Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MUkVypRazdDP_PE_MEKh_A5_ukr.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
2.9 Mб
Скачать

3.2.5 Визначення кількості скидань забруднюючих речовин

Кількість і склад виробничих стічних вод визначаються багатьма чинниками: галуззю промислового виробництва і видами вихідної сировини, режимом технологічних процесів, можливістю утилізації відходів виробництва, питомою витратою води на одиницю продукції.

Виробничі стічні води містять мінеральні і органічні забруднення в самих різних поєднаннях. Склад виробничих стічних вод визначають за даними аналізів на підприємстві або за даними літературних джерел.

Розрахунок скидання забруднюючих речовин в водні об’єкти за питомими показниками проводять аналогічно розрахунку для викидів в атмосферне повітря, наприклад, за формулою (3.8).

Якщо стічні води скидаються у водойму тільки від даного джерела (без змішання зі стічними водами інших джерел) і величина концентрації домішки (х) , г/л, у стічних водах, що надходять у водойму, протягом року відносно постійна, то маса річного надходження домішки (х) зі стічними водами , т/рік, може бути визначена по формулі

(3.0)

де — об’єм річного скидання стічних вод джерелом і-того типу у водойму, м3/рік.

Маса домішок в стічних водах може бути різна залежно від характеру їх утворення. Для побутових стічних вод маса забруднень являється більш менш постійною величиною. Концентрацію забруднень визначають хімічними аналізами. Проте побутові стічні води в багатьох випадках мають ту або іншу домішку виробничих вод, які роблять вплив на якісний склад стічних вод. Якщо до побутових вод домішені виробничі стічні води підприємства, то за об’ємом і даним аналізів виробничих стічних вод цього підприємства можна обчислити значення , г/м3, кожного з інгредієнтів в спільному стоці (суміші стічних вод) по формулі

(3.0)

де і — концентрація забруднень, відповідно, побутових і виробничих стічних вод, г/м3;

і — середня витрата, відповідно, побутових і виробничих стічних вод, м3/сут.

1.1.1Розрахунок викидів забруднюючих речовин при механічній обробці матеріалів

Для холодної обробки металів, їхніх сплавів і неметалічних матеріалів використають токарні, фрезерні, свердлильні, шліфувальні, заточувальні та інші верстати.

Характерною рисою процесів механічної обробки матеріалів є утворення та виділення в атмосферу твердих часток (пилу).

При заточенні, свердлінні й фрезеруванні на верстатах із застосуванням мастильно-охолоджуючих рідин (МОР) виділяються аерозолі масла або емульсії. У якості МОР застосовуються нафтові мінеральні масла та різні емульсії, які зменшують виділення пилу від 85 до 90 %.

У зв'язку з особливостями процесів механічної обробки матеріалів питомі показники приводяться у вигляді маси шкідливої речовини, що виділяється в одиницю часу на одиницю устаткування.

При обробці металів і сплавів найгіршим варіантом, що використається для подальших розрахунків і встановлення нормативів забруднення атмосфери, вважається той, коли хімічний склад пилу ідентифікуються як оксиди відповідних металів.

При роботі заточувальних і шліфувальних верстатів поряд з металевим пилом, що складається із оброблюваного матеріалу або, у найгіршому разі, оксидів оброблюваного металу, також виділяється абразивна пил, по составу аналогічна матеріалу шліфувального (заточувального) кола.

Валове виділення забруднюючої речовини (пилу) від групи із n штук верстатів

(3.0)

де — питоме виділення шкідливої речовини при роботі на i-том верстаті, г/год.;

— коефіцієнт, що враховує застосування МОР на i-том верстаті; при застосуванні МОР = 0,15; при відсутності = 1;

— сумарний час роботи на і-том верстаті, год./рік;

— кількість днів роботи на і-том верстаті за рік, день/рік;

— час роботи на і-том верстаті за день, год./день.

Максимально разове виділення забруднюючої речовини (пилу) від групи із n штук одночасно працюючих верстатів визначається по формулі

(3.0)

Валове виділення аерозолю МОР від групи із n штук верстатів визначається по формулі

(3.0)

де — питоме виділення аерозолю МОР при роботі на i-том верстаті, г/(кВт · год.);

— потужність електродвигуна i-того верстата, кВт.

Максимально разове виділення аерозолю МОР від групи із n штук одночасно працюючих верстатів

(3.0)

У деяких випадках, коли в довідкових виданнях приводяться питомі нормативи виділення забруднюючих речовин, віднесені до одиниці маси матеріалу, що переробляється, розрахунок питомого виділення, віднесеного до одиниці часу, проводиться по формулі

(3.0)

де — питоме виділення шкідливої речовини, г/кг;

кількість матеріалу, що переробляється за цикл, кг/цикл;

— тривалість циклу переробки матеріалу, год./цикл.

Питомі показники викидів шкідливих речовин для основного технологічного устаткування механічної обробки матеріалів наведені в табл. 2.2 – 2.4.

Таблиця 3.1 — Питоме виділення пилу основним технологічним устаткуванням при механічній обробці металів

Устаткування

Речовина

Визначальна характеристика встаткування

,

кг/год.

Круглошліфувальні верстати

Пил абразивна (39 %) і металева (61 %)

Діаметр шліфувального кругу, мм

150

0,117

300

0,155

350

0,170

400

0,180

600

0,235

750

0,270

900

0,310

Плоскошліфувальні верстати

Пил абразивна (39 %) і металева (61 %)

Діаметр шліфувального кругу, мм

175

0,130

250

0,150

350

0,181

400

0,198

450

0,212

500

0,225

Безцентрошліфувальні верстати

Пил абразивна (39 %) і металева (61 %)

Діаметр шліфувального кругу, мм

30 – 100

0,047

395 – 500

0,080

480 – 600

0,100

500

0,080

Зубошліфувальні верстати

Пил абразивна (39 %) і металева (61 %)

Діаметр шліфувального кругу, мм

75 – 100

0,039

1 – 0

0,044

160 – 165

0,048

400

0,065

Внутрішліфувальні верстати

Пил абразивна (39 %) і металева (61 %)

Діаметр шліфувального кругу, мм

5 – 20

0,030

10 – 50

0,045

17 – 80

0,058

40 – 150

0,087

125 – 200

0,108

Заточувальні верстати

Пил абразивна (39 %) і металева (61 %)

Діаметр шліфувального кругу, мм

100

0,040

150

0,062

200

0,085

250

0,110

300

0,135

350

0,160

400

0,182

450

0,205

500

0,230

550

0,255

Полірувальні верстати з повстяними колами

Пил абразивна (39 %) і металева (61 %)

Діаметр шліфувального кругу, мм

100

0,060

200

0,080

300

0,120

400

0,160

500

0,200

600

0,260

Відрізні верстати

Металевий пил

0,730

Таблиця 3.2 — Питоме виділення аерозолів масла та емульсії при механічній обробці металів

Устаткування

Потужність устаткування, кВт

, г/(кВт · год.)

Аерозолі масла

Аерозолі емульсії

Токарні верстати малих і середніх розмірів

0,65 – 14,00

0,13 – 2,80

0,004 – 0,088

Токарні верстати великих розмірів

10 – 200

2,00 – 40,00

0,063 – 1,260

Токарно-револьверні верстати

2,8 – 14,0

0,56 – 2,80

0,017 – 0,088

Токарно-карусельні верстати

20 – 150

4,00 – 30,00

0,126 – 0,945

Одношпиндельні токарно-револьверні автомати

2,8 – 4,5

0,56 – 0,90

0,017 – 0,028

Багатошпиндельні токарські напівавтомати

14 – 28

2,80 – 5,60

0,088 – 0,176

Багаторізцеві токарні напівавтомати

4,5 – 40,0

0,90 – 8,00

0,028 – 0,252

Багатошпиндельні токарські пруткові автомати

10 – 28

2,00 – 5,60

0,063 – 0,176

Вертикально-свердлильні верстати

1 – 10

0,20 – 2,00

0,060 – 0,063

Горизонтальні розточувальні верстати

4,5 – 59,0

0,90 – 11,80

0,028 – 0,372

Координатно- і алмазорозточувальні верстати

0,7 – 4,5

1,14 – 9,00

0,004 – 0,028

Повздошно-фрезерні верстати

7 – 40

1,40 – 8,00

0,040 – 0,252

Карусельно-фрезерні верстати

14

2,80

0,088

Радіально-свердлильні верстати

1,7 – 14,0

0,34 – 2,80

0,011 – 0,088

Барабанно-фрезерні верстати

10 – 20

2,00 – 4,00

0,630 – 0,126

Поперечно-стругальні верстати

0,5 – 10,0

0,10 – 2,00

0,003 – 0,063

Повздошно-стругальні верстати

40 – 180

8,00 – 36,00

0,252 – 1,134

Протяжні верстати

10 – 55

2,00 – 11,00

0,063 – 0,346

Різьбонакатні верстати

0,6 – 14,0

0,12 – 2,80

0,004 – 0,088

Зубофрезерні верстати

0,6 – 20,0

0,12 – 4,00

0,004 – 0,126

Зуборізні й зубодовбальні верстати

0,6 – 7,0

0,12 – 1,40

0,004 – 0,040

Фрезерні верстати горизонтальні, вертикальні й універсальні

2,8 – 14,0

0,56 – 2,80

0,017 – 0,088

Внутрішліфувальні верстати

2,0 – 4,5

60 – 135

0,330 – 0,742

Круглошліфувальні верстати

0,7 – 10,0

21 – 3000

0,115 – 1,650

Круглошліфувальні верстати

7,0 – 29,0

210 – 870

1,155 – 4,785

Плоскошліфувальні верстати

1,7 – 28,0

51 – 840

0,280 – 4,620

Безцентрошліфувальні верстати

4,5 – 20,0

135 – 600

0,742 – 3,300

Зубошліфувальні верстати

3,1 – 10,0

93 – 300

0,511 – 1,650

Різьбо- і шліцешліфувальні верстати

2,8 – 4,2

84 – 126

0,462 – 0,693

Таблиця 3.3 — Питоме виділення пилу при механічній обробці чавуну, деяких видів кольорових металів і неметалічних матеріалів

Вид обробки, устаткування

Речовина

, кг/год.

Обробка чавуну різанням:

токарні верстати

Пил

0,030

фрезерні верстати

Пил

0,020

свердлильні верстати

Пил

0,004

розточувальні верстати

Пил

0,010

Обробка різанням бронзи й інших тендітних кольорових металів:

токарні верстати

Пил

0,0100

фрезерні верстати

Пил

0,0070

свердлильні верстати

Пил

0,0014

розточувальні верстати

Пил

0,0024

Обробка різанням текстоліту:

токарні верстати

Пил

0,070

фрезерні верстати

Пил

0,110

зубофрезерні верстати

Пил

0,030

Розкрій пакетів стеклотканини (товщиною до 50 мм) на стрічковому верстаті

Пил

0,020

Обробка різанням карболіту:

токарні й розточувальні верстати

Пил

0,060

фрезерні верстати

Пил

0,230

свердлильні верстати

Пил

0,043

Обробка виробів із преспорошків:

таблетування на машинах ротаційного типу

Пил

0,300

механічна обробка на свердлильних верстатах

Пил

0,010

механічна обробка на фрезерних верстатах

Пил

0,004

Різання органічного скла дисковими пилками

Пил

0,870

Млина млива відходів полістиролу

Пил

0,560

Виготовлення деталей ливарними машинами

Пари стиролу

0,050

Грануляторні машини

Пил

1,060

Грануляторні машини

Пари стиролу

0,030

Змішувальні барабани

Пил

0,060

Змішувальні машини

Пил

2,440

Дробарки

Пил

4,100

Зачистці верстати

Пари стиролу

0,015

Зачистці верстати

Пил

0,482

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]