11.Судова влада у сша в новітній період (структура, назва органів влади, порядок формування найвищих органів , компетенція).

Судова влада дає тлумачення законів, прийнятих конгресом. Вона складається з Верховного суду і федеральних судів нижчих інстанцій. Трактуючи закони, суд може прийти до висновку, що той чи інший закон, в тому числі і, прийняті окремими штатами, порушують конституцію.

Верховний суд

Верховний суд США - суд вищої інстанції. Його рішення не підлягають апеляції і можуть бути змінені тільки іншим рішенням Верховного суду чи поправками до конституції. Число членів Верховного суду визначається конгресом, проте з 1869 року їх число незмінне - дев'ять. Кандидатури вносить президент, після чого їх має затвердити сенат. Членство у Верховному суді довічно, проте судді можуть піти у відставку, на пенсію або бути зняті з посади. Головний обов'язок Верховного суду - вивчати закони і дії уряду з тим, щоб вони не порушували конституцію. Президент може наглядати над судовою владою. Наприклад, він призначає суддів та може оголошувати про помилування засуджених злочинців Законодавча влада також може наглядати за діяльністю судової влади. Вона призначає федеральних суддів, може знімати суддів з посади, може вносити поправки до конституції та змінювати розмір і структуру судів нижчих інстанцій та встановлює бюджети судів.

Суди нижчих інстанцій

Нарівні з установою Верховного суду третя стаття американської конституції закликає конгрес створити суди нижчих інстанцій для інтерпретації федеральних законів локально. У відповідь конгрес створив деяку кількість окружних і апеляційних судів, а також спеціальних судів, наприклад, податкового. У США існують 94 окружних судів. У їх юрисдикції - федеральні кримінальні та цивільні справи. В Америці також є 13 апеляційних судів - по одному на 11 географічних регіонів, один - в окрузі Колумбія і один - для розгляду справ із спеціальних судів нижчої інстанції. У ці 13 судей справи надходять з федеральних окружних судів. Проте більшість судових справ у США - в тому числі й кримінальні - розглядаються в судах штату на основі законів штату, які можуть сильно відрізнятися в різних регіонах (наприклад, смертна кара)

12.Профспілкове законодавство

У 1947 р. був прийнятий Закон Тафта - Хартлі формально як поправки до Закону Вагнера, а фактично скасував

його найважливіші положення. Цей закон утрудняв ведення страйкової боротьби. Так, попередження про запланованій страйку має послідувати за 60 днів до її початку. Президент наділявся правом у будь-який момент припинити страйк на 80 днів .Державним службовцям заборонялося участь у страйках. Не допускалися страйку солідарності, страйки, "створюють загрозу національним інтересам країни".Скасовувалася практика "закритого цеху". Підприємці отримали право стягувати по суду збитки, завдані страйком, що виходить за рамки, визначені законом. Встановлювався контроль за профспілковими засобами, які заборонялося використовувати для досягнення будь-яких політичних цілей. Були прийняті й інші закони, в тій чи іншій мірі обмежують права профспілок. На основі спеціального положення закону про захист прав робітників від профспілок була значно посилена правова регламентація діяльності профспілок, зокрема закон детально регулював порядок укладання колективних договорів, розглядав, яким умовам повинен відповідати профспілка, що добивається права участі в колективно-договірних відносинах, вимагав від керівників профспілок підписки про непричетність до діяльності Комуністичної партії, подання щорічних звітів Міністерству праці про своїх фінансових справах і пр. Профспілкам було відмовлено в праві робити внески у виборчі фонди осіб, які домагаються обрання на федеральні посади. У деяких випадках закони штатів, у тому числі видані незабаром після прийняття Закону Лендрама-Гриффіна (1959 р.), містили більше обмежень прав профспілок, ніж федеральне законодавство відображали інтереси трудящих і гарантували рівну оплату за рівну працю, проголошували заборону дискримінації в галузі праці з міркувань расової належності, походження, релігії, статі тощо. Органи міністерства праці мають право контролювати фінансову та організаційну практику профспілок.