- •1Загальні положення
- •1.1. Мета і завдання розділу «Промислова екологія»
- •1.2. Організація консультацій по розділу
- •1.3. Підготовка вихідних матеріалів при проходженні переддипломної практики
- •2. Основні напрямки розробки розділу
- •3. Зміст розділу
- •3.1. Характеристика підприємства як джерела забруднення навколишнього природного середовища
- •3.2. Визначення кількості забруднюючих речовин, які потрапляють у навколишнє природне середовище
- •3.2.1 Визначення кількості викидів забруднюючих речовин за допомогою питомих показників
- •3.2.2 Визначення кількості шкідливих речовин, які поступають в атмосферу за наявності апаратів пилогазоочищення
- •3.2.3 Визначення валових викидів забруднюючих речовин в атмосферу
- •3.2.4 Визначення річного викиду забруднюючих речовин
- •3.2.5 Визначення кількості скидань забруднюючих речовин
- •1.1.1Розрахунок викидів забруднюючих речовин при механічній обробці матеріалів
- •1.1.2Розрахунок викидів забруднюючих речовин ливарними та термічними цехами
- •1.1.3Розрахунок викидів забруднюючих речовин при зварюванні, електрогазорізки, наплавленні і пайки металів
- •1.1.4Розрахунок викидів забруднюючих речовин при нанесенні лакофарбових покриттів
- •1.1.5Розрахунок викидів забруднюючих речовин при спалюванні палив
- •1.2Санітарно-гігієнічна оцінка впливу забруднень на стан навколишнього природного середовища
- •1.2.1Розрахунок розсіювання викидів забруднюючих речовин
- •1.2.2Розрахунок граничнодопустимих викидів речовин
- •1.2.3Розрахунок гранично допустимих скидів речовин
- •1.3Оцінка економічного збитку від забруднення навколишнього середовища
- •1.3.1Укрупнена оцінка збитку від забруднення атмосфери
- •1.3.2Укрупнена оцінка збитку від забруднення водойм
- •1.4Розрахунок розмірів збору за забруднення навколишнього середовища
- •1.4.1Викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами
- •1.4.2Скидання забруднюючих речовин у природні водойми
- •1.5Розробка природоохоронних заходів щодо зменшення викидів і скидань та розрахунок відверненого збитку
- •Список рекомендованої літератури
3.2.5 Визначення кількості скидань забруднюючих речовин
Кількість і склад виробничих стічних вод визначаються багатьма чинниками: галуззю промислового виробництва і видами вихідної сировини, режимом технологічних процесів, можливістю утилізації відходів виробництва, питомою витратою води на одиницю продукції.
Виробничі стічні води містять мінеральні і органічні забруднення в самих різних поєднаннях. Склад виробничих стічних вод визначають за даними аналізів на підприємстві або за даними літературних джерел.
Розрахунок скидання забруднюючих речовин в водні об’єкти за питомими показниками проводять аналогічно розрахунку для викидів в атмосферне повітря, наприклад, за формулою (3.8).
Якщо стічні води скидаються у водойму
тільки від даного джерела (без змішання
зі стічними водами інших джерел) і
величина концентрації домішки (х)
,
г/л, у стічних водах, що надходять у
водойму, протягом року відносно постійна,
то маса річного надходження домішки
(х) зі стічними водами
,
т/рік, може бути визначена по формулі
(3.0)
де
— об’єм
річного скидання стічних вод джерелом
і-того типу у водойму, м3/рік.
Маса домішок в стічних водах може бути
різна залежно від характеру їх утворення.
Для побутових стічних вод маса забруднень
являється більш менш постійною величиною.
Концентрацію забруднень визначають
хімічними аналізами. Проте побутові
стічні води в багатьох випадках мають
ту або іншу домішку виробничих вод, які
роблять вплив на якісний склад стічних
вод. Якщо до побутових вод домішені
виробничі стічні води підприємства, то
за об’ємом і даним аналізів виробничих
стічних вод цього підприємства можна
обчислити значення
,
г/м3, кожного з інгредієнтів
в спільному стоці (суміші стічних вод)
по формулі
(3.0)
де
і
— концентрація
забруднень, відповідно, побутових і
виробничих стічних вод, г/м3;
і
— середня
витрата, відповідно, побутових і
виробничих стічних вод, м3/сут.
1.1.1Розрахунок викидів забруднюючих речовин при механічній обробці матеріалів
Для холодної обробки металів, їхніх сплавів і неметалічних матеріалів використають токарні, фрезерні, свердлильні, шліфувальні, заточувальні та інші верстати.
Характерною рисою процесів механічної обробки матеріалів є утворення та виділення в атмосферу твердих часток (пилу).
При заточенні, свердлінні й фрезеруванні на верстатах із застосуванням мастильно-охолоджуючих рідин (МОР) виділяються аерозолі масла або емульсії. У якості МОР застосовуються нафтові мінеральні масла та різні емульсії, які зменшують виділення пилу від 85 до 90 %.
У зв'язку з особливостями процесів механічної обробки матеріалів питомі показники приводяться у вигляді маси шкідливої речовини, що виділяється в одиницю часу на одиницю устаткування.
При обробці металів і сплавів найгіршим варіантом, що використається для подальших розрахунків і встановлення нормативів забруднення атмосфери, вважається той, коли хімічний склад пилу ідентифікуються як оксиди відповідних металів.
При роботі заточувальних і шліфувальних верстатів поряд з металевим пилом, що складається із оброблюваного матеріалу або, у найгіршому разі, оксидів оброблюваного металу, також виділяється абразивна пил, по составу аналогічна матеріалу шліфувального (заточувального) кола.
Валове виділення забруднюючої речовини (пилу) від групи із n штук верстатів
(3.0)
де
— питоме
виділення шкідливої речовини при роботі
на i-том верстаті, г/год.;
— коефіцієнт,
що враховує застосування МОР на i-том
верстаті; при застосуванні МОР
= 0,15;
при відсутності
= 1;
— сумарний
час роботи на і-том верстаті, год./рік;
— кількість
днів роботи на і-том верстаті за
рік, день/рік;
— час
роботи на і-том верстаті за день,
год./день.
Максимально разове виділення забруднюючої речовини (пилу) від групи із n штук одночасно працюючих верстатів визначається по формулі
(3.0)
Валове виділення аерозолю МОР від групи із n штук верстатів визначається по формулі
(3.0)
де
— питоме
виділення аерозолю МОР при роботі на
i-том верстаті, г/(кВт · год.);
— потужність
електродвигуна i-того верстата, кВт.
Максимально разове виділення аерозолю МОР від групи із n штук одночасно працюючих верстатів
(3.0)
У деяких випадках, коли в довідкових виданнях приводяться питомі нормативи виділення забруднюючих речовин, віднесені до одиниці маси матеріалу, що переробляється, розрахунок питомого виділення, віднесеного до одиниці часу, проводиться по формулі
(3.0)
де
— питоме
виділення шкідливої речовини, г/кг;
— кількість
матеріалу, що переробляється за цикл,
кг/цикл;
— тривалість
циклу переробки матеріалу, год./цикл.
Питомі показники викидів шкідливих речовин для основного технологічного устаткування механічної обробки матеріалів наведені в табл. 2.2 – 2.4.
Таблиця 3.1 — Питоме виділення пилу основним технологічним устаткуванням при механічній обробці металів
Устаткування |
Речовина |
Визначальна характеристика встаткування |
кг/год. |
Круглошліфувальні верстати |
Пил абразивна (39 %) і металева (61 %) |
Діаметр шліфувального кругу, мм |
|
150 |
0,117 |
||
300 |
0,155 |
||
350 |
0,170 |
||
400 |
0,180 |
||
600 |
0,235 |
||
750 |
0,270 |
||
900 |
0,310 |
||
Плоскошліфувальні верстати |
Пил абразивна (39 %) і металева (61 %) |
Діаметр шліфувального кругу, мм |
|
175 |
0,130 |
||
250 |
0,150 |
||
350 |
0,181 |
||
400 |
0,198 |
||
450 |
0,212 |
||
500 |
0,225 |
||
Безцентрошліфувальні верстати |
Пил абразивна (39 %) і металева (61 %) |
Діаметр шліфувального кругу, мм |
|
30 – 100 |
0,047 |
||
395 – 500 |
0,080 |
||
480 – 600 |
0,100 |
||
500 |
0,080 |
||
Зубошліфувальні верстати |
Пил абразивна (39 %) і металева (61 %) |
Діаметр шліфувального кругу, мм |
|
75 – 100 |
0,039 |
||
1 – 0 |
0,044 |
||
160 – 165 |
0,048 |
||
400 |
0,065 |
||
Внутрішліфувальні верстати |
Пил абразивна (39 %) і металева (61 %) |
Діаметр шліфувального кругу, мм |
|
5 – 20 |
0,030 |
||
10 – 50 |
0,045 |
||
17 – 80 |
0,058 |
||
40 – 150 |
0,087 |
||
125 – 200 |
0,108 |
||
Заточувальні верстати |
Пил абразивна (39 %) і металева (61 %) |
Діаметр шліфувального кругу, мм |
|
100 |
0,040 |
||
150 |
0,062 |
||
200 |
0,085 |
||
250 |
0,110 |
||
300 |
0,135 |
||
350 |
0,160 |
||
400 |
0,182 |
||
450 |
0,205 |
||
500 |
0,230 |
||
550 |
0,255 |
||
Полірувальні верстати з повстяними колами |
Пил абразивна (39 %) і металева (61 %) |
Діаметр шліфувального кругу, мм |
|
100 |
0,060 |
||
200 |
0,080 |
||
300 |
0,120 |
||
400 |
0,160 |
||
500 |
0,200 |
||
600 |
0,260 |
||
Відрізні верстати |
Металевий пил |
– |
0,730 |
Таблиця 3.2 — Питоме виділення аерозолів масла та емульсії при механічній обробці металів
Устаткування |
Потужність устаткування, кВт |
|
|
Аерозолі масла |
Аерозолі емульсії |
||
Токарні верстати малих і середніх розмірів |
0,65 – 14,00 |
0,13 – 2,80 |
0,004 – 0,088 |
Токарні верстати великих розмірів |
10 – 200 |
2,00 – 40,00 |
0,063 – 1,260 |
Токарно-револьверні верстати |
2,8 – 14,0 |
0,56 – 2,80 |
0,017 – 0,088 |
Токарно-карусельні верстати |
20 – 150 |
4,00 – 30,00 |
0,126 – 0,945 |
Одношпиндельні токарно-револьверні автомати |
2,8 – 4,5 |
0,56 – 0,90 |
0,017 – 0,028 |
Багатошпиндельні токарські напівавтомати |
14 – 28 |
2,80 – 5,60 |
0,088 – 0,176 |
Багаторізцеві токарні напівавтомати |
4,5 – 40,0 |
0,90 – 8,00 |
0,028 – 0,252 |
Багатошпиндельні токарські пруткові автомати |
10 – 28 |
2,00 – 5,60 |
0,063 – 0,176 |
Вертикально-свердлильні верстати |
1 – 10 |
0,20 – 2,00 |
0,060 – 0,063 |
Горизонтальні розточувальні верстати |
4,5 – 59,0 |
0,90 – 11,80 |
0,028 – 0,372 |
Координатно- і алмазорозточувальні верстати |
0,7 – 4,5 |
1,14 – 9,00 |
0,004 – 0,028 |
Повздошно-фрезерні верстати |
7 – 40 |
1,40 – 8,00 |
0,040 – 0,252 |
Карусельно-фрезерні верстати |
14 |
2,80 |
0,088 |
Радіально-свердлильні верстати |
1,7 – 14,0 |
0,34 – 2,80 |
0,011 – 0,088 |
Барабанно-фрезерні верстати |
10 – 20 |
2,00 – 4,00 |
0,630 – 0,126 |
Поперечно-стругальні верстати |
0,5 – 10,0 |
0,10 – 2,00 |
0,003 – 0,063 |
Повздошно-стругальні верстати |
40 – 180 |
8,00 – 36,00 |
0,252 – 1,134 |
Протяжні верстати |
10 – 55 |
2,00 – 11,00 |
0,063 – 0,346 |
Різьбонакатні верстати |
0,6 – 14,0 |
0,12 – 2,80 |
0,004 – 0,088 |
Зубофрезерні верстати |
0,6 – 20,0 |
0,12 – 4,00 |
0,004 – 0,126 |
Зуборізні й зубодовбальні верстати |
0,6 – 7,0 |
0,12 – 1,40 |
0,004 – 0,040 |
Фрезерні верстати горизонтальні, вертикальні й універсальні |
2,8 – 14,0 |
0,56 – 2,80 |
0,017 – 0,088 |
Внутрішліфувальні верстати |
2,0 – 4,5 |
60 – 135 |
0,330 – 0,742 |
Круглошліфувальні верстати |
0,7 – 10,0 |
21 – 3000 |
0,115 – 1,650 |
Круглошліфувальні верстати |
7,0 – 29,0 |
210 – 870 |
1,155 – 4,785 |
Плоскошліфувальні верстати |
1,7 – 28,0 |
51 – 840 |
0,280 – 4,620 |
Безцентрошліфувальні верстати |
4,5 – 20,0 |
135 – 600 |
0,742 – 3,300 |
Зубошліфувальні верстати |
3,1 – 10,0 |
93 – 300 |
0,511 – 1,650 |
Різьбо- і шліцешліфувальні верстати |
2,8 – 4,2 |
84 – 126 |
0,462 – 0,693 |
Таблиця 3.3 — Питоме виділення пилу при механічній обробці чавуну, деяких видів кольорових металів і неметалічних матеріалів
Вид обробки, устаткування |
Речовина |
, кг/год. |
Обробка чавуну різанням: |
||
токарні верстати |
Пил |
0,030 |
фрезерні верстати |
Пил |
0,020 |
свердлильні верстати |
Пил |
0,004 |
розточувальні верстати |
Пил |
0,010 |
Обробка різанням бронзи й інших тендітних кольорових металів: |
||
токарні верстати |
Пил |
0,0100 |
фрезерні верстати |
Пил |
0,0070 |
свердлильні верстати |
Пил |
0,0014 |
розточувальні верстати |
Пил |
0,0024 |
Обробка різанням текстоліту: |
||
токарні верстати |
Пил |
0,070 |
фрезерні верстати |
Пил |
0,110 |
зубофрезерні верстати |
Пил |
0,030 |
Розкрій пакетів стеклотканини (товщиною до 50 мм) на стрічковому верстаті |
Пил |
0,020 |
Обробка різанням карболіту: |
||
токарні й розточувальні верстати |
Пил |
0,060 |
фрезерні верстати |
Пил |
0,230 |
свердлильні верстати |
Пил |
0,043 |
Обробка виробів із преспорошків: |
||
таблетування на машинах ротаційного типу |
Пил |
0,300 |
механічна обробка на свердлильних верстатах |
Пил |
0,010 |
механічна обробка на фрезерних верстатах |
Пил |
0,004 |
Різання органічного скла дисковими пилками |
Пил |
0,870 |
Млина млива відходів полістиролу |
Пил |
0,560 |
Виготовлення деталей ливарними машинами |
Пари стиролу |
0,050 |
Грануляторні машини |
Пил |
1,060 |
Грануляторні машини |
Пари стиролу |
0,030 |
Змішувальні барабани |
Пил |
0,060 |
Змішувальні машини |
Пил |
2,440 |
Дробарки |
Пил |
4,100 |
Зачистці верстати |
Пари стиролу |
0,015 |
Зачистці верстати |
Пил |
0,482 |
