

•рентабельність продукції

рентабельність виробництва

1. Рентабельність активів (майна) - показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в його активи. Цей показник обчислюють за формулою 4.1:

Р А = Чистий прибуток (ф.№2 р.220) /Валюта балансу (ф.№1 р.280)

Аналіз рентабельності активів здійснюють для оцінки ефективності діяльності підприємства, а також використовують при вивченні попиту на продукцію.

На рентабельність активів впливають: оборотність активів; рентабельність реалізованої продукції.

2. Рентабельність сукупного капіталу обчислюють за формулою 4.2:

Р А = Прибуток до оподаткування (ф.№2 р.170) / Усього джерел коштів(ф.№1 р.640)

Показник рентабельності власного капіталу цікавить перш за все інвесторів.

3. Рентабельність власного капіталу розраховується за формулою 4.3:

Р А = Чистий прибуток (ф.№2 р.220) /Власний капітал (ф.№1 р.380)

y"> Цей показник цікавить наявних і потенційних власників і акціонерів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Це основний показник, що використовують для характеристики ефективності вкладень у діяльність того або іншого виду.

Поряд із цим показником розраховують також показник періоду окупності власного капіталу (ПОВК) за формулою 4.4:

ПОВК = Власний капітал (ф.№1 р.380) /Чистий прибуток (ф.№2 р.220)

4. Рентабельність продажу. При оцінці рентабельності продажу на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховують коефіцієнти рентабельності всієї продукції або окремих її видів. Аналогічно рентабельності капіталу, існує багато показників оцінки рентабельності продажу, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Частіше всього використовують валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховують три показники рентабельності продажу.

Валова рентабельність реалізованих товарів визначається за формулою:

Р В = Валовий прибуток (ф.№2 р.050) /Виручка від реалізації (ф.№2 р.035)

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність комерційної діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційна рентабельність реалізованих товарів визначається за формулою 4.6:

Р О = Операційний прибуток (ф.№2 р.100) /Виручка від реалізації (ф.№2 р.035)

Показник операційної рентабельності є одним із найкращих інструментів визначення операційної ефективності і свідчить про спроможність керівництва підприємства отримати прибуток від діяльності до вирахування витрат, які не відносяться до операційної ефективності. Аналіз цього показника у сукупності з показником валової рентабельності дозволяє сформувати уявлення про те, чим викликані зміни рентабельності. Якщо, наприклад, протягом ряду років валова рентабельність суттєво не змінилась, а показник операційної рентабельності поступово знижувався, то реальна причина прихована, скоріше за все, у зростанні витрат за статтями адміністративних і збутових витрат.

Чиста рентабельність реалізованих товарів визначається за формулою:

Р Ч = Чистий прибуток (ф.№2 р.220) / Виручка від реалізації (ф.№2 р.035)

Рентабельність виробництва показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.

Рентабельність виробництва визначається формулою 4.8:

Р В= Валовий прибуток (ф.№2 р.050) /Собівартість реалізації продукції (ф.№2 р.040)

Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії.

Рентабельність продажу визначається за формулою 4.9:

Рп.= Р В= Валовий прибуток (ф.№2 р.050) /Виручка від реалізації (ф.№2 р.035)

Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожного карбованця проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції .

Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності компанії - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах.

Коефіцієнт рентабельності продажів зв'язує оперативну і стратегічну діяльність компанії.

• Даний показник відбиває тільки операційну діяльність підприємства. Він не має нічого загального з фінансовою діяльністю.

• Середній рівень рентабельності продажів у різних галузях різний. Не існує, якого-небудь єдиного стандарту на даний показник. Це гарний критерій для порівняння з галузевим стандартом.

Усі перелічені коефіцієнти доцільно застосовувати на підприємстві для оцінювання ефективності використання прибутку в динаміці за ряд періодів. Результати аналізу дають змогу зробити висновки про можливість максимізації прибутку підприємства.Отже, проведемо аналіз показників рентабельності НАСК « Оранта» ( табл. 4.3 ).

Показники рентабельності НАСК « Оранта» у 2009 році має негативну тенденцію порівняно з 2008 та 2010 роками. Показник рентабельності активів показує, скільки припадає прибутку на одиницю інвестованого в активи капіталу. Чим вищий цей показник, тим краще. На підприємстві рентабельність активів у 2008 році становила 0,023% , однак у 2009 році – (- 0,006%). Отже, можна зробити висновок, що найбільше припадає прибутку на одну гривню інвестованого капіталу у 2008році.

Показник рентабельності власного капіталу у 2008 році найвищий і становить 0,07%, а у 2009 та 2010 роках рентабельність капіталу низька, через те, що нижча 3%.

Аналогічні тенденції спостерігаються щодо операційної рентабельності товарів та чистої рентабельності реалізованих товарів. Показники операційної рентабельності у 2008 році найвищі які становлять 0,01 %, нульові значення показників у 2009 та 2010 роках.

Рентабельність виробництва у 2010 році була найнижча яка становить

-0,681, цей показник показує скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції.

Як видно з представленої інформації, фінансовий стан НАСК „Оранта” може бути визначений як стабільний. Водночас будь-яка фінансова діяльність, в тому числі і страхова, пов’язана із значною кількістю ризиків, а тому вимагає постійного контролю на платоспроможністю та провадженням заходів із зміцнення фінансово-економічної безпеки.

На сьогодні, в умовах фінансової кризи, важливими заходами для зміцнення фінансово-економічної безпеки НАСК «Оранта», як найбільшого в Україні страховика є наступні:

• впровадження зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку, оскільки страхові компанії в розвинутих країнах добре знають сильні і слабкі сторони клієнтів, мають певний досвід ринкових перетворень, вимушені постійно оцінювати ризик і прогнозувати страхові події, розробляти рекомендації по підвищенню ефективності роботи страховиків і страхувальників та по виконанню страхових зобов’язань по укладених договорах.

• розвиток та розширення всіх видів страхування завдяки впровадженню європейських та світових технологій;

• реалізація страхових продуктів у прямій залежності від потреб ринку;

• максимальний обсяг охоплення ринку, повне обслуговування потреб клієнтів, лідерство у питаннях зниження собівартості страхових премій;

• побудова розгалуженої мережі індивідуального обслуговування, пошук та розробка нових видів страхування;

• зміцнення та вдосконалення організаційно-територіальної мережі;

• зміцнення матеріально-технічної бази, всеохоплююча комп’ютеризація, створення локальної мережі зв’язку.

Розвиток економічної, страхової науки засвідчив, що антикризова діяльність має ґрунтуватися на залученні значно ширшого кола інструментів управління. Їх склад та послідовність застосування визначаються багатьма чинниками, які впливають на господарський процес чи стан суспільного буття.

Враховуючи, що страхові резерви заходяться в основному на депозитах – в умовах фінансової кризи та кризи банків перевести депозити в найнадійніші банки (можливо в державні). Враховуючи, що держава володіє часткою НАСК Оранта, вона також буде зацікавлена у забезпечені її платоспроможності.

Необхідно також ретельно контролювати регіональні дирекції з приводу махінацій при здійснення виплат

В сьогоднішніх умовах, необхідна ще більш агресивна поведінка на ринку – в зв’язку із тим, що приріст ринку страхування в 2009 році склав лише 10% намагатися розширити клієнтську базу за рахунок інших компаній, багато з яких стають зараз не платоспроможними. Таким чином, здійснюючи зміну в тарифній політиці зробити НАСК Оранта ще більш привабливою для потенційних клієнтів, які на даний момент страхуються в інших компаніях. Це можна зробити всілякими знижками, подарунками, пільгами, акціями, гнучкістю умов, індивідуальним підходом. І це потрібно робити дуже якісно, оскільки за прогнозами аналітиків об'єм ринку страхових послуг в Україні може скоротитися на 20%, в кращому разі, а в гіршому на все 50%.

Варто також провести фінансовий аудит відомою компанією (напр. Ernst&Young, DeLLOITE, Concorde-capital) і заважаючи на високий рівень надійності компанії – ще раз підтвердити надійність компанії перед клієнтами.

Крім цього, варто намагатися збільшити частку державного страхування та страхування державних компаній. Агресивно необхідно поодитися і сегменті обов’язкового страхування. На перший план виходять такі види страхування як ОЦВ (обов’язкова цивільна відповідальність власників автотранспорту), каско і страхування майна.

Значну роль для зміцнення фінансово-економічної безпеки страхової компанії грають такі фактори як репутація страховика на ринку страхових послуг, кваліфікація персоналу, динаміка зростання доходів, якість і ступінь диверсифікації страхового портфеля. Зокрема необхідно боротися із провокаціями конкурентів, одна з яких наприклад, мала місце наприкінці 208 року. Тоді зокрема в засобах масової інформації та суспільстві поширювалася інформація про критичний фінансовий стан Оранти та її неплатоспроможність.

Вказані пропозиції щодо покращення фінансового стану вплинуть на підвищення прибутковості компанії, а отже, і ефективності її діяльності, покращенні її фінансових показників.